2.10 Висновки до розділу іі

Загальний огляд мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області та детальний аналіз всіх видів мінеральної сировини, які розвідані на території області, дає уявлення про стан мінерально-сировинного потенціалу досліджуваного об’єкту та дає можливість зробити його оцінку, а також назвати проблеми та перспективи використання мінеральних ресурсів.

На території області обліковується 249 родовищ і 79 об’єктів обліку (з врахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 94 родовища і 43 об’єкти обліку розробляються.

Мінерально-сировинна база області на 30,8 % складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 36,3% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води.

В межах області відомо 16 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні, з них: чотири – газових, п’ять – газоконденсатних, 7 – нафтогазоконденсатних. Крім того, є підземне сховище газу – Пролетарське. У промисловій розробці знаходиться 11 родовищ, в розвідці – чотири.

На 16 родовищах підраховані запаси вільного газу за категоріями А+В+С₁ кількістю 17,036 млрд.м³ (1,7% від запасів в Україні). Видобуток вільного газу за 2006р. склав 0,682 млрд.м³(3,47% від видобутку в Україні).

На п’яти родовищах підраховані видобувні запаси за категоріями А+В+С₁ розчиненого у нафті газу кількістю 0,363 млрд.м³ (1,35% від запасів в Україні).У 2006р. видобуто 0,014 млрд.м³ розчиненого газу, що складає 1,26% від загального видобутку по державі.

Видобувні запаси нафти за категоріями А+В+С₁ обліковуються на 7 родовищах кількістю 1,166 млн.т (1,02% від запасів в Україні). Видобуток нафти за 2006р. склав 0,023 млн.т (0,7% від видобутку в Україні).

Запаси газового конденсату за категоріями А+В+С₁ підраховані на 12 родовищах в кількості 0,605 млн.т (0,95% від запасів в Україні). Видобуток конденсату за 2006р. склав 0,009 млн.т (0,81% від видобутку в Україні).

Перспективи відкриття нових родовищ вуглеводнів в області в першу чергу пов’язані з 6 нафтогазоперспективними структурами, які підготовлені до глибокого буріння, і перспективні ресурси (кат.С₃) яких оцінюються в 8,32 млрд.м³ вільного газу та 0,494 млн.т нафти.

Перспективними для видобутку нафти і газу після проведення повного обсягу геологорозвідувальних робіт є три об’єкти (два родовища та одна площа): Мусієнківське, Рясківське та Східно-Голубівська площа.

Держбалансом враховується 21 родовище бурого вугілля, розташовані у межах Дніпровського басейну, балансові запаси яких підраховані за промисловими категоріями А+В+С₁ у кількості 1320,64 млн.т.

Дві ділянки: Верхньодніпровська (Верхньодніпровське родовище) та Петрівська (Синельниківське родовище) – підготовлені під будівництво вуглерозрізів проектною потужністю 4,0 та 1,5 млн.т вугілля на рік відповідно. Загальні запаси бурого вугілля цих ділянок складають 219,7 млн.т.

На 3-х ділянках у комплексі з бурим вугіллям підраховані запаси бітуму в кількості 4018 тис.т промислових категорій В+С₁ та 555 тис.т категорії С₂.

У межах Донецького басейну зосереджено 56 об’єктів кам’яного вугілля, балансові запаси якого складають 10934,112 млн.т промислових категорій А+В+С₁, при цьому частка коксівного вугілля складає 1560,01 млн.т. Із 10 шахт виробничою потужністю 10,63 млн.т вугілля на рік, 6 шахт потужністю 6,53 млн.т повністю або частково відпрацьовують коксівне вугілля.

Запаси кам’яного вугілля всіх діючих шахт області складають 1070,7 млн.т, видобуток вугілля в 2006р. становив 8,135 млн.т.

На території Дніпропетровської області підготовлено 6 ділянок під будівництво нових шахт загальною потужністю 10,5 млн.т вугілля на рік. Загальні запаси вугілля цих ділянок оцінюються в 1033,2 млн.т.

