2.1. Загальний огляд мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області

Структура мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області на 30,8% складається з паливно-енергетичної сировини, друге місце належить сировині для виробництва будівельних матеріалів (36,3%) решта – такі корисні копалини, як руди металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води.

На території області обліковується 249 родовищ і 79 об’єктів обліку (з врахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 94 родовища і 43 об’єкти обліку розробляються . Родовища, що розробляються, забезпечують сировиною такі галузі промисловості, як паливно-енергетична (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), металургійна (ресурси залізних, марганцевих і титанових руд, флюсова та формувальна сировина, вогнетривкі глини, каоліни), хімічна (мінеральні фарби), будівельна (каоліни, керамічні глини, будівельні та скляні піски, бутове і облицювальне каміння), фарфоро-фаянсова (вогнетривкі глини, каоліни)

Рис. 2.1 Структура мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області

За запасами та обсягами видобутку високоліквідних видів корисних копалин Дніпропетровська область займає друге місце в Україні (табл. 1

 Таблиця…

Запаси корисних копалин Дніпропетровської області (2012 р.) [огляд бази]

№ п/п	Корисні копалини	Запаси млн. т. (м3)		Видобуток млн. т. (м3)
		балансові	позабалансові
Паливно-енергетична і хімічна сировина
1	Метан вугільних родовищ	3108,3 млн. м3		0
2	Вугілля (кам’яне, буре)	15373,5	3667,6	9,4
3	Кам’яне вугілля	2913,2	-	9,1
Сировина чорної металургії
4	Залізна руда	16113,2	2950,5	131,5
5	Марганець	628,7	33,3	3,4
Сировина кольорової металургії
6	Боксити	18,9	-	-
7	Нікель і кобальт	37,5	30,4	-
8	Рідкісні метали (уран, титан, скандій, гафній, ванадій, цирконій)	3,806 711 млн. м3	4,217 -	0,001 5 млн. м3
9	Розсіяні елементи вугілля (германій)	2913,2 млн. т 21,2 тис т	- -	9,1 млн. т 0,1 тис т
Гірничо-хімічна сировина
10	Мінеральні фарби	7,5 млн т	-	-
Нерудна сировина
11	Каолін	231,6	44,6	0,3
12	Глини вогнетривкі	287,7	0,2	-
13	кварцит	32,9	-	0,1
14	Магнезит	105,1	-	-
15	Доломіт	11,8	-	-
16	Дистен, силіманіт, ставроліт	4,3	0,8	0,1
17	Вапняк флюсовий	3,2	-	-
18	Пісок формувальний	266,5	1,8	9,3
19	Сировина цементна (глини)	182,7	-	0,2
20	Сировина карбонатна (вапняк)	18,1	-	-
21	Пісок будівельний	449,8	0,3	-
22	Камінь облицювальний	25,9	-	-
23	Камінь будівельний	619,5	-	1,8
24	Камінь пиляний (вапняк)	5,1	-	-
25	Сировина керамзитова	68,4	-	-
26	Сировина цегельно-черепична	186,3	36,4	0,1
27	Битум	130,8	-	-
Гідромінеральна сировина (тис. м3 / добу)
28	Води	3821,9	-	358,7
29	Грязі лікувальні	21,5 тис. м3	-	0,2 тис. м3

До складу гірничорудного комплексу області входять 28 підприємств, серед них 10 — з видобування металевих руд. У Криворізькому залізорудному басейні розробляються високоякісні поклади руд із вмістом заліза від 50% до 67%, а також є залягання менш якісних залізних руд і залізистих кварцитів із вмістом заліза 28–35%. Такі руди потребують збагачення і надходять на гірничозбагачувальні комбінати — Південний, Новокриворізький, Центральний, Північний, Інгулецький та гірничо-збагачувальне виробництво ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Високі темпи зростання світових цін на залізну руду призвели до значного зростання внутрішніх цін на руду в 2003–2008 рр. (в середньому на 30% щороку) з наступним спадом у 2009 р. і новим сплеском упродовж 2010–2011 рр. Високий попит також призвів до зростання обсягу видобутку руди. Основні дві товарні категорії добувної промисловості — руди і концентрати залізні агломеровані і неагломеровані — зазнали зменшення обсягів виробництва у 2008–2009 рр., проте виробництво неагломерованих концентратів і руд було відновлене у 2010 р. в обсязі 2007 р. і збільшено в 2011 р., в той час як видобування агломерованих руд і концентратів у 2011 р. не досягло рівня 2007 р. Динаміка обсягів видобутку основних корисних копалин за останні роки (2003-2012 рр.) свідчить про те, що мінерально-сировинний комплекс області, створений в умовах командно-планової системи господарювання, поступово адаптується до ринкових відносин. Обсяги видобутку та використання корисних копалин, які значно зменшились у період економічної кризи, зараз стабілізувалися і починають поступово зростати.

