
- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епід.Процес
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5 . Резурвуар збудників інфекційних хвороб.
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу інфекції
- •8.Категорії носіїв збудн інф.Хвор та оцінка їх епід.Неб-ки.
- •9. Тварини як джерела збудників інфекції.
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12. Чинники передачі збудників при різних інфекц хвороб
- •13..Живі переносники збудників інфекційних хвороб
- •14.Осередок інфекційної хвороби, його межі, термін існування.
- •15. Типи осередків
- •17.Кількісні ознаки епід.Процесу
- •18. Для якісної характеристики епід. Процесу використовують такі поняття:
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •21.Значення соціального та природнього чинників в розвитку епідемічного процесу
- •22. Принципи боротьби з інфекційними захворюваннями Напрямки:
- •23. Профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб
- •24.Схема профілактичних заходів
- •25. Профілактичні заходи щодо джерел збудників(людини, тварин)
- •26. Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
- •27.Протиепід.З-ди боротьби з інфекційними хворобами.
- •29. Протиепідемічні заходи щодо хворого та носія збудників інфекції.
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •32. Епідеміологічн метод дослідження, його структура
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз, його методика.
- •35. Територія, час, групи, чинники ризику.
- •37.Оперативний епід.Аналіз.
- •38.Методи стерилізації організація її проведення
- •39. Методи контролю якості стерилізації.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •44. Методи та типи дезінсекції.
- •45. Активна імунізація(показання, оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцинопрофілактики.
- •47.Види вакцин,їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу
- •53 Імунпрофілактика поліомієліту
- •54.Імунопрофілактика дифтерії.
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56. Імунопрофілактика кору.
- •57. Імунопрфілактика епід.Паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59. Пасивна імунопрофілактика, показання до проведення, препарати, особливості їх застосування.
- •61. Кіз та його функції
- •62. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63 Епідеміологічні особливості шигельозів,проф та протиепід.Заходи.
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та проти епідеміологічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміол.О-ті холери, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідем. Особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація і структура еп)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при внутрішньолікарняних інфекціях.
- •75. Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77.Епідеміолог.О-ті та профілактика госпітальних інфекцій в госпітальних та опікових стаціонарах.
- •78.Епідеміологічні особливості і профілактика госпітальних інфекцій в урологічних стаціонарах.
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики.
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •83 Епід. Особливості кашлюку, проф. Та протиепід. З-ди.
- •84.Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87.Епід.О-ті геморагічної гарячки Марбург. Профілактика та протиепідемічні з-ди.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідем. Особливості групи інф. Захв. З трансмісивним мех. Передачі, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Малярія
- •94. Висипний тиф, хв Бриля
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
15. Типи осередків
Осередок-це певна територія з її природними і соціально-економічними умовами, що сприяють циркуляції збудника за системою природнє середовище-організм-природнє середовище, чим і забезпечується збереження збудника як біологічного виду.
Елементарний епідосередок складається з одного джерела збудника(хворий, бактеріоносій), у разі поширення збудника, напр. у дитячих колективах, формується численний осередок. Природними осередками називають ділянки території географічних ландшафтів, де зберігаються умови для існування постійної циркуляції збудників, його переносників серед певних диких тварин, які є резервуаром збудника в природних умовах необмежено довгий час. Поряд з “дикими” осередками прийнято виділяти синантропні осередки (циркуляція збудника серед синантропних тварин), а також антропургічні осередки зроблені людиною (пасаж збудника серед домашніх тварин).
16. Напрямки епідеміологічного обстеження осередку інфекційних хвороб та заходи щодо його ліквідації. Епідеміологічне обстеження – це ряд заходів, що проводять в епідемічному вогнищі з ціллю виявлення джерела інфекції, шляхів передачі збудника, причини виникнення захворюва ння і розробки профілактичних дій, що попереджує його розповсюдження.
Проводиться епідеміологом(або помічником), дільничним лікарем; при необхідності лікар-гігієніст, спеціалісти по санітарній техніці. Проводиться опитування хворого і його оточуючих, лабораторні обстеження осіб, що контактували з ним, а також предменів зовнішнього середовища, ентоиологічне і епізоотологічне обстеження, дослідженя джерел водопостачання та інших сан.-технічних приладів, продуктів.
На основі даних ЕО проводяться заходи в контактуванні осіб, що спілкувались з хворим (мед.нагляд, імунізація, хіміопрофілактика), дезинфекція, заходи покращення санітарного стану і вміст об’єктів водопостачання, громадського харчування.
Методи ЕО використовуються в епідеміології для вивчення закономірностей поширення інф.хв. і боротьби з ними. Вивчення конкретної епідемічної ситуації з використанням епідметоду називається епідеміологічною діагностикою. Епіддіагностика включає опис проявів епідемічного процесу визначення причин (факторів ризику), прогноз перебігу епідпроцесу. Метою епіддіагностики є отримання даних для планування протиепідемічних заходів по ліквідації спалаху або епідемії
Види епіддіагностики- оперативний аналіз (санітарно-епідеміологічне спостереження, санепідрозвідка) і ретроспективний аналіз (за тривалий період часу). Вивчення конкретної епідемічної ситуації з використанням епідметоду називається епідеміологічною діагностикою. Епіддіагностика включає опис проявів епідемічного процесу визначення причин (факторів ризику), прогноз перебігу епідпроцесу. Метою епіддіагностики є отримання даних для планування протиепідемічних заходів по ліквідації спалаху або епідемії
1 Заходи щодо ліквідації осередку інфх в повинні бути спрямовані на 3 ланки епід процесу. Заходи, які направлені на знешкодження джерела інфекції: Клініко-діагностичні, лікувальні, ізоляційні, режимно-обмежувальні (обсервація, карантин), санітарно-ветеринарні, дератизаційні,
2. Заходи, які направлені на переривання механізмів передачі збудника: санітарно-гігієнічні, дезінфекційні, дезінсекційні
3.Заходи, які направлені на зниження сприйнятливості населення: вакцинопрофілактика, імунокорекція, екстрена профілактика,
4 Загальні заходи: лабораторні дослідження, саносвітня робота.