- •Понятійно-термінологічний апарат дослідження.
- •1.2Загальні відомості про Дніпропетровську область
- •Природні передумови формування мінерально-ресурсного потенціалу Дніпропетровської області.
- •Соціально-історичні передумови передумови формування мінерально-сировинного потенціалу Дніпропетровської області.
- •2.1. Загальний огляд мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області
- •2.2 Паливно-енергетична сировина
- •2.2.1Нафта і горючі гази
- •2.2.2Камяне вугілля
- •2.2.3 Буре вугілля
- •2.3. Сировина чорної металургії
- •2.3.1. Залізна руда.
- •2.3.2 Марганцеві руди
- •2.4 Сировина кольорової металургії
- •2.4.1 Алюміній
- •2.4.2 Нікель та кобальт
- •2.4.3 Рідкісні метали(молібден, титан,скандій, гафній, ванадій, цирконій)
- •2.5. Гірничо-хімічна сировина
- •2.6.Нерудна сировина для металургії
- •2.7.Технологічна сировина
- •2.8 Будівельна сировина
- •2.9 Гідромінеральна сировина
- •2.10 Висновки до розділу іі
- •3.1. Вивчення стану факультативних занять з географії в практиці сучасної школи
- •3.2. Організація і методика факультативних занять
2.5. Гірничо-хімічна сировина
В області існують перспективи створення власної сировинної бази для гірничорудної промисловості за рахунок таких корисних копалин як азбест і вермікуліт, а також нарощування приросту запасів первинних каолінів.
Із гірничорудної сировини виділена ціла низка перспективних проявів хризотил-азбесту, серед яких найбільшої уваги заслуговує Варварівський прояв, розташований на території Верхньодніпровського району. Прогнозні ресурси одного з покладів цього прояву складають 1,5 млн.т.
Поклади вермікуліту вивчені недостатньо. Для подальшої оцінки його прогнозних ресурсів виділено чотири ділянки - Усть-Кам’янська, Солонівська, Славгородська та Родинська.
Держбалансом враховане одне Просянівське родовище первинних і лужних каолінів з запасами корисної копалини 69166 тис.т. Родовище активно експлуатується. Видобуток каолінів склав 21,64% від загального видобутку в Україні.
На Українському щиті непромислові прояви бариту встановлені у метабазитах та метасоматично змінених залізисто-кременистих породах Криворізького басейну (Ганнівське, Первомайське, Глеюватське родовища залізистих кварцитів).
Мінеральні пігменти. До мінеральних пігментів (мінеральних фарб) відносять різноманітні за забарвленням гірські породи та мінерали (загалом більше 20), що не розчиняються і не втрачають кольору у воді, олії та спирті, а разом з лаком, олією, органічним клеєм, рідким склом та іншими речовинами є основним складником фарб. Показниками можливості використання мінерального пігменту є колір, структурні особливості, хімічний і мінеральний склад, ступінь дисперсності, здатність до фарбування, здатність покриття, маслоємність, світло- й атмосферостійкість.
До групи ззлізооксидних і марганцево-залізооксидних пігментів,видобуток яких ведеться в області, входять: вохра залізооксидна, сієна, мумія залізооксидна і сурик залізний. Виділяються жовті (вохра), коричнево-жовті (сієна), червоні (мумія, залізний сурик), коричнево-червоні (гематитові і гідрогематитові залізні руди) різновиди. Всі вони характеризуються високою покривною здатністю, світло- та атмосферостійкі, а залізний сурик відрізняється також низькою оліє місткістю, антикорозійністю та хімічною стійкістю. Окрім того вони застосовуються з будь-якою сполучною речовиною, що робить їх найбільш важливими для промисловості.
пластмас тощо. Карбонатна вохра особливо широко використовується при фарбуванні в жовтий колір цементу та азбоцементу, а також при виготовленні силікатних фарб.
Сієна застосовується при виробництві художніх фарб, кольорових олівців, пастелі, у поліграфії та літографії, а також у лакофарбовій промисловості та будівельній техніці.
Мумія, як глиниста, так залізооксидна, широко застосовується на залізничному транспорті для фарбування товарних вагонів, а також у цементній й азбестовій промисловості, а бокситова мумія - в будівельній техніці.
Сурик - окиснена залізна руда, забарвлена гематитом у червоний колір. Він використовується для виробництва фарб, які мають застосування в усіх галузях промисловості.
Пігменти залізо-оксидного і марганцево-залізоо-ксидного типів видобуваються на кар'єрах Криворізького залізорудного басейну як супутня корисна копалина. Зокрема на кар'єрі Північному запаси вохри глинист жовтої сягають 0,6 млн т, на родовищі шахти Гігант-Дренажна запаси залізооксидних гематитових руд (сурик коричневий) -2,7 млн т, заліз оксидно-глинистих каолін-гематитових (мумія червона) - 4,0 млн т, а на родовищі шахти Саксагань запаси цих руд оцінюються в 0,8 млн т. Важ лива роль у виробництві мінеральних пігментів належить Криворізькому суриковому заводу, який постачає залізний сурик підприємствам лако- фарбової, будівельної та гумовотехнічної галузям промисловості.
Загальні запаси залізо-оксидних гематитових і залізооксидно-каолін-гематитових руд у Криворізькому регіоні становлять 7,5 млн т.
У Нікопольському басейні сировиною для мінеральної фарби є піро- тсзитові марганцеві руди Нікопольського родовища, вони можуть використовуватися для виготовлення фарби чорного кольору, але запаси, як мінеральних барвників, не враховані.
Серед руд кольорових металів як природні пігменти можуть застосовуватися боксити Високопільського родовища (Криворіжжя)
