23. Функція інвестицій.
Інвестиції (7 — Investment) — це економічні ресурси, які спрямовуються на збільшення реального капіталу суспільства. Джерелом інвестицій є заощадження. Інвестиції — найбільш мінлива частина сукупного попиту AD. Вони поділяються на чотири групи: 1) інвестиції в основний капітал (машини, обладнання); 2) інвестиції в житлове будівництво; 3) амортизація; 4) інвестиції в товарно-матеріальні запаси.
У макроекономіці базовою інвестиційною функцією є функція, яка залежить від відсоткової ставки: 7 = 7(г). Зауважимо, що інвестиції залежать від реальної (а не номінальної) відсоткової ставки. Функція інвестицій є спадною і відображає обернену залежність між відсотковою ставкою та інвестиціями в основний капітал. Із зростанням реальної відсоткової ставки інвестиції зменшуються, оскільки витрати на одиницю капіталу зростають, що зменшує прибутковість капіталу (рис. 5.4).
Крім відсоткової ставки, на інвестиції впливають такі невідсот-ковічинники:
• витрати на основний капітал. Із зростанням витрат інвестиційний попит скорочується, і навпаки;
• податки на підприємця. Зростання податків призводить до зниження дохідності і зміщує криву попиту на інвестиції ліворуч, а зменшення податків — праворуч;
• технологічні зміни. Прискорення НТП змішує криву попиту на інвестиції праворуч, і навпаки;
• очікування. За оптимістичних прогнозів економічних умов у країні попит на інвестиції зростає, крива попиту зміщується праворуч, за песимістичних — ліворуч
Мультиплікатор інвестицій
Розрізняють автономні інвестиції та індуційовані.
Автономні інвестиції— це інвестиції, які не залежать від рівня доходу. Найпростіша функція автономних інвестицій має вигляд: / = е - dR, де / — автономні інвестиційні витрати, е — автономні інвестиції, які визначаються зовнішніми економічними чинниками (запаси корисних копалин), R — реальна відсоткова ставка, d — емпіричний коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки ставки відсотка.
Індуційовані інвестиції — це інвестиції, які залежать від рівня доходу.
Мультиплікатор інвестицій, т, — це число, яке показує, у скільки разів зростає рівноважний дохід Δ 7 за умови збільшення автономних інвестицій на ΔI:
Зв'язок
між мультиплікатором та граничними
схильностями виражається таким чином:
25. Економіка та її зміст
Еконо́міка — комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме — про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Економічна наука розробляється і розвивається економістами, що сповідають різноманітні ідеології та концепції, через таке велике розмаїття виникає складність визначення її предмету. Найзагальнішим є таке: економіка — це наука про господарювання.
Прикладна економіка вивчає можливості застосування законів, теорій, пропозицій, розроблених економічною теорією безпосередньо для функціонування окремих елементів економічних систем. Ще в IV столітті до н. е. Ксенофонт написав твір під назвою «Домашнє господарство», перекладене Цицероном на латину як лат. Oeconomicus. Загальне визнання термін отримав після того як був ужитий у заголовку праці Джона Стюарта Мілля. Як самостійна наука економіка виділилася в XVIII столітті з виходом у світ книги Адама Сміта «Дослідження про природу і причини багатства народів» (поширена назва «Багатство народів») в 1776 році. Однак за зауваженням Йозефа Шумпетера, внутрішню логіку економічних явищ розуміли і до Адама Сміта, але на інтуїтивному, переднауковому рівні.
Макроекономіка — наука, що вивчає закономірності функціонування національної економіки, тобто функціонування економіки країни в цілому (або її частини, галузі), такі загальні процеси і явища як інфляція, безробіття, бюджетний дефіцит, економічне зростання, державне регулювання тощо. Макроекономіка оперує такими поняттями як ВВП, ВНП, сукупний попит, сукупна пропозиція, платіжний баланс, грошові ринки, товарів і праці, використовуючи агреговані показники. Вперше термін використаний в 1933 році.
Задача №1
Вхідні дані: ВВП = 480 у.о.; обсяг валових інвестицій – 80; обсяг чистих інвестицій – 30 у.о.; обсяг споживання домашніх господарств – 300 у.о.; державні витрати – 96 у.о. Визначити: ЧВП, чистий експорт.
Рішення
За умовою задачі немає державного втручання в економіку.
ЧВП різниться від ВВП величиною амортизації. Якщо на цю ж величину різняться валові і
чисті інвестиції, то:
А = 80 – 30 = 50 ЧВП = 480 – 50 = 430
Чистий експорт визначимо як залишкову величину.
ЧЕ = ВВП – С – ІМ – ДВ = 430 – 300 – 30 – 96 = 4
Задача №2
Необхідно розрахувати приріст номінального ВВП за рахунок зміни цін, за умови, що у році, який аналізується, номінальний ВВП складав 210 млн.грн., реальний ВВП – 165 млн.грн.
Рішення.
Враховуючи наведені дані, обчислимо дефлятор ВВП.
Дефлятор
ВВП =
Дефлятор ВВП складає 127,2%
Приріст номінального ВВП за рахунок цін складе:
