2.7.Технологічна сировина

У Криворізькому районі гранат є породоутворювальним мінералом сланців залізорудної саксаганської світи криворізької серії протерозою. Най­більш перспективними для виробництва абразивного гранату є сланці Ганн'івського родовища залізистих кварцитів, у яких вміст гранату змінюється від 2 до 20...25 %, середній - 8 %. Розмір кристалів коливається в межах від 0,87 до 3,82 мм. Гранати переважно представлені альмандинами з домішками піропової, андратитової, спесартинової та гросулярової складових . За механічними, хімічними властивостями, вмістом у породі, розмі­ром кристалів, абразивною здатністю порошку гранати відповідають вимогам до абразивних матеріалів цього типу. Прогнозні ресурси гранатовмісних сланців Криворізького басейну становлять 1...5 млрд т.

Вермикулітові поклади регіону приурочені до кори вивітрювання метаультрабазитів архею. Практичний інтерес серед них представляють поклади Славгородського родовища, яке знаходиться поблизу смт. Славгород Синельниківського району.

Родовище являє собою зону дунітів і перидотитів протяжністю до 1 км по ширині 200 м. Потужність рудних тіл з вмістом вермикуліту становить 10...30 м, а прогнозні ресурси родовища оцінюються в 700 тис. т.

Палигорськіт. Палигорськіт - це водний силікат магнію. Вперше був ї.'явлений у 1861 р. на Уралі поблизу станції Палигорськ на р. Поповці, ззідки й отримав свою назву.

У межах Дніпропетровської області каменеливарна сировина приурочена до Середньопридніпровського мегаблоку. Має прояв поблизу с.Шолохове Нікопольського району - Горішньоплавнинське родовище. Також представлена долеритами – Коломийцівське родовище на Криворіжжі із запасами 7 млн м³.

Слід також зауважити, що деякі самоцвіти (алмаз, гірський кришталь, турмалін, рубін, бурштин та ін.) завдяки своїм надзвичайним якостям зна­ходять широке застосування в приладобудуванні, радіоелектроніці та інших галузях промисловості.

У Криворізькому залізорудному басейні зустрічаються тонко-смугастий, чорно-червоний декоративний джеспіліт, нерідко гірський кришталь,нефрит, ювелірний гематит, відомий як "кривавник", а також "тигрове", "со­колине", "котяче око", як продукт метасоматичних перетворень різноманіт­них силікатних сланців, що знаходяться в асоціації із залізистими кварци­тами продуктивної товщі Кривбасу.,

У межах Середнього Придніпров'я відомі прояви рожевого кварцу та унакіту.

Відомі знахідки алмазів у четвертинних і мезо-кайнозойських відкладах, зокрема в Самоткацьких циркон-ільменітових розсипах.

Дніпровський бурштиноносний басейн знаходиться на північно-схід­ному схилі Українського щита і в адміністративному відношенні охоплює територію Дніпропетровської області. Підвищені концентрації бурштину в басейні при­урочені до алювіальних відкладів Дніпра та його приток - рік Остер, Рось, Сула, Псел, Самара та ін. Ці поклади відносяться до геолого-промислового типу алювіальних розсипів із невизначеними перспективами. Найбільш відомі в цьому басейні Дніпропетровська та Канівська ділянки.

На Дніпропетровській ділянці підвищені вмісти бурштину виявлено в алювіальних пісках потужністю від 0,5...3,5 до 15 м.

З покладами залізних руд Кривбасу генетично пов'язане й кольорове каміння - тигрове, котяче, соколине око, гірський кришталь, гематит (кривавик), нефрит, джеспіліт. Можлива організація попутного промислового видобування цього каміння;

Середнє Подніпров'я: тут відомі прояви рожевого кварцу й унакіту, родовища лабрадориту з кристалами лабрадору рідкісного забарвлення. Можливий попутний видобуток кольорового каміння на родовищах буді­вельних матеріалів.