Рис. . Динаміка видобутку окремих видів корисних копалин Дніпропетровської області, млн. т. .

Гірничодобувні підприємства області експортують мінеральну сировину, але разом з тим, існує дефіцит щодо окремих видів сировини. Промислово-господарський комплекс області гостро відчуває нестачу паливно-енергетичних ресурсів, перш за все вуглеводневих. Базова для економіки області чорна металургія працює на власній залізорудній сировині. В області вкрай відчувається нестача питної води.

Загальнодержавною програмою розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року передбачений поділ мінерально-сировинних ресурсів за промислово-економічним значенням як складової мінерально-сировинної бази України на такі категорії:

категорія А — види мінеральної сировини, які інтенсивно видобуваються в Україні, характеризуються значними розвіданими запасами корисних копалин і компонентів і є предметом експорту або можуть розглядатися як такі, з метою забезпечення в стислі строки валютних надходжень і надходжень до державного бюджету;

категорія Б — види мінеральної сировини, які на даний час в Україні видобуваються в обмежених обсягах, собівартість видобутку забезпечує граничний економічно вигідний рівень рентабельності, розробка ускладнюється екологічними проблемами, розвідані запаси родовищ невеликі або виснажені, нові родовища недостатньо вивчені, але потреба в таких видах сировини зумовлена розвитком промисловості. Нестача таких видів мінеральної сировини покривається за рахунок імпорту;

категорія В — види мінеральної сировини, родовища яких в Україні наявні, запаси їх, у тому числі значні, розвідані, але сировина видобувається в обмежених обсягах або не видобувається взагалі. Згідно з техніко-економічними розрахунками, така мінеральна сировина при сучасному стані економіки країни не є конкурентоспроможною порівняно з імпортною сировиною і не може бути рентабельно перероблена на вітчизняних підприємствах за діючими технологіями. Водночас потреба в такій сировині може відновитись як результат освоєння новітніх технологій збагачення або попередньої переробки відповідних руд;

категорія Г — види мінеральної сировини, родовища яких на даний час в Україні не розробляються і недостатньо вивчені, але у перспективі можуть стати важливими для економіки держави виходячи з потреб інших галузей промисловості.

Стримує підготовку та передачу до промислового використання перспективних родовищ корисних копалин недостатній рівень державного фінансування геологорозвідувальних робіт, їх інвестиційного забезпечення, відсутність стратегічного замовника або надрокористувача. Суттєвим недоліком є недосконалість системи управління та відсутність наукового підходу до моніторингу надр і надрокористування, а також недостатнє прогнозування сталого розвитку мінерально-сировинної бази та нових нетрадиційних видів корисних копалин. Тому подальший розвиток мінерально-сировинної бази передбачає одночасне вирішення декількох альтернативних проблем.

В області накопичена величезна кількість відходів вугільної, гірничо-видобувної, металургійної, хімічної промисловості, електроенергетики, виробництва будматеріалів, що зосереджені у відвалах, териконах, хвостосховищах, шламонакопичувачах та відстойниках шахтних вод. У багатьох випадках ці відходи представлявляють собою потенційні техногенні родовища різноманітних корисних копалин, які після геологічного вивчення можуть бути залучені до промислового використання. Утилізація промислових відходів дозволить з одного боку отримати відносно дешеву мінеральну сировину, з другого – ліквідувати (мінімізувати) джерела забруднення навколишнього середовища.

Витрати на освоєння техногенних родовищ корисних копалин значно менші ніж ті, що потрібні для видобутку природної сировини. Одним з першочергових заходів є складання реєстру техногенних родовищ області з визначенням об’єктів першочергового використання, а також створенням банку даних технологій переробки промислових відходів.