МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД,
«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра фізичної географії, краєзнавства та туризму
«Допущено до захисту»
Завідувач кафедри
___________ Паранько І. С Реєстраційний №_________
(підпис) (призвище,ініціали)
«___»_____________20___р. «___»______________20___р.
МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Кваліфікаційна робота студента
факультету_____географічного_________________
(назва)
групи_________ГОЕ с – 09___________
(шифр групи)
освітньо – кваліфікаційний рівень
___________магістр_________
(спеціаліст,магістр)
спеціальності
_______географія_____
(шифр і назва спеціальності)
Крамар Ілля Юрійович
(прізвище, ім'я по батькові)
Керівник
Доктор геології
Паранько І.С.
(науковий ступінь,вчене звання,прізвище,ініціали)
Кривий Ріг – 2014
Зміст
Вступ………………………………………………………………………
Розділ І. Природні та соціально-історичні передумови формування мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області……………….
Понятійно-термінологічний апарат дослідження…………………….
Загальні відомості про Дніпропетровську область………………………
Природні передумови формування мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області…………………………………………
Соціально-історичні передумови формування мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області.
Висновки до розділу І……………………………………………………..
Розділ ІІ. Характеристика мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області………………………………………………………………………….
2.1 Загальний огляд мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області..
2.2 Паливно-енергетична сировина…………………………………………..
2.2.1Нафта і горючі гази……………..
2.2.2Камяне вугілля………………
2.2.3 Буре вугілля………………………………..
2.3. Сировина чорної металургії……………….
2.3.1 Залізні руди……………………………………..
2.3.2 Марганцеві руди………………………………….
2.4 Сировина кольорової металургії…………………………..
2.4.1 Алюміній……………………
2.4.2 Нікель та кобальт……………
2.4.3 Рідкісні метали……
2.5. Гірничо-хімічна сировина……………
2.6.Нерудна сировина для металургії…………………………………….
2.7.Технологічна сировина………………………….
2.8 Будівельна сировина…………………………………………..
2.9 Гідромінеральна сировина……………………………
2.10 Висновки до розділу
Розділ ІІІ . Формування знань учнів при вивченні мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області на факультативі з географії…………………………………………………………………………………………………
Вивчення стану факультативних занять з географії на практиці в сучасній школі……………………………………
Організація і методика факультативних занять…………………..
Висновки………………………………………………………………………..
Список використаних джерел…………………………………….
Додатки…………………………………………………………………….
Вступ
Актуальність. Дослідження природно-ресурсного потенціалу має важливе значення для розробки нових форм, методів та видів господарювання на загальнодержавному та регіональному рівнях. Мінерально-сировинний потенціал(МСП), основу якого складають розвідані мінерально-сировинні ресурси(МСР), є важливим засобом підвищення достатку та добробуту населення, поліпшення економічного стану. На основі даних про природні ресурси розробляються засади раціонального природокористування та програми охорони природи
Проведене дослідження дозволяю прослідкувати територіальну організацію МСР, їх сучасний стан та особливості використання та розробити нові напрямки розвитку галузей господарства області, що розвиваються на базі мінерально-сировинних ресурсів.
Мета дослідження – дати оцінку мінерально-сировинного потенціалу Дніпропетровської області, дослідити та пояснити його просторову структуру, значення для народного господарства.
Для досягнення мети були дослідження були поставлені наступні завдання :
Проаналізувати поняття «мінерально-сировинні ресурси», «мінерально-сировинна база», «мінерально-сировинний потенціал», «корисні копалини».
Дослідити мінерально-сировинні ресурси Дніпропетровської області та родовища, де їх видобувають .
Дослідити геологічну будову Дніпропетровщини, як природні передумови формування мінерально-сировинної бази.
Дослідити історію промислового освоєння Дніпропетровщини, як соціально-історичні передумови розвитку мінерально-сировинної бази.
Охарактеризувати всі види мінеральних ресурсів Дніпропетровщини, дати їх кількісну та якісну оцінку.
Виявити проблеми та перспективні напрямки розвитку мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області.
Розробити факультатив на тему «Мінерально-сировинний потенціал Дніпропетровської області.
Об’єктом дослідження виступають мінерально-сировинні ресурси Дніпропетровської області .
Предметом є просторовий розподіл мінеральних ресурсів,їх класифікація, сучасний та минулий стан їх використання, елементи геологічної будови та віхи історичного розвитку, що спричинили саме такий стан мінерально-сировинної бази, проблеми та перспективні напрямки розвитку мінерально-сировинної бази.
Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженням теоретичних і практичних аспектів щодо мінерально-сировинних ресурсів займалися як вітчизняні науковці так і зарубіжні фахівці І. Д. Андрієвський, А. Х. Бакаржиєв, Я. М. Бєлєвцев, А. С. Войновський, Л. С. Галецький, П. Ф. Гожик, С. В. Гошовський, К. Ю. Єсипчук, Е. Я. Жовинський, В. М. Загнітко, В. І. Калінін, В. Б. Коваль, М. М. Коржнев, С. Г. Кривдік, Є. О. Куліш, Є. К. Лазаренко, О. І. Матковський, В. С. Металіді, В. С. Міщенко, Б. С. Панов, В. Л. Приходько, І. С. Паранько М. П. Семененко, М. Я. Сивий, А. О. Сіворонов, В. І. Скаржинський, Ю. І. Третяков, Є. Ф. Шнюков, В. А. Шумлянський, М. П. Щербак, О. О. Юшин, Г. М. Яценко і багато інших.
Вивченню природних ресурсів та мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області присвячені роботи Є. В. Афанасьєва, І. М. Барга, В. Д. Євтєхова, П. І. Копач, В. В. Манюка, І. С. Паранька, В. В. Сергєєва, О. О. Юшина та ін.
Методологічною основою дослідження є системний та історичний підходи.
Використовувались як загальнонаукові методи ( аналіз, синтез, історичний, порівняльний, моделювання), так і конкретно наукові (картографічний, геологічний, геоморфологічний, ландшафтознавчий). Досліджуване питання широко представлене в науковій літературі, тому широко використовувався аналіз наукових джерел.
Робота складається з трьох розділів і висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.
РОЗДІЛ І. ПРИРОДНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ МІНЕРЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЙ
Понятійно-термінологічний апарат дослідження.
Дослідження мінерально-сировинного потенціалу Дніпропетровської області спирається на такі основні поняття: мінерально-сировинні ресурси, мінерально-сировинний потенціал, корисні копалини, мінеральна сировина.
Мінерально-сировинні ресурси(МСР)- сукупність специфічний форм мінеральної сировини, нагромадженої в надрах чи на поверхні Землі, яка слугує вихідною сировиною для промислового виробництва, джерелом енергії чи для безпосереднього споживання і може бути рентабельно видобута та використана зараз чи в майбутньому без нанесення шкоди іншим природним ресурсам і недопущення виникнення кризових геоекологічних ситуацій у довкіллі.
Корисні копалини(КК) – природні мінеральні утворення органічного чи неорганічного походження в надрах чи на поверхні землі, у джерелах вод і газів, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, придатні для промислового використання.
Мінеральна сировина(МС) - є корисна копалина , видобута й перероблена на гірничу продукцію товарного виробництва.
Запаси корисних копалин – обсяги корисних копалин та їх компонентів, виявлені та підраховані на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих родовищ корисних копалин.
Балансові запаси – Запаси корисних копалин, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути та використати при сучасній техніці й технології видобутку і переробки мінеральної сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального комплексного використання КК та охорони довкілля.
Умовно балансові запаси – запаси, ефективність видобутку й використання яких на момент оцінки не може бути визначена однозначно, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки.
Позабалансові запаси – запаси, видобуток і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому можуть стати об’єктом промислового значення.
Мінерально-сировинний потенціал(МСП) – це природно та суспільно-історично обумовлена здатність забезпечувати мінеральною сировиною наявні на певній території галузі виробництва та виробництво в цілому.
1.2Загальні відомості про Дніпропетровську область
Дніпропетровська область займає площу 3192,3 тис. га, що складає 5,3 % території України. Вона включає 22 адміністративних райони і межує на сході з Донецькою, на півдні – з Запорізькою та Херсонською, на заході з Миколаївською і кіровоградською, на півночі – з Полтавською та Харківською областями (рис. 1.1 ).
Рис. 1.1. Положення Дніпропетровської області на адміністративній карті України
Дніпропетровська область – одна з найбільш розвинених в адміністративному відношенні областей України. За основними економіко-географічними показниками займає провідне положення в країні; тут виробляється 11,4 % валового суспільного продукту, 11,0 % – національного доходу, 42 % – продукції чорної металургії, 14,0 % – продукції хімічної та нафтохімічної промисловості, 18,1 % – електроенергії, 8,0 % – продукції машинобудування. На її території видобувається 100 % (від загальноукраїнських обсягів) марганцевої і 85 % – залізної руди, 8 % – кам’яного вугілля.
