2.4.2 Нікель та кобальт

Відомо понад 100 мінералів Нікелю, головні з яких: мілерит, полідиміт, пентландит, ваесит, нікелін, вілемсеїт, непуїт,анаберґіт. Пластичний і ковкий. Тривкий щодо дії кисню повітря. Його важливість пояснюється різноманітними унікальними властивостями металу: добавка нікелю в сплави збільшує їх міцність, зносостійкість, корозійну стійкість, підвищує тепло- і електропровідність, поліпшує магнітні і каталітичні властивості. Завдяки високій хімічній, термічній і механічній стійкості застосовується в металургії (80% загальної кількості) для виготовлення нержавіючої сталі, в реактивній авіації, ракетобудуванні, атомній, радіоелектронній, енергетичній, хімічній і харчовій промисловості. Переважна частина Нікелю. використовується для отримання легованих сталей і сплавів (з Fe, Cr, Cu і т. д.). Застосовують також для захисних прикриттів, лужних акумуляторів тощо. Нікель отримують з нікелевих, мідно-нікелевих, кобальт-нікелевих руд.

Держбалансом враховується чотири комплексних родовища силікатних руд нікелю і кобальту: Девладово (Софієвський район), Червоний Яр (Софіївський район), Тернівське (Криворізький район), Нове (Нікопольський район). Родовища досить однотипові, невеликі за розмірами, бідні за вмістом нікелю і кобальту в руді. У цілому, мінерально-сировинна база цих руд незначна. Промисловість області задовольняє свої потреби у феронікелі та інших нікелевих сплавах переважно за рахунок імпорту.

Розташовані вони в межах області в Середньопридніпровському мега-блоці Українського щита.

Тут потенційно перспективними на промислові концентрації нікелю є кори вивітрювання ультрабазитів архейського віку з вмістом нікелю0.15…0,35%. Затверджені запаси руди становлять 10,3 млн.т.

Потенційно перспективним у регіоні є Девладівське родовище, розташоване на території Софіївського району, що приурочено до однойменного масиву, складеного перитодитами та габро-перитодитами. Рудоносною є нонтронітова кора вивітрювання цих порід с середнім вмістом нікелю 1,06…1,24%.

Дніпропетровська область є перспективною на пошуки родовищ нікелю в межах Українського щита.

2.4.3 Рідкісні метали(молібден, титан,скандій, гафній, ванадій, цирконій)

У межах Дніпропетровської області розташовуються три прояви молібденової мінералізації, приурочені до Середньопридніпровського блоку Українського щита.

Східноганнівський прояв розташований на схід від Ганнівського родовища залізистих кварцитів, яке знаходиться в північно-східній частині Криворізької структури. За складом рудні прожилки мінеральні або кварц-молібденові х халькопіритом, арсенопіритом, піритом, магнетитом, сфалеритом та галенітом.

Східносергіївський прояв розташований на східному фланзі Сергіївського родовища золота. До рудоносних належать кварцові жили з молібденовою та молібден-вольфрамовою мінералізацією, яка локалізується серед плагіогранітів мезоархею. Руди полі мінеральні і окрім молібденіту включать пірит, халькопірит, піротин, магнетит, срібло, сфалерит, шеєліт, галеніт і флюорит. Вміст молібдену в рудах коливається від 0,1 до 0,24%, а перспективні ресурси підраховані до глибини 300м, сягають 29 749,8 т металу.

Солонянський прояв розташований на східному борті балки Золотої (басей р.Сура). Рудоносними є вулкано плутонічні утворення мезоархею Сурськох зеленокамяної структури. Вміст молібдену в рудних тілах, де основним рудним мінералом є молібденіт , коливається від 0,05 до 1, 18%, а прогнозі ресурси металу в межах рудопрояву дорівнюють 28 тис.т

Дніпропетровська область володіє двома великими за розмірами і кількістю розвіданих запасів титано-цирконієвими родовищами - Малишевським (унікальним) і Вовчанським, з яких інтенсивно розробляється Малишевське. Переробка (збагачування) рудних пісків здійснюється філією „Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат” ЗАТ „Кримський титан”, який виробляє ільменітовий, рутиловий, цирконовий, дістен-силіманітовий та ставролітовий концентрати. Промислові відходи використовуються для виробництва скляних та формувальних пісків.

