2.4 Сировина кольорової металургії

2.4.1 Алюміній

Найпоширенішою рудо. З якої видобувають більшу кількість світового алюмінію є боксити. Це тонко дисперсна порода складена гідрооксидами алюмінію, діаспору, домішками гідрооксидів заліза, кварцу, опалу, карбонатів кальцію та магнію, глинистих матеріалів, оксидів титану та ін..

Унікальні властивості алюмінію і його сплавів зумовлюють значне поширення сфер його застосування.

На сьогодні промисловість області не забезпечена власною сировиною для виробництва алюмінію, але має вагомий потенціал для створення власної сировинної бази.

На території області є поклади бокситів, оскільки їх основним районом поширення є Український щит, що зумовлено геологічними передумовами. Поклади цієї копалини пов’язані з мезозойською корою вивітрювання архейських зеленокамяних порід. З протерозойськими сієнітовими магматичними комплексами Приазовя Українського щита пов’язані ніфелінові руди . Корінні поклади андалузит-дистен-силіманітових сланців і кварцитів складають докембрійські високо метаморфічні товщі Українського щита, а розсипні концентрації дистену та силіманіту входять як складові компоненти до покладів комплексних розсипних родовищ.

Як сировина для отримання алюмінію потенційно перспективним на території області є боксити кори вивітрювання докембрійських кристалічних порід Українського щита . Вони утворюють декілька родовищ і низку рудо проявів в межах Середнього Придніпровя , але державним балансом враховано лише запаси Високопільського родовищ.

Високопільське родовище розташоване на південному схилі Українського Щита в середній течії р.Інгулець(Криворізький район). Боксити складають верхню зону кори вивітрювання архейських амфіболітів і пов’язаних х ними кванц-хлорит-амфіболітових сланців, яка перекрита ціщано-глинистими породами кайнозою. Самі боксити формувалися в крейдовому періоді мезозою. Розвідані запаси становлять 18,9 млн.т, а загальні ресурси перевищують 72 млн.т

На Південно-Нікопольському родовищі поклади залягають у верхній частині кори вивітрювання амфіболітів, серпентинітів та інших порід архею. Тут виявлено чотири поклади високозалізних бокситів, запаси яких оцінюють 535 тис.т.

Окрім зазначених родовищ, в Інгулецько-Дніпровськоу бокситоносному районі виявлено значну кількість рудо проявів, серед яких потенційно перспективними є Богданівський, Олександрівський, Девладівський.

З континентальними формаціями, що виповнюють ерозійні западини на поверхні докембрійський комплексів Укриїнського щита, пов’язані боксити перевідкладеної кори вивітрювання з вмістом глинозему від 18 до 45%. Тут вони утворюють лінзи та тіла неправильної форми, складені гіпстом, бемітом, гематитом,коаліном і монтриломонітом.

З докембрійськими метаморфічними товщами Приазовя пов’язані гранат-силіманітові руди, прогнозні ресурси яких оцінюють в 60-70…млн..т. Державним балансом враховано 2 родовища високо глинистої сировини – Вовчанське і Малишевське загальні запаси дистену і силіманіту яких оцінюють у 3млрд.т.

Отже, Україна має перспективи розширення мінеральної бази алюмінієвої сировини за умови впровадження високоефективних технологій переробки нефелінових руд Приязовя, бокситів Середнього Придніпровя та високоглиноземистих комплексів метаморфічних порід Українського щита, велика частина яких знаходиться в межах території Дніпропетровської області.