В якості супутньої корисної копалини на 25 родовищах в комплексі з кам’яним вугіллям підраховані запаси германію, кількість якого за категоріями С₁+С₂ складає 21617 т. По 10 діючих шахтах запаси германію оцінюються в 8242 т за категоріями С₁+С₂ . Германій з вугілля не вилучається і він повністю втрачається.

На двох родовищах кам’яного вугілля підраховані запаси газу – метану в кількості 3174,11 млн.м³ за категоріями С₁+С₂.

У надрах Дніпропетровської області зосереджені значні запаси і ресурси залізних, марганцевих і титанових руд.

Основна частина залізних руд України (55,56%) зосереджена в Криворізькому залізорудному басейні, де розвідано 30 родовищ, з яких 18 на даний час експлуатуються. Серед залізних руд Криворізького басейну превалюють багаті магнетит-гематитові руди та магнетитові і окислені залізисті кварцити. У південній і північній частинах басейну серед багатих руд виділяються бурі залізняки, які за відсутністю попиту не розробляються. Держбалансом враховано три родовища марганцевих руд. На сьогоднішній день видобуток марганцевої руди здійснюється в межах Нікопольського родовища 15 шахтними і кар’єрними полями: у східній частині родовища – Марганецьким ГЗК, а в західній – Орджонікідзевським. Готується до розробки техногенне родовище шламосховище ім. Максимова (спеціальний дозвіл надано ТОВ „Оберон-вугілля”. На території області розташоване Федорівське родовище марганцевих руд (шахта № 3). Балансові запаси оксидно-карбонатних марганцевих руд складають за кат. С₁ 3476 тис.т, за кат. С₂ – 14952 тис.т.

В 2006р. Вільногірським ГМК зроблено підрахунок запасів рудних пісків Мотронівсько-Аннівської ділянки Малишевського родовища, запаси затверджені ДКЗ України Дніпропетровська область володіє двома великими за розмірами і кількістю розвіданих запасів титано-цирконієвими родовищами - Малишевським (унікальним) і Вовчанським, з яких інтенсивно розробляється Малишевське. Переробка (збагачування) рудних пісків здійснюється філією „Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат” ЗАТ „Кримський титан”, який виробляє ільменітовий, рутиловий, цирконовий, дістен-силіманітовий та ставролітовий концентрати. Промислові відходи використовуються для виробництва скляних та формувальних пісків.

Держбалансом враховано 4 родовища і 3 об’єкти обліку (Малишевське родовище розсипних титанових руд, Балка Крута (ділянки Західна та Східна) формувальних пісків, запаси яких складають близько 185 млн.т

На території області виявлені та в різній мірі оцінені родовища бокситів, силікатних руд нікелю і кобальту, руд свинцю та цинку.

Незважаючи  на те, що на території області виявлено й оцінено декілька родовищ і рудопроявів бокситів, таких як Високопільське, Південно-Нікопольське, Девладівське тощо, Держбалансом на сьогоднішній день враховано лише одне, середнє за розміром Високопільське родовище бокситів, розташоване у Широківському районі. Потужність бокситоносного горизонту коливається від 3-4 до 8м, потужність перекриваючих порід, у середньому, складає 60-80м. Слід відзначити підвищений вміст скандію і галію у бокситах.

Держбалансом враховується чотири комплексних родовища силікатних руд нікелю і кобальту: Девладово, Червоний Яр (Софіївський район), Тернівське (Криворізький район), Нове (Нікопольський район). Родовища досить однотипові, невеликі за розмірами, бідні за вмістом нікелю і кобальту в руді. У цілому, мінерально-сировинна база цих руд незначна. Промисловість області задовольняє свої потреби у феронікелі та інших нікелевих сплавах переважно за рахунок імпорту.

Держбалансом враховане Жовторіченське родовище скандієвих руд, яке на даний час не розробляється.

Золоторудні об’єкти області поки що вивчені слабо і охарактеризовані лише прогнозними ресурсами й початковими лабораторно-технологічними випробуваннями. Однак саме з ними пов’язані подальші становлення і розвиток золотодобувної промисловості держави. Особливий інтерес з цієї точки зору викликають зеленокам’яні структури Середньодніпровського блоку Українського щита.

