21.Значення соціального та природнього чинників в розвитку епідемічного процесу

Природні умови розмноження гризунів, переносників сприяють розповсюдженню і виживанню збудника як біологічного виду.

Змiни бiологiчних властивостей рiзних видiв мiкроорганiзмiв, генетично зумовлена мiнливiсть їх реалiзується за умови змiни умов iснування. Широке використання антибiотикiв у сiльському господарствi та медицинi, эростання культури населения, яке забезпечує ускладневня умов для їх поширення — все це призводить до формування популядiй мiкробiв iз новими властивостями. Вiдтак епiдемiчний процес деяких iнфекцiйних хвороб з однаковим (наприклад, фекально-оральним) механiзмом передачi эбудника i в однакових соцiально-економiчних умовах має рiзний перебiг.

Так, при загальнiй тенденцiї до эменшення поширення кишкових хвороб захворюванiсть на деякi з них (черевний тиф) знижується, на iншi (зоонознi сальмонельози) збiльшується. Те ж саме вiдзначасться при рiзних видах шигельозу. Це, безумовно, великою мiрою повязане з бiологiчними властивостями збудника. Образно кажучи, якщо механізм передачi зумовлює загальнi параметри поширення («стратегiчнi» явища) епiдемiчного процесу, то бiологiчнi властивостi эбудника визначають його деталi («тактичнi» змiни). Таким чином, роль бiологiчних властивостей збудника в епiдемiчному процесi пiдпорядкована регулюючому впливу механiзму передачi, активнiсть якого визначасться соцiальними умовами. Полiпшення санiтарно-комунальних умов життя, збiльшення можливостей для виявлення та iзоляцiї хворих (джерел збудника), удосконалення щеплень, лiкувально-профiлактичної допомоги населенню та iншi подiбнi соцiальнообумовленi дiї призводять до звиження захворюваностi. Роль збудника тут виявляється як другорядна детермiнанта, яка пов’язана з його патогеннiстю та здатнiстю до адаптацiї у нових умовах. Соцiальнi умови, впливаючи на активнiсть механiзму передачi, на всю епiдемiологiчну трiаду, з одного боку, спрямованi на пригнiчення чи припинення епiдемiчного процесу, з iншого призводять до формуваиня популяцiй збудникiв, якi мають селективнi переваги над iншими популяцiями i намагаються вижити в екстремальних умовах. У цьому полягає суть регулюючого впливу соцiальних чинникiв та пов’язаної з ними активностi механiзму передачi на епiдемiчний процес та бiологiчнi властивостi збудникiв. Що бiльше ускладнюється можливiсть зараження, то довше популяцiя эбудника повинна жити в навколишньому середовищi, а з цим пов’язанi змiни його бiологiчних властивостей, особливостей метаболiзму, эменшення специфiчностi збудника, а також його вiрулентностi. Популяції, якi не здатнi до адаптивних змiн, приреченi на загибель.

22. Принципи боротьби з інфекційними захворюваннями Напрямки:

1-профілактичні заходи:

А)Відносно джерел зб.:

- Сан.охрорна морських,повітряних,сухопутних кордонів

- епід.спостереження,санепід.розвідка

- епізоотологічне спостереження

- сан.-ветеринані заходи

-профілактична дератизація

- періодичне обстеження на заразонос.осіб окремих професій і перехворілих

Б-заходи відносно шляхів передачі збудника:

Загально-санітарні заходи(комунальний благоустр територій та житла;водопостач;харчування,особиста гігієна

• Прфілакт.дезінфекція та дезінсекція

В)-заходи щодо підвищення несприйнятливості організму до інфекцій:

- Неспецифічні заходи укріплення здоров’я

- планові щеплення

- щеплення за епідпоказами при загрозі занесення інфекції

2-ПЕЗ:

А) відносно дж.зб

- ізоляція та госпіталізація хворих

- ізоляція та санація заразносійв

- винищення хворих тварин які втратили господарську цінність

- дератизація

- ізоляція тварин які зберегли господарську цінність

Б) заходи відносно контактних осіб

- медичний нагляд,обсервація,диспансеризація на термін того інкубаційного

- опитування,термометрія,лабораторне дослідження;

- інструментальне і клінічне дослідження – активне виявлення хворих, їх носіїв,та ізоляція.

В)зах.відносно мех..передачі збудника:

- дезінфекція та дезінсекція за епідпоказами(заключна,поточна)

- заходи відносно шляху передачі збудника

Г) зах.що попереджують захворювання:

- щеплення за епідпоказами у вогнищах;

Експрес профілактика (серопрофілактика,посилення запобіжних санітарни х заходіа;фагопрофілактика;антибіотико-, хіміо-профілактика

ПРИНЦИПИ:

1-комплексності(всі ланки);

2-ведучої ланки;

3-розрах.чинників ризику і їх блокування.