Держбалансом враховано 4 родовища і 3 об’єкти обліку (Малишевське родовище розсипних титанових руд, Балка Крута (ділянки Західна та Східна) формувальних пісків, запаси яких складають 185,753 млн.т, видобуток піску становив 90,49% від загального видобутку в Україні.

Малишківське родовище приурочене до похованих піщано-глинистих відкладів прибережних морських фацій міоценового та олігоценового морів. Знаходиться воно в басейні р.Самоткань, відкрите 1954р, а експлуатується з 1961р.

Родовище становить розсип довжиною 19км та шириною 2,5км. Корисні мінерали циркон,рутил,ільменіт концентруються в тонкозернистих пісках сарматського ярусу та полтавської серії, потужність яких досягає 35м. На його базі працює Вільногірський збагачувальний комбінат, забезпечуваний розвідувальними запасами більше ніж на 40 років. На комбінаті виробляють ільменітів, рутиловий концентрати. Ільменітовий концентрат переробляється на титанову губку і частково використовується для виробництва штучного рутилу. Рутиловий концентрат використовується переважно для покриття зварювальних електродів.

Для Малишківського родовища також характерні розсипні прояви ванадію, представлені комплексними алювіальними і прибережно-морськими циркон-ільменітовими розсипами.

Уран-ванадій-скандієві метесоматити поширені серед утворень залізистої кременисто сланцевої формації Жовторіченського, Первомайського, Ганнівського залізорудних родовищ Кривбасу, де руди приурочені до карбонатно рудних метасоматичних зон.

Як джерело ванадію потенційний інтерес, становлять також ванадієво вмістні кварц-слюдисті сланці Кривбасу протерозойського віку, кори вивітрювання докембрійський і базит-ультрабазитових порід Українського щита. Значні концентрації ванадію містяться в техногенній сировині твердих і рідких відходах нафтопереробки, відходах титанового виробництва, шлаках металургійних заводів, шахтних водах і залізорудних родовищах області.

Держбалансом враховане Жовторіченське родовище скандієвих руд, яке на даний час не розробляється.

Значні ресурси германію сконцентровані в докембрійських залізних рудах Українського щита. Це перш за все руди Криворізького басейну, де вміст германію складає 6..8 г т

Малишківське родовище, або як його ще називають Самоткацьке, випускає цирконієвий концентрат, частина якого переробляється на двоокис цирконію, технічний двоокис цирконію і тетлахлорид кремнію, що було важливою статтею українського експорту. На родовищі Держбалансьм враховано також запаси гафнію.

Вовчанське родовище розташоване поблизу залізничної станції Демурине. Родовище належить до групи розсипних. Промислові концентрації цирконію приурочені до відкладів сарматського віку. Рудні піски характеризуються кварцовим складом, доброю відсортованістю, відсутністю глинистих речовин. Групу головних корисних мінералів складають ільменіт,

рутил, дистен, циркон. Такий склад дозволяє віднести родовище до категорії комплексних. Родовище розробляється «Демуринським ГЗК»

Жовторіченське родовище розташоване в Пятихатському районі спочатку експлуатувалось як залізорудне , а з 1951 до 1989р.- як урановорудний об’єкт.

Скандієві руди тут виявлено в 1976 році. Скандієвоносними на родовищі є середньо протерозойські натрієві метасоматити, які контролюють зони розривних порушень. Скандієві руди представлені двома природними різновидами. До першого відносять уран-рідкоземельні, або, як їх традиційно називають на родовищі, малакон-апатитові руди, до другого ванадієво-скандіві.

Головні компоненти комплексних руд ванадій і скандій мінералів не утворюють, а концентруються в таких мінералах як егірин і лужні амфіболи. Вміст скандію в них 0,08…0,10%, а ванадію від 0,41 до 2,35%.

Первомайське родовище розташоване в Тернівському районі області і приурочене до однойменного родовище залізистих кварцитів, що в північній часині Криворізької структури, тут як і не Жовторіченському родивищі мінералізація пов’язана з продуктивною залізорудною світою сакса ганської серії. Головним мінералом центра тором скандію є егірин. Його видобуток може бути супутній з видобутком залізистих кварцитів.