За результатами геологозйомочних робіт виявлена ціла низка рудопроявів молібдену, окремі з яких - Аннівське (П’ятихатський район), Олександрівське (Широківський район), Сергіївське (Солонянський район), оцінені як перспективні об’єкти для постановки на них спеціальних пошукових робіт. Першочерговим у зазначеному переліку є Сергіївський рудопрояв.

Область володіє низкою розвіданих родовищ нерудної сировини для металургії, а саме вогнетривких глин, піску формувального, флюсових вапняків, доломіту, талько-магнезиту, високоглиноземної сировини.

Держбалансом враховуються одне родовище і три об’єкти обліку вогнетривкої глини, з яких одне - П’ятихатське родовище - розробляється. Його промислові запаси становлять 3,18% від загальних запасів в Україні. Видобуток за 2010р. склав 21,5 тис.т.

Флюсові вапняки та доломітова сировина постачаються на заводи області з кар’єрів Донецької області, а талько-магнезити імпортуються в Україну з інших країн світу.

В області існують перспективи створення власної сировинної бази  для гірничорудної промисловості за рахунок таких корисних копалин як азбест і вермікуліт, а також нарощування прирісту запасів первинних каолінів.

Із гірничорудної сировини виділена ціла низка перспективних проявів хризотил-азбесту, серед яких найбільшої уваги заслуговує Варварівський прояв, розташований на території Верхньодніпровського району. Прогнозні ресурси одного з покладів цього прояву складають 1,5 млн.т.

Поклади вермікуліту вивчені недостатньо. Для подальшої оцінки його прогнозних ресурсів виділено чотири ділянки - Усть-Кам’янська, Солонівська, Славгородська та Родинська.

Держбалансом враховане одне Просянівське родовище первинних і лужних каолінів з запасами корисної копалини 69166 тис.т за промисловими категоріями А+В+С₁. Родовище активно експлуатується. Видобуток каолінів у 2010р. склав 418 тис.т (21,64% від загального видобутку в Україні).

У надрах Дніпропетровської області зосереджений цілий комплекс різноманітних корисних копалин, які застосовуються в промисловості будівельних матеріалів. Це вапняки і глини для виготовлення цементу, вапняки для випалювання на вапно, пісок будівельний, камінь облицювальний, будівельний і пиляний, глинисті породи для виробництва керамзиту та цегли.

Держбалансом враховано три родовища і один об’єкт обліку вапняків для випалювання на вапно, але через низьку якість сировини розробка їх не здійснюється. Свої потреби у вапняках підприємства області задовольняють за рахунок завезення їх з Вінницької, Донецької, Хмельницької областей та АР Крим, крейди – з Волинської та Донецької областей.

Розвіданих родовищ скляної сировини в області не існує. Піски одержують на Верхньодніпровському ГЗК при вилученні рудних мінералів із корисної товщі Малишевського родовища. Іншим постачальником скляних пісків є Просянівський каоліновий комбінат, який щорічно постачає підприємствам цього профілю до 0,02 млн.т піску.

Окрім зазначених вище, на території області розвідано 40 родовищ і чотири об’єкти обліку каменю будівельного, з яких 17 родовищ і 3 об’єкти обліку експлуатуються; чотири родовища каменю облицювального (три експлуатуються); один об’єкт обліку – каменю пиляного (експлуатується); 15 родовищ – будівельних пісків (1 родовище  і 1 об’єкт обліку експлуатуються); два об’єкти обліку комплексних родовищ керамзитової сировини. В цілому проблема забезпеченості підприємств будівельної індустрії області керамзитовим гравієм (1,2 млн.м³ на рік) до цього часу не вирішена. Цегельно-черепична сировина представлена 42 родовищами і трьома об’єктами обліку, з яких на даний час розробляється тільки 5 родовищ і 1 об’єкт обліку.

В якості цементної сировини на території області використовуються вапняки, червоно-бурі глини та суглинки. Як мінеральні добавки до цементів можуть бути використані опоки та опоковидні глини. Державним балансом запасів враховане одне Жовтокам’янське родовище цементної сировини.

