4.4 Вплив центральної нервової системи на сприйняття інформації людиною.

Існує чотири класичних типи центральної нервової системи, які впливають на сприйняття інформації учнями.

Холерик - швидко збуджується, гаряча, енергійна людина. Його реакція миттєва, блискавична, нерідко перевищує необхідну дію, може швидко перемикатися від одного виду діяльності на інший, швидко включатися в роботу після відпочинку. Але схильність до порушення в таких людей сильніше, ніж до гальмування, тому після конфлікту або порушення вони не мають сил швидко заспокоїтися. Виходячи із цього, при перевазі холериків у групі, процес навчання повинен бути, спрямований на зміцнення процесу гальмування: вироблення вміння стримувати свої реакції, спокійний тон викладача, більше м'яка активізація пізнавальної діяльності. При цьому доцільно вести заняття у швидкому темпі, оперувати великими блоками інформації, перемикатися з одного виду роботи на іншій. У процесі навчання особистостей такого типу варто йти від стресів, від різких пояснень, протиставлень себе аудиторії.

Сангвінік - рухлива, життєрадісна, жива, захоплива людина, що має чітку й раціональну реакцію, здатний активно працювати. Для такого типу темпераменту прийнятні будь-які форми й методи організації навчального процесу. Але найбільший ефект дає активізація й мотивація пізнавальної діяльності, використання раціональних обґрунтованих прийомів і методів навчання.

Меланхолік - людина, схильний до пригнобленого стану, похмурим думкам. У нього процеси гальмування й порушення знижені, він губиться в складних ситуаціях, неохоче приймає відповідальні рішення, швидко утомлюється. Для меланхоліків необхідні розміряний ритм і організація навчального процесу, упорядкування системи його організації. При цьому доцільно використовувати традиційні методи й форми навчання, ведення матеріалу неквапливе, ґрунтовне. При цьому можна враховувати, що один раз засвоєний матеріал буде пам'ятатися довго.

Флегматик - незворушність, що граничить із холоднокровністю. Людина зі слабкою активністю, терплячий, холоднокровний. Процес порушення ослаблений, процес гальмування посилений, реакції вповільнені, швидкість такої людини дратує. Дані студенти адаптуються до обстановки сутужніше всього. Для їхньої адаптації в новому курсі потрібні спеціальні міри: роз'яснення цілей і завдань, опис графіка вивчення курсу, теми. Але при цьому даний тип темпераменту сприяє обґрунтованості засвоєння. При правильній організації навчального процесу меланхолік і флегматик можуть ґрунтовно й на тривалий строк засвоїти навчальний матеріал.

Зазначені типи темпераменту дуже рідко зустрічаються в чистому виді. У цьому випадку мова йде про перевагу тих або інших рис характеру, які варто враховувати в процесі навчання.

Основні рекомендації в роботі із групами, у яких переважають певні типи темпераменту:

• при організації роботи в групах варто враховувати характер взаємодії різних темпераментів (сангвінік найкраще уживаєтся з холериком, флегматик з меланхоліком, флегматик не уживится з холериком);

• заняття у швидкому темпі й з відповідною зміною видів діяльності варто вести з холериками й сангвініками, але це неприйнятно з меланхоліками й флегматиками;

• при роботі із флегматиками й меланхоліками варто вводити навчальний матеріал неквапливо, ґрунтовно, глибоко.

Необхідно звертати увагу на мислення. Насамперед мислення є вищим пізнавальним процесом. Воно являє собою породження нового знання, активну форму творчого відбиття й перетворення людиною дійсності.

Мислення - це рух ідей, що розкриває суть речей. Його підсумком є не образ, а деяка думка, ідея.

Мислення - це особливого роду теоретична й практична діяльність, що припускає систему включених у неї дій і операцій дослідного-орієнтовно-дослідницького, перетворювального й пізнавального характеру.

Основні характеристики всіх видів мислення наведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Основні характеристики всіх видів мислення

Типи мислення	Характеристика	Особливості й умови застосування
Теоретичне понятійне мислення	Таке мислення, користуючись яким людина в процесі рішення завдання звертається до понять, виконує дії в розумі, безпосередньо не маючи справи з досвідом, одержуваним за допомогою органів почуттів	Дане мислення найбільше характерно для дослідників, теоретиків, інженерів
Теоретичне образне мислення	При даному типі мислення матеріалом, що використовує людина для рішення завдання, є не поняття, судження або умовиводи, а образи. Вони або безпосередньо витягають із пам'яті, або творчо відтворяться уявою	Звичайно переважає в працівників літератури, мистецтва, взагалі люди творчої праці, що мають справу з образами
Наочно-практичне образне мислення	Відмінна риса полягає в тому, що розумовий процес при даному типі мислення безпосередньо пов'язаний зі сприйняттям мислячою людиною навколишньої дійсності й без нього відбуватися не може	Цей вид мислення найбільше повно й розгорнуто представлений у дітей дошкільного й молодшого шкільного віку, а в дорослих - серед людей, зайнятих практичною роботою
Практичне наглядно-действеное мислення	Його особливість полягає в тім, що сам процес мислення являє собою практичну перетворювальну діяльність, здійснювану людиною з реальними предметами	Цей вид мислення широко представлений у людей, зайнятих реальною виробничою працею, результатом якого є створення якого-небудь конкретного матеріального продукту

Рекомендації з вибору технологій навчання залежно від типу мислення:

При наочному (образному) типі мислення варто використовувати емоційні оповідання, включаючи в них яскраві, барвисті приклади. Варто використовувати картинки, макети, зразки. При цьому найбільше важливо не дотримання логічних закономірностей побудови інформації, а приведення яскравих і емоційних прикладів.

При логічному мисленні слід дотримуватися логічної структури побудови навчального матеріалу, варто використовувати графіки, схеми, таблиці, засоби систематизації й узагальнення, варто обов'язково приводити алгоритми діяльності.

Таким чином, психофізіологічні особливості учня впливають істотно на вибір технологій навчання. Знаючи все це, викладач може успішно організовувати процес навчання.

Для визначення психологічних характеристик можливі наступні способи аналізу в процесі навчання:

• спостереження;

• тестування;

• психодиагностика.

У сучасній педагогіці й психології застосовуються різні методи психодиагностики особистості, які також можуть застосовуватися при аналізі базової характеристики особистості.

Одне зі значень терміна «діагноз» у перекладі із грецької мови - розпізнання. Діагностика розуміється як розпізнання чого-небудь. Психологічна діагностика призначена для того, щоб забезпечити збір інформації про особливості психіки людини.

Алгоритм діяльності викладача по визначенню початкових вимог включає ряд етапів:

Перший етап - попередній формальний аналіз особистостей у групі. Даний аналіз включає:

• визначення соціо-демографічних характеристик (на основі аналізу документації - карток і особистих справ студентів);

• визначення середнього рівня навчання (на основі аналізу документації - відомостей, бесід з колегами), абсолютну й відносну успішність по окремих предметах, пов'язаним з даним предметом.

Абсолютна успішність характеризується відношенням числа суми позитивних оцінок до загальних оцінок.

Відносна успішність характеризується відношенням числа оцінок «добре», «відмінно» до загального числа оцінок.

Визначення професійної придатності й професійної спрямованості тих, яких навчають, (на основі тестування).

Другий етап. Вибір базового матеріалу, визначення початкового рівня знань по базовому матеріалі й проектування засобів формування» корекції» базових умінь.

Третій етап. Аналіз психологічної характеристики особистості (пам'ять, мислення, мова, характер) і групи (згуртованість, наявність лідера й т.д.).