
- •1. Психіка - iдеальний об'ект. Основнв функції психіки.
- •2.Основний психологічний зміст сигнального звязку (умовного рефлексу) та інтелектуальних актів твари
- •3. Свідомість .Вищим рівнем свідомості є самосвідомість.
- •4. Підсвідомі і несвідомі феномени у психіці людини.
- •5. Психофізіологічна проблема.Факти,які свідчать про взаємозвязок мозку і психіки.
- •6. Увага.Проблеми модального змісту уваги.Види і функції уваги. Властивості уваги.
- •7. Рецептор.Аналізатор.Кодування в аналізаторі.
- •8. Модальність відчуття.Синестезія.Емоційні тони відчуттів.
- •9. Класифікація відчуттів.Чутливість аналізатора.Сенсибілізація.
- •10.Перцепція.Предметність(обємність)і структурність сприймання.
- •11.Перцепція.Атрибутивність і цілісність сприймання.Перцептивна модель.
- •12. Перцепція.Константність,конструктивність,вибірковість сприймання.
- •13. Уява.Творча уява.Фантазія.Уявлення.Закон подвійного виразу почуттів.
- •14. Мислення. Інтелект.Наочно-дійове мислення.
- •15. Мислення.Інтелект.Наочно-образне мислення.
- •16. Основний психологічний зміст людської мови.
- •17.Мислення .Інтелект.Емпіричне мислення.Операції мислення: синтез,аналіз,абстрагування,порівняння,узагальнення.
- •18. Інтелект.Мислення.Теоретичне,формальне і творче мислення.
- •19. Емоційні процеси і стани.Емоція.Афект.Настрій.Емоційний аспект стресу.
- •2.Психологічна характеристика сексуальної норми
- •3. Сексуальні девіації.
- •4. Роль навчання та завдання педагогів у статевому вихованні.
- •5.Основні аспекти сексуальності.(біологічний,психологічний,соціальний,клінічний,поведінковий).
- •6. Методи дослідження у сексології.
- •7.Психологічні аспекти сексуальності.
- •8. Значення статевих стосунків у житті людини.
- •9. Психологія сексуальності та кохання людини.
- •10. Психолоогічні причини і корекція дисгармоній.
- •11. Основи психокорекції сексуальних розладів.
- •12. Сексуальне здоровя.Критерії та вікові особливості.
- •1. Психометричний підхід до дослідження креативності.(Гілфорд Торренс).
- •2. Психоаналітична теорія творчості.
- •3. Гуманістична теорія творчості.
- •4. Концепція креативності м.Воллаха і м.Когана.
- •5. Психогенетика креативності.
- •6. Креативність як інтегральна творча здібність.Креативність інтелект.
- •7. Творчість і емоції.Творчі стани .Творчі кризи.
- •8.Несвідоме і творчість.Інсайт і інтуіція.
- •9.Творчий процес .Стадії творчого процесу.
- •10.Творча уява,фантазія в процесі творчого акту.
- •11. ПОняття про здібності.Творчі здібності.Основні підходи до проблеми творчих здібностей.
10. Психолоогічні причини і корекція дисгармоній.
11. Основи психокорекції сексуальних розладів.
12. Сексуальне здоровя.Критерії та вікові особливості.
Сексуа́льне здоро́в'я (статеве здоров'я) — одна з визнаних медициною складових стану здоров'я людини. Сучасне робоче визначення сексуального здоров'я було сформульовано в рамках технічних консультацій з питань сексуального здоров'я, що проводилися у 2002 році під егідою ВООЗ .
Сексуальне здоров'я – стан, при якому людина має можливість відчувати статевий потяг і реалізовувати його, одержуючи при цьому задоволення.
Під сексуальним здоров'ям розуміється не просто відсутність хвороби, а стан соматичного, емоційного, інтелектуального і соціального благополуччя щодо сексуальності. Сексуальне здоров'я передбачає позитивне і шанобливе ставлення до сексуальності і статевих відносин, можливість безпечно вести статеве життя, що приносить задоволення, відсутність примусу, дискримінації та насильства. Досягнення та підтримання сексуального здоров'я пов'язується з реалізацією властивих людям сексуальних прав. Формування та збереження репродуктивного здоров'я залежать від:
благополуччя у статевому житті;
статевої культури;
рівня загальної культури в суспільстві;
турботи про материнство й дитинство;
соціальних умов тощо.
Психологія творчості.
1. Психометричний підхід до дослідження креативності.(Гілфорд Торренс).
За визначенням Е. Фрома, креативність це здатність дивуватися, відшукувати рішення в нестандартній ситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати власний досвід. Всередині феномену креативності виділяють його потенційні і актуальні іпостасі, а також принципово їх розділяють. Це повязано з процесами освоєння носієм потенційної креативності того чи іншого(нового для нього) соціальнозначимого виду діяльності.
Англійський термін creativity перекладається як „здатність до творчості”. Фундаторами теорії креативності вважають Дж. Гілфорда та Е. П. Торренса, які пов’язували цю особистісну якість з дивергентним мисленням, яке (на відміну від конвергентного) спрямоване на вирішення завдань, що допускають кілька нестандартних рішень, кілька правильних відповідей [2, с. 85]. Виокремлюючи роботи Дж. Гілфорда як важливий етап у вивченні творчих здібностей, упорядники „Современного психологического словаря” відзначають 1967 рік, проте, ще в 1950 році Дж. Гілфорд у зверненні до Американської асоціації психологів (доповідь мала назву „Creativity”) виступив з пропозицією вивчати креативність на звичайних людях (не геніях).
Дж. Гілфорд у створенні концепції креативності взяв за основу свою кубоподібну модель структури інтелекту [5, с. 315]. Ця модель містить 120 різних інтелектуальних процесів, які зводяться до 15 чинників: п’ять операцій, чотири види змісту, шість типів продуктів розумової діяльності. Операції: пізнання, пам’ять, дивергентне продуктивне мислення, конвергентне мислення, оцінювання. Саме дивергентне мислення Дж. Гілфорд співвідносив з креативністю [11]. Д. Богоявленська (доктор психологічних наук, зав. лабораторії Психологічного інституту Російської академії освіти) зазначає, що дивергентність виступає як епіцентр теорії Дж. Гілфорда; з часом багато психологів почали розуміти креативність і дивергентне мислення як синоніми [2, с. 85]. Дж. Гілфорд виокремив такі основні параметри креативності: оригінальність (здатність продукувати віддалені асоціації, незвичайні відповіді); семантична гнучкість (здатність виявити основну властивість об’єкту і запропонувати новий спосіб його використання); образна адаптивна гнучкість (здатність змінити форму стимулу так, щоб побачити в ньому нові ознаки й можливості для використання); семантична спонтанна гнучкість (здатність продукувати різноманітні ідеї в нерегламентованій ситуації) .
Для Е. П. Торренса креативність - це здатність до загостреного сприйняття недоліків, пропусків у знаннях, елементів, яких бракує, дисгармонії тощо. Він запропонував модель креативності, яка містить у собі три чинники: швидкість (продуктивність), гнучкість, оригінальність; критерієм творчості є не якість результату, а характеристики й процеси, що активізують творчу продуктивність.