
- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епід.Процес
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5 . Резурвуар збудників інфекційних хвороб.
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу інфекції
- •8.Категорії носіїв збудн інф.Хвор та оцінка їх епід.Неб-ки.
- •9. Тварини як джерела збудників інфекції.
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12. Чинники передачі збудників при різних інфекц хвороб
- •13..Живі переносники збудників інфекційних хвороб
- •14.Осередок інфекційної хвороби, його межі, термін існування.
- •15. Типи осередків
- •17.Кількісні ознаки епід.Процесу
- •18. Для якісної характеристики епід. Процесу використовують такі поняття:
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •21.Значення соціального та природнього чинників в розвитку епідемічного процесу
- •22. Принципи боротьби з інфекційними захворюваннями Напрямки:
- •23. Профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб
- •24.Схема профілактичних заходів
- •25. Профілактичні заходи щодо джерел збудників(людини, тварин)
- •26. Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
- •27.Протиепід.З-ди боротьби з інфекційними хворобами.
- •29. Протиепідемічні заходи щодо хворого та носія збудників інфекції.
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •32. Епідеміологічн метод дослідження, його структура
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз, його методика.
- •35. Територія, час, групи, чинники ризику.
- •37.Оперативний епід.Аналіз.
- •38.Методи стерилізації організація її проведення
- •39. Методи контролю якості стерилізації.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •44. Методи та типи дезінсекції.
- •45. Активна імунізація(показання, оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцинопрофілактики.
- •47.Види вакцин,їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу
- •53 Імунпрофілактика поліомієліту
- •54.Імунопрофілактика дифтерії.
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56. Імунопрофілактика кору.
- •57. Імунопрфілактика епід.Паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59. Пасивна імунопрофілактика, показання до проведення, препарати, особливості їх застосування.
- •61. Кіз та його функції
- •62. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63 Епідеміологічні особливості шигельозів,проф та протиепід.Заходи.
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та проти епідеміологічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміол.О-ті холери, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідем. Особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація і структура еп)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при внутрішньолікарняних інфекціях.
- •75. Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77.Епідеміолог.О-ті та профілактика госпітальних інфекцій в госпітальних та опікових стаціонарах.
- •78.Епідеміологічні особливості і профілактика госпітальних інфекцій в урологічних стаціонарах.
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики.
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •83 Епід. Особливості кашлюку, проф. Та протиепід. З-ди.
- •84.Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87.Епід.О-ті геморагічної гарячки Марбург. Профілактика та протиепідемічні з-ди.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідем. Особливості групи інф. Захв. З трансмісивним мех. Передачі, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Малярія
- •94. Висипний тиф, хв Бриля
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
9. Тварини як джерела збудників інфекції.
Інфекційні хв., зб. яких являються біологічні види тварин, назив. зоонозними (бруцельоз, лептоспіроз, Ку-гарячка, чума, туляремія, сказ).
Всі тварини за ступенем і формою контакту з людиною поділяються на:
1. Домашні тварини (с/г, охоронні, декоративні);
2. Синантропні;
3. Напівсинантропні;
4.Ксенантропні (дикі).
Дом. тварини постійно прожив. з людиною, тому ймов. зараж. від них зооантропонозними інф. хв. вища, ніж від диких тварин.
ВРХ- джерело зб. бруцельозу, лептоспірозу, сальмонельозу, сибірки, ящуру, трихінельозу, ієрсініозу;
коні- сапу, лептоспірозу;
собаки, коти- сказу, токсоплазмозу, лептоспірозу;
птахи- сальмонельозу, орнітозу.
Дикі тварини- джерела зб. тих же інф хв., але їх епід. знач. менше (нечастий контакт з людиною). Велике епід. знач. мають гризуни: шв. розмножуються, рано досягають стат. зрілості, надзвич. плодючі, здатні пристосув. до важких умов життя. Вони псують госп., проислові споруди, житла, матер. цінності, спожив. і забруднюють продукти.
Анабіоз-(сплячка) – впадають при несприятливому для них сезоні. Ареал- певна територія розселення. Станція- місце переважного перебування.
Гризуни поділ. на
- синантропні ( живуть в нас. пунктах, житлах людини (сірі, чорні щурі, хатні миші) – дж. зб. чуми, туляремії, сальмонельозу, лептоспірозу, тифів);
- напівсинантропні ( мешкають поза нас. пунктами, але здатні мігрувати до людини (полівка водяна, звичайна, ондатра) – дж. зб. чуми, туляремії, лептоспірозу, кліщ. енцефаліту);
- дикі гризуни ( прожив. поза нас. пунктами, на терит., не освоєних людиною (польва і лісова миші, ховрахи, бурундуки) – дж. зб. . чуми, туляремії, японського та кліщ. енцефалітів, лейшманіозу, геморагічної гаряжчки).
10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
Механізм передачі - процес періщення збудників від джерела інфекції до сприйнятливого організму, що виник в процесі еволюції Механізми передачі:
горизонтальний –
- фекально-оральний,(шляхи: харчовий, водний, кон-побут)
- аерогенний, (пов-крап, пов-пилов)
- трансмісивний,
- контактний. (прямий)
Вертикальний:
- гермінативний,
- в/утробний,
- трансплацентраний.
Фази горизонтального механізму передачі:
- виділення збудника,
- перебування їх у зовнішньому середовищі (відсутня при прямому контактному мех..пер.),
- проникнення збудника до сприйнятливого орнізму.
11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
Шлях передачі – реалізація механізму передачі в конкретних умовах місця і часу. Шлях передачі збудників отримує назву від кінцевого чинника передачі, з яким збудники потрапляють до сприйнятливого організму. Фекально-оральний (водний – черевний тиф, холера; харчовий – ботулізм, сальмонельоз; контактний – дизентерія, ешерихіоз), аерогенний (повітряно-краплинний– дифтерія, скарлатина, повітряно-пиловий – легіонельоз, туляремія).
12. Чинники передачі збудників при різних інфекц хвороб
Чинники передачі - об’єкти довкілля задопомогою яких збудники передаються від джерела до сприйнятливого організму.
Неживі чинники: вода, харчові продукти, предмети побуту, одяг, інструментарій.
Живі чинники передачі (живими переносниками збудників) є представники типу членистоногих(воші, комарі, мухи,кліщі, блохи, москіти). Кожна група інфекційних хвороб і навіть деякі окремі хвороби мають свої специфічні чинники передачі. При кишкових інфекціях кінцевими чинниками передачі найчастіше бувають вода та харчові продукти, значно рідше (зокрема, у дитячому віці) — предмети навколишнього середовища (соски, іграшки, руки тощо).
При цих інфекціях збудник виділяється у навколишнє середовище, як правило, з фекаліями, а потрапляє в організм через рот. Такий механізм передачі зветься фекально-оральним. Для інфекцій дихальних шляхів зовнішнім середовищем є повітря, а чинник передачі збудника — крапельки слизу, десквамованого епітелію з поверхні дихальних шляхів. Цей механізм передачі зветься крапельним, або повітряно-крапельним. Чинниками передачі кров'яних інфекцій є живі переносники, які живляться кров'ю. До того ж пристосування збудника до організму переносника високо-специфічне, у зв'язку з чим майже кожний збудник має властивий йому чинник передачі: при малярії—комар роду Anopheles, при висипному та зворотному тифах—воші. До цієї групи інфекцій належать також вірусний гепатит В і СНІД, при яких збудники хвороби потрапляють у кров за допомогою шприців та інших інструментів. Це парентеральний механізм передачі збудника.