Питні та технічні підземні води в Дніпропетровській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 24 ділянках. У 2010 році розроблялись 6 ділянок, видобуток з яких склав 11,609 тис.м³/добу, 18 ділянок не експлуатувались.

Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 648,960 тис. м³/добу за категоріями А+В+С₁, 556,120 тис. м³/добу з них не розробляються. Найбільш перспективне родовище для розробки є Орельське (ділянка Орельська 1) запаси якої складають 424,900 тис. м³/добу за категоріями А+В+С₁ і родовище Лівобережне (ділянка Лівобережна 1) з запасами 24,000 тис. м³/добу за категоріями А+В+С₁.

Мінеральні підземні води розвідані на 13 ділянках з запасами 2538,40 м³/добу за категоріями А+В+С₁ в т.ч. дві ділянки – столові води з запасами 350 м³/добу. На даний час введено в експлуатацію 10 ділянок.

Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу.

Лікувальні грязі розвідані на ділянці Солонолиманського родовища, яка розробляється

Отже, мінерально-сировинна база Дніпропетровської області забезпечує експорт мінеральної сировини у різні країни світу, але разом з тим, існує дефіцит окремих видів сировини. Промислово-господарський комплекс області гостро відчуває нестачу паливно-енергетичних ресурсів, перш за все вуглеводневих та питної води. Базова для економіки області чорна металургія працює на власній залізорудній сировині.

Структурна перебудова економіки з орієнтацією на створення нових наукоємних конкурентоздатних виробництв викликає потребу нових видів сировини. Мінерально-сировинна база області має значні потенційні можливості у забезпеченні цих потреб. В області відкриті, розвідуються або розвідані родовища біля 20 нових видів мінеральної сировини: природний газ і конденсат, рідкісні і рідкісноземельні метали, вермикуліт, графіт, тощо.

З одного боку стабілізація промислового і сільськогосподарського виробництва області, подальший їх розвиток потребує збільшення обсягів використання усіх видів природних мінеральних ресурсів, що за експертними оцінками відповідає світовим тенденціям.

З другого боку природні мінерально-сировинні ресурси належать до таких, що не відновлюються, і тому екстенсивна розробка корисних копалин, експорт сировини в необробленому вигляді відбирають енергетичні та сировинні джерела у наступних поколінь. Крім того, експлуатація родовищ корисних копалин негативно впливає на стан природного середовища і належить до екологічно небезпечних виробництв.

Це складне протиріччя зумовлює нагальну потребу розробки виваженої, науково обґрунтованої стратегії збалансованого нарощування мінерально-сировинної бази в інтересах забезпечення національної безпеки і економічного розвитку регіону і держави.

Таким чином, існує дефіцит окремих видів сировини. Промислово-господарський комплекс області гостро відчуває нестачу паливно-енергетичних ресурсів, перш за все вуглеводневих та питної води. Базова для економіки області чорна металургія працює на власній залізорудній сировині.

Структурна перебудова економіки з орієнтацією на створення нових наукоємних конкурентоздатних виробництв викликає потребу нових видів сировини. Мінерально-сировинна база області має значні потенційні можливості у забезпеченні цих потреб. В області відкриті, розвідуються або розвідані родовища біля 20 нових видів мінеральної сировини: природний газ і конденсат, рідкісні і рідкісноземельні метали, вермикуліт, графіт, тощо.

З одного боку стабілізація промислового і сільськогосподарського виробництва області, подальший їх розвиток потребує збільшення обсягів використання усіх видів природних мінеральних ресурсів, що за експертними оцінками відповідає світовим тенденціям.

З другого боку природні мінерально-сировинні ресурси належать до таких, що не відновлюються, і тому екстенсивна розробка корисних копалин, експорт сировини в необробленому вигляді відбирають енергетичні та сировинні джерела у наступних поколінь. Крім того, експлуатація родовищ корисних копалин негативно впливає на стан природного середовища і належить до екологічно небезпечних виробництв.

Розділ ІІІ . ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ МІНЕРАЛЬНО –СИРОВИННОЇ БАЗИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ФАКУЛЬТАТИВАХ З ГЕОГРАФІЇ