2.2 Паливно-енергетична сировина

2.2.1Нафта і горючі гази

Частина території Дніпропетровської області знаходиться в межах Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної провінції, яка приурочена до Дніпровсько-Донецької западини, що заповнена потужною товщею осадових утворень. Більша частина запасів пов’язана з відкладами пізньокамяновугульного та пермського віку

В межах області відомо 16 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні, з них: чотири – газових (Михайлівське, Мусієнківське, Рясківське,), п’ять – газоконденсатних (Новоселівське, Перещепинське, Виноградівське, Богатойське, Левенцівське), 7 – нафтогазоконденсатних (Юр’ївське, Кременівське, Личківське, Східно-Новоселівське, Ульянівське, Голубівське). Крім того, є підземне сховище газу – Пролетарське. У промисловій розробці знаходиться 11 родовищ, в розвідці – чотири. Територіально родовища розташовані у Магдалинівському, Новомосковському, Юр’ївському районах області.

На 16 родовищах підраховані запаси вільного газу кількістю 17,036 млрд.м³ (1,7% від запасів в Україні). На п’яти родовищах розчиненого у нафті газу запаси складають 0,363 млрд.м³ (1,35% від запасів в Україні).У 2006 р. видобуто 0,014 млрд.м³ розчиненого газу, що складає 1,26% від загального видобутку по державі. Запаси газового конденсату складають 0,605 млн.т (0,95% від запасів в Україні).

Видобувні запаси нафти обліковуються на 7 родовищах кількістю 1,166 млн.т (1,02% від запасів в Україні). Видобуток нафти за 2006р. склав 0,7% від видобутку в Україні.

Виходячи з особливостей геологічної будови території Дніпропетровської області, можна сказати, що відкриття родовищ із запасами газу більше 3-5 млрд. м³ маловірогідно. Проте на території області залишається слабо вивченим ряд вже підготовлених об’єктів. Перспективними для видобутку нафти і газу після проведення повного обсягу геологорозвідувальних робіт є три об’єкти (два родовища та одна площа): Мусієнківське, Рясківське та Східно-Голубівська площа.

У 2012 році при обсягу здобичі газу 0.017 млрд.м³ Дніпропетровська область споживала близько 30 млн. м³ природного газу. 12,5 млн. м³ – споживало населення регіону, 7,5 млн. м³ – теплопостачальні компанії, 10 млн. м³– промислові підприємства, тобто власна здобич газу не задовольняє потреб у енергоносіях. Основними споживачами в Дніпропетровській області є м. Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ.

В умовах, коли природний газ переважає в структурі споживання первинної енергії, а його вартість на світовому ринку зростає, вітчизняній промисловості, слід кардинально змінити структуру споживання енергії, понизивши споживання газу і зробивши акцент на власну сировинну базу - вугілля, атомну енергетику. Таким чином, актуальною проблемою енергозбереження в даний час є саме зниження споживання природного газу.

2.2.2Камяне вугілля

У Дніпропетровській області видобуток вугілля здійснюється Державною холдинговою компанією «Павлоградвугілля», яка представлена 10 шахтами виробничою потужністю 10,63 млн. т. вугілля на рік, 6 шахт потужністю 6,53 млн. т. повністю або частково відпрацьовують коксівне вугілля. Глибина експлуатації вугільних пластів коливається від 200 до 585м і в середньому складає 340,3 м. У межах Донецького басейну (Павлоградський, Петропавлівський Межівський райони) зосереджено 56 об’єктів кам’яного вугілля, балансові запаси якого складають 10934,112 млн. т, при цьому частка коксівного вугілля складає 1560,01 млн. т.

Шахти розробляють вугільні горизонти нижньокарбонового віку Західного Донбасу, для якого характерний високий ступінь вуглефікації вугілля( довгопулеменеве та перехідне від довгопулеменевого до бурого у Петриківському, перехідне, довгопулеменеве і газове у Новомосковську, довгопулеменеве та перехідне до жирного у Петропавлівському районах)

У Західному Донбасі розвідані значні запаси слабоморфізованого кам’яного і перехідного до бурого вугілля , яке виявилося «солоним», тобто згідно з критеріями НАН України містить 5,5 і більше відсотків оксидів натрію і залі. При спалювання такого вугілля існують технічні труднощі. До такого вугілля віднесені пласти нижнього та середнього карбону . «Солоне» вугілля зосереджено на Новомосковському та Петриківських родовищах. Вугілля належить до марки Д, на глибині переходить в газове. За різними даними запаси такого вугілля оцінюються в 2-25 млрд. т

Проблема переробки «солоного2 вугілля активно досліджується в наукових центрах і сьогодні не має простого і водночас економічно ефективного вирішення. Найбільше наблизилися до цього газифікація в циркулюючому киплячому або фонтануючому шарах, що поєднує перевагу потокового процесу і процесу в киплячому шарі, з подальшим спаленням очищених продуктів газифікації, а також гідрогенізація. Радикальним вирішенням проблеми переробки «солоного» вугілля можуть бути технології підземної газифікації з подальшим очищенням рідких продуктів від шкідливих домішок.

Разом з тим вугільні родовища України характеризуються дуже складними природними умовами їх розробки, а наявний шахтний фонд — високою зношеністю і низьким технічним рівнем, унаслідок чого вітчизняна вугільна промисловість є збитковою і потребує державної підтримки.

Тенденції розвитку металургії, електроенергетики, інших галузей матеріального виробництва та соціальної сфери зумовлюють достатньо постійний попит на коксівне і зростаючий високими темпами попит на енергетичне вугілля.

На території Дніпропетровської області підготовлено 6 ділянок під будівництво нових шахт загальною потужністю 10,5 млн. т. вугілля на рік. Загальні запаси вугілля цих ділянок оцінюються в 1033,2 млн. т