
- •1. Поняття макроекономіки. Макроекономічні моделі.
- •2. Макроекономічні теорії: класична, кейнсіанська, монетарна політика.
- •3. Макроекономічні показники в системі національних розрахунків.
- •4. Модель кругообігу: склад та розрахунок.
- •5. Економічні цикли. Моделі економічних коливань.
- •6. Неокласична модель макроекономічної рівноваги.
- •8. Монетаристська теорія макроекономічної рівноваги.
- •9. Засоби державного регулювання економіки.
- •10. Фіскальна (фінансова) політика держави.
- •11. Грошово-кредитне регулювання.
- •13. Зовнішня торгівля та державні регулятори зовнішньоекономічної політики.
- •14. Міжнародні валютні відносини.
- •15. Фіскальна і монетарна політика при плаваючому валютному курсі.
- •16. Ринок праці: неокласична модель праці.
- •17. Ринок праці: кейнсіанська модель зайнятості.
- •18. Державне регулювання зайнятості та соціальна політика.
- •19. Економічне зростання: сутність та фактори.
- •20. Неокласична модель економічного зростання Кобба-Дугласа та Солоу.
- •23. Функція інвестицій.
- •Мультиплікатор інвестицій
- •25. Економіка та її зміст
4. Модель кругообігу: склад та розрахунок.
У результаті взаємовідносин, які складаються поміж макроекономічних суб’єктів у процесі виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ і послуг, в економіці формуються стійкі грошові (фінансові) потоки, що складають у сукупності народногосподарський обіг доходів та видатків країни.
Макроекономічними суб’єктами цих ринків виступають домашні господарства, підприємства, держава і закордон.
Розглянемо взаємодії кожного суб’єкта кругообігу. На ринку факторів виробництва зустрічаються домогосподарства та підприємства. Підприємства реалізують за ринковими цінами блага, вироблені за допомогою одержаних від домашніх господарств факторів виробництва і одержують від їхнього продажу дохід в розмірі Yдп (умовний дохід підприємства). Якщо всі одержані підприємствами доходи без залишків розділяються на факторні доходи, то від продажу факторів домашні господарства одержують дохід в розмірі Yдг (умовний дохід домогосподарств).
Домашні господарства одержаного доходу відраховують державні податки в розмірі П (податок), розподілений дохід (Yдр = Yдг- використовують на споживання (С) та заощадження (З).
Держава отримує від домашніх господарств податки в розмірі П і проводить державні витрати (закупки) в розмірі ДВ.
Взаємовідносини національної економіки із закордоном (іноземний сектор) відображаються:
- на ринку благ через показник чистого експорту (ЧЕ = Е - Ім);
- на фінансовому ринку через показник чистого фінансового експорту (ЧФЕ = ФЕ- Ім).
Взаємозв’язки між потоками видатків та доходів відображаються у бюджеті кожного макроекономічного суб’єкта. Бюджет буде збалансованим, якщо підсумкові значення відображених потоків будуть рівні між собою.
Далі проводимо складання бюджетів усіх чотирьох макроекономічних суб’єктів.
З ціллю спрощення розрахунків, припустимо, що експорт і імпорт здійснюється, безпосередньо, між підприємствами, в результаті чого вітчизняні підприємства формують пропозиції як вітчизняних, так імпортних благ.
Тоді бюджет підприємства можна розрахувати як:
Yдп + Ім. = С + І + ДВ + Е
Бюджет домашнього господарства:
Yдг = С + П + З
Бюджет держави:
ДВ = П + (ДВ - П), де (ДВ - П) – дефіцит державного бюджету.
Бюджет закордону (іноземний сектор):
Z = Е + (Z - Е), де (Z - Е) – сальдо торгівельного балансу, в умовах вільного руху фінансів (Z - Е) = ЧФЕ.
Якщо бюджет є незбалансованим, то це свідчить, що у одного із суб’єктів відбулися зміни в майновому складі: розмір майна зменшився у випадку перевищення видатків над доходами та збільшився у випадку перевищення доходів над видатками.
Якщо бюджети збалансовані, то на основі схеми кругообігу можна зробити деякі висновки.
Увесь вироблений національний продукт буде спожитий, якщо пропозиція благ відповідає плановим виробкам усіх макроекономічних суб’єктів:
Y(СПР) = С + І + ДВ + ЧЕ
Одержане значення виступає як основна макроекономічна тотожність і є базою для визначення умов рівноваги на ринку благ.
Виходячи з того, що отримані факторні доходи за мінусом податків домашні господарства спрямували на споживання та заощадження, одержимо:
Yдр = Yдг – П ≡ С + З (2.2)
Поєднуючи значення (2.1) і (2.2), одержимо:
З – І ≡ (ДВ - П) + ЧЕ (2.3)
Одержане значення (2.3) свідчить, що у збалансованій економіці перевищення заощаджень надінвестиціями дорівнює сумі дефіциту державного бюджету і сальдо торговельного балансу. Крім того,кожний макроекономічний суб’єкт, який допускає перевищення видатків над доходами, повинен сплатитисвої надлишкові видатки. Необхідно відмітити, що у реальній макроекономічній практиці в більшості країн абсолютним боржником є держава, а абсолютним кредитором виступають домашні господарства.