15. Фіскальна і монетарна політика при плаваючому валютному курсі.

Фіскальна і монетарна політика, використовувана в національній економіці, впливає на платіжний баланс і на валютний курс. Рівним чином міжнародні чинники, впливаючи на платіжний баланс і валютний курс, матимуть вплив на національну економіку.   Валютний курс, імпорт і експорт.   Зміни у валютному курсі будуть впливати на величину експорту та імпорту після різних і часто непередбачуваних тимчасових лагів. У міру зростання валютного курсу імпортовані товари стають дешевшими і величина імпорту зростає, при цьому експорт стає дорожчим і його величина знижується; торговий баланс погіршується. У міру падіння валютного курсу експорт збільшується, а імпорт знижується, що призводить до поліпшення торгового балансу. Коли центральний банк купує валюту, щоб підтримати валютний курс, це призводить до зниження пропозиції грошей у країні з відповідним впливом на національну економіку. Коли центральний банк продає валюту на світовому валютному ринку , пропозиція грошей у країні буде збільшуватися.   Якщо відсутні обмеження на потоки валют, більш висока процентна ставка, встановлена ​​для національної валюти, при інших рівних умовах буде залучати іноземних покупців валюти. Це призведе до підвищення обмінного курсу, вплине на імпорт і експорт з подальшим зниженням сукупного попиту і посилить дефляційний ефект первинного зростання процентної ставки. Валютний курс і експансіоністська фіскальна і монетарна політика.   У разі якщо держава проводить експансіоністську фіскальну або монетарну політику з метою збільшення виробництва і зайнятості, її результати будуть залежати від того, чи є валютний курс фіксованим або плаваючим. У разі якщо існує фіксований валютний курс, то фіскальна політика є ефективною у короткостроковому періоді, однак у довгостроковому періоді ціни ростуть і може виникнути необхідність девальвації. Монетарна політика не має такого ефекту, тому що гроші йдуть з країни, з тим щоб підтримати її валютний курс, не допускаючи збільшення грошової маси і залишаючи процентну ставку без зміни.   Протилежним є варіант, коли валютний курс є плаваючим. Експансіоністська фіскальна політика є неефективною, тому що вона веде до підвищення процентної ставки, надходженню валюти за кордону; валютний курс підвищується, що веде до зниження сукупного попиту. Відбувається ефект витіснення, обсяг виробництва і зайнятість залишаються без змін. З іншого боку, монетарна політика дуже ефективна в короткостроковому періоді і обсяг виробництва і зайнятість збільшуються , але в довгостроковому періоді ціни також підвищуються і « реальна » економіка знаходиться в незмінному стані.   Це є ключем до роз'яснення державної політики післявоєнного періоду. У 1950-1960 -і рр.., коли валютний курс був фіксованим , основним інструментом була фіскальна політика, у 1980-1990 -і рр.., коли валютні курси стали плаваючими в більшій чи меншій мірі, на перше місце вийшла монетарна політика.

Висновки   

1. Повсякденні уявлення про міжнародну торгівлю часто є невірними. 

  2. Платіжний баланс являє собою запис рахунків міжнародної торгівлі країни, її міжнародного запозичення і кредитування. 

  3. Тривалий дефіцит поточного рахунку призводить до більшої міжнародної заборгованості, яка в кінцевому підсумку призведе до зниження реальної вартості національної валюти.  

 4. Валютні курси визначають вартість валюти однієї країни у валюті іншої країни. Історія валютних курсів XIX -XX ст. показує переваги і недоліки як фіксованих, так і плаваючих валютних курсів.

   5. Валютний курс країни має вплив як на національну економіку, так і на методи управління економікою. При фіксованому валютному курсі фіскальна політика є більш ефективною; при плаваючому валютному курсі монетарна політика є більш ефективною.