2.2 Рівні цілеутворення в інженерній педагогіці.

В інженерній педагогіці прийнято визначати три рівні цілеутворення: глобальний, етапний і оперативний. Іншими словами, цілі можуть бути як стратегічними, так тактичними й оперативними (рис. 3.1).

Рис. 3.1. – Рівні цілеутворення

Розглянемо кожний з рівнів цілей.

Стосовно до процесу навчання на глобальному (стратегічному рівні цілеутворення) здійснюється педагогічна інтерпретація суспільно-державного замовлення й побудова моделі особистості учня. Дані цілі будуються на основі нормативних державних документів, які відбиваються в стандарті освіти.

На рівні етапного цілеутворення глобальна мета диференціюється в основні цілі по етапах підготовки. У випадку професійного утворення до етапів підготовки ставляться різні цикли дисциплін.

Рівень оперативного цілеутворення включає визначення тактичних цілей навчання по окремих темах і розділам дисциплін, що конкретизуються до цілей окремих уроків.

Розглянемо послідовно технологію діяльності при постановці кожного виду цілей.

Постановка глобальних цілей освіти є першим етапом підготовки викладача до занять (дидактичного проектування). Слід зазначити, що створення всякого проекту, у тому числі й дидактичного, починається з аналізу вихідних даних. У результаті такого аналізу створюється повна уява про ту інформацію, що повинна лягти в основу проекту навчання, вимальовується образ кінцевого продукту, створюваного в ході проектування.

Предметом аналітичної діяльності педагога є особистість сформованого фахівця і її основні характеристики. Засобами здійснення даної діяльності є освітньо-кваліфікаційні й посадові документи, а також результати спостережень, інтерв'ю й анкетування працюючих фахівців.

Аналізуючи професійну діяльність фахівця, викладач трансформує її в стратегічну мету освіти, Ця стратегічна мета виражається у формі переліку професійних умінь і якостей особистості, які варто сформувати в процесі навчання. Далі, на підставі стратегічної мети освіти складається програма професійної підготовки фахівця.

3.3 Методика аналізу стратегічних цілей у навчанні і їхній реалізації в змісті освіти.

Процес аналізу й прогнозування включає ряд послідовних дій:

• вивчення вимог замовника,

• аналіз виробничих процесів, нормативної й технологічної документації;

• визначення професійного призначення й умов використання фахівця;

• визначення рівня кваліфікації фахівця й вибір відповідних елементів структури професійної діяльності,

• групування функцій діяльності й визначення її функціональної структури.

Для визначення глобальної мети навчання робітника треба:

• визначити назву робочої професії;

• сферу діяльності робітника;

• види діяльності робітника.

Після вибору необхідної сфери й видів діяльності варто приступитися до опису професійної діяльності робітника.

На підставі отриманої характеристики особистості формованого фахівця, а точніше - переліку професійних умінь, які варто формувати, визначається зміст програми професійної підготовки фахівця, що включає перелік дисциплін теоретичної й практичної підготовки.

Для визначення програми курсу професійної підготовки на основі існуючої теорії змісту освіти Лєдньова В.С. треба:

• визначити необхідну функціональну структуру професійної діяльності фахівця;

• визначити структуру узагальненого об'єкта діяльності;

• виділити елементи сукупної структури професійної підготовки;

• розкрити докладно кожний з даних елементів.

У рамках професійної освіти як об'єкт вивчення приймається структура технологічного процесу або технологічної системи, що визначає область діяльності фахівця. Вона включає техніку, технологію виробничого процесу, технологію діяльності по його здійсненню, екологічні, економічний і організаційний аспекти, охорону праці й техніку безпеки.

Як структура інженерної діяльності приймається проектувальна, технологічна, організаційна й науково-дослідна діяльність. Взаємозв'язок структур професійної діяльності й об'єктів вивчення й визначає в остаточному підсумку узагальнену структуру змісту професійно-теоретичного навчання. При цьому набір елементів сукупної структури залежить від рівня кваліфікації майбутнього фахівця. Приклад формування змісту професійної підготовки електрослюсарів підземних наведений у табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Формування змісту професійної підготовки електрослюсаря підземного

№	Структура галузі «Гірнича електромеханіка»	Структура змісту професійної підготовки робітника	Структура діяльності електрослюсаря підземного
1	Техніка	Основне ГШО, що бере участь у технологічному процесі	Обслуговування ремонт, налагодження ГШО
2	Технологія
2.1	Загальна технологія	Технологічний процес видобутку корисних копалин
2.2	Конкретна технологія	Монтаж, налагодження, експлуатація й ремонт ГШО	Технологічна
3	Організація, керування й економіка	Організація роботи бригади, економіка робочих процесів у бригадах	Організаційно-управлінська
4	Охорона праці	Охорона праці й промислова санітарія	Організаційно-технологічна
',	Екологія	Екологія виробництва	Технолого-управлінська (екологічна)
б	Правові питання галузі	Основи правознавства	Технолого-управлінська (правова)

Далі для кожного з курсів ставляться окремі (тактичні) цілі навчання, які надалі конкретизуються для кожного розділу, теми.