Господарський комплекс області – індустріально-аграрний. Основною сферою господарства є промисловість, в якій зайнято близько 37 % працюючих. У загальній валовій продукції промисловості та сільського господарства на частку промисловості припадає 85,5 %, а сільського господарства – 14,2 %.
У структурі промисловості переважають галузі важкої індустрії. Провідне місце займає чорна металургія (44,8 % від валової продукції), машинобудування та металообробка (по 22 %), харчова (10 %), хімічна і нафтохімічна (по 8,5 %) промисловості.
На території Дніпропетровщини знаходиться 40 шахт, глибиною від 60 до 1100 м, розробляється 3 унікальних за запасами басейнів корисних копалин: Криворізький залізорудний басейн, який в колишньому Радянському Союзі видобував 48 % руди, Нікопольський марганцево-рудний басейн (82–85 % від загальносоюзного видобутку і єдиний в Україна), західний Донбас, де коксівне вугілля залягає на глибинах 200–700 м. В області працює 18 потужних кар’єрів з видобутку залізної та марганцевої руди, знаходиться 10 ставків-накопичувачів промислово-стічних вод, 17 щламонакопичувачів, 33 відвали шахтних порід, 17 великих водосховищ, понад 3000 дрібних ставків, 11 водозаборів, більше 240 000 га зрошувальних земель, під гірничі розробки відведено понад 46 000 га земель, що складає 1,7 % території області.
Забезпеченість залізними рудами діючих рудників в проектних контурах гірничих відводів коливається від 7 до 33 років (усіма запасами – 33 роки), а гірничо-збагачувальних комбінатів – від 31 до 68 років (усіма запасами – близько 70 років). Запасів високоякісних марганцевих руд вистарчить на 20–25 років роботи Орджінікідзівського та марганцевого гірничо-збагачувальних комбінатів, а важкозбагачуваних карбонатних і змішаних оксидно-карбонатних руд – на 40–50 років. При теперішньому рівні видобутку кам’яного вугілля в Західному Донбасі забезпеченість області цією сировиною складає понад 100 років (потреби області у вугілля на 40 % забезпечуються за рахунок власних ресурсів, інша частина – за рахунок надходжень з Донецького басейну). Балансові запаси природного горючого газу становлять близько 3 % запасів України, а сира нафта на території області не видобувається.
Область володіє потужною енергетичною системою, яка об’єднує 539 електростанцій та відповідні електричні мережі загальною потужністю 5 599,1 млн. кіловат/годин. Якщо врахувати, що рівень забезпеченості електроенергією в області складає не більше 56 %, а частка гідро електроенергії – 3,2% від загального виробництва електроенергії.
Область власними паливно-енергетичними ресурсами не забезпечує своїх потреб. Дефіцит їх становить: по електроенергії – більше 33 %, вугіллю – 33 %, природному газі – 98 %, нафтопродуктах – 100 %.
Територія концентрації промисловості в області перевищує середній рівень по Україні в 2 рази, металургійного комплексу – у 7 разів, хімічного та нафтохімічного – у 2,5 разів.
Дніпропетровська область займає одне з перших місць в Україні по забрудненню повітряного та водного басейнів, деградації природного середовища, загальному антропогенному навантаженню на довкілля.
Промисловими підприємствами області щорічно в атмосферу викидається до 850 тис. т шкідливих речовин (з них 81 % – газоподібні та рідкі), а від транспорту – 58,5 тис. т. У річки, ставки, озера скидається приблизно 1700 млн. м3 стічних вод, у тому числі 720 млн. м3 – забруднених.
Земельний фонд Дніпропетровської області становить 319,3 тис. га. На частку орних земель припадає 79,1 %, при 57 % в середньому по Україні. Більше 1 мільйона гектарів сільськогосподарських земель підлягають водній та вітровій ерозії, а 258 тис. га засолені. за останніх 30 років площа сільськогосподарських угідь скоротилася на 121,6 тис. га, із них більше 60 % орних земель. За площею порушених земель (33,6 тис. га) область займає перше місце в Україні.
Підводячи підсумок під короткою загальною довідковою характеристикою Дніпропетровської області, слід зазначити, що потужний розвиток її промислово-індустріального комплексу зумовлений наявністю на її території різноманітних мінеральних ресурсів, розробка яких, включаючи видобуток і переробку, є, нажаль, основними чинниками несприятливої екологічної обстановки в регіоні.