3.1. Вивчення стану факультативних занять з географії в практиці сучасної школи

Кардинальні зміни у суспільстві, розвиток науки, техніки й виробництва, зростання інформації об’єктивно потребують змін в усіх сферах життя, у тому числі й в освіті. Л. Д. Скляренко зазначає, що основним протиріччям сучасної освіти є протиріччя між значними темпами збільшення кількості інформації та обмеженими можливостями людини до їх засвоєння. У зв’язку з цим сьогодні необхідна серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети й змісту освіти, і щодо форм і методів навчання та виховання. Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь, навичок, а що важливіше вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення й виховання відчуття постійної потреби до цього.

Географія – єдина з шкільних дисциплін, яка вивчає природу і господарство нашої країни в усій різноманітності та взаємодії, вона має винятковий вплив на формування національно свідомого громадянина, дбайливого господаря, грамотної, компетентної людини. Отже, одним із головних завдань шкільної географії сьогодні є уміння застосовувати набуті географічні знання в повсякденному житті, включаючи правила поведінки в природі, адаптацію до умов території проживання, роботи оцінку природної, господарської обстановки, бережливо ставитися до природних ресурсів.

Забезпеченість мінерально-сировинними ресурсами та їх використання є однією з важливих тем, яку необхідно досить чітко і зрозуміло висвітлювати в шкільних курсах з географії.

Шкільна програма не передбачає детального вивчення мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області, тому ми пропонуємо вивчати її на факультативному занятті. Факультативні заняття в школах вводять починаючи з 6 класів і представляють собою одну з ефективних форм групового диференційованого навчання, розраховану на розширення знань і умінь учнів. Вони повинні допомагати учням правильно зорієнтуватися у своїх інтересах, можливостях, знайти своє місце в житті.

Завдання, поставлені перед факультативними курсами реалізуються через специфіку їх змісту і методів навчання. В. І. Кізенко зазначав, що перед школою ставляться завдання забезпечити можливість вибору кожним учнем одного з факультативів, який потім стає для нього обов'язковим. Факультативні заняття проводяться за спеціальним програмам, розрахованим на взаємозв'язок між обов'язковими курсами і факультативними, підвищення активності самостійності учнів, розвиток їх пізнавальних інтересів.

На думку О. М. Топузова і Н. М. Сімі – факультативні заняття повинні проводитися в тісному зв'язку з уроками по обов'язковим предметам, обидві ці форми організації навчання сприяють підвищенню їх ефективності

На факультативних заняттях лекції перекликаються з практичними заняттями, на яких учні отримують навички роботи з літературою, засвоюють методику проведення досліджень і експериментів, досягається розвиток особистих творчих здібностей учнів.

Виділяють декілька типів факультативів:

І. За освітніми задачами (за змістом освіти).

1. З метою поглиблення вивчення навчальних предметів.

2. З метою вивчення додаткових дисциплін (другої іноземної мови).

3. За вивченням додаткової дисципліни з метою отримання спеціальності.

4. Міжпредметні факультативи. Вони допомагають учням глибше зрозуміти матеріальність світу, з'ясувати як застосовуються знання з різних дисциплін.

II. Залежно від дидактичної мети:

1. Теоретичні.

2. Практичні.

3. Комбіновані.

III. За формою організації факультативні заняття поділяються:

1. Класні (семінари, консультації, зустрічі зі спеціалістами та ін.).

2. Позакласні (екскурсії, практичні роботи на місцевості, факультативи).

Факультативні заняття тісно пов'язані з основним програмним змістом предмета. Найчастіше на факультативних заняттях проходили попередню перевірку, основні ідеї і основні тенденції розвитку освітніх програм, структура учбового предмета.

При вивченні географії факультативи зазвичай проводяться із економіки, топографії, картографії, фізичної географії, геології. Вони суттєво доповнюють зміст фізичної та економічної географію України і світу, формують у школярів цілісну систему знань і вмінь, розширюють і поглиблюють знання про формування і розміщення родовищ корисних копалин, підприємств переробки, осмислення необхідності раціонального використання і бережливого відношення до всіх видів ресурсів. Додаткові заняття потрібні для отримання більш глибоких знань з географії.

Крім того, учні знайомляться із способами використання цих знань на практиці. Особливе місце займають заняття на місцевості. Вони направлені на з'ясування стажу продуктивності навколишнього середовища, на розвиток у них загальних методів пізнання – спостереження, порівняння, проведення експериментів, встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Запровадження факультативу необхідне так як він допомагає більш ширше показати суть і рівень розвитку сучасної географічної науки.

Ці заняття дають можливість реалізувати важливий принцип школи – індивідуалізація навчання, більш повно задовольнити пізнавальні інтереси учнів.

Географічний факультатив ставить перед собою наступну мету:

- поширення географічних знань;

- поглибити знання учнів з окремих розділів географії;

- підвищення економічного, екологічного і естетичного навчання.