
- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епід.Процес
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5 . Резурвуар збудників інфекційних хвороб.
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу інфекції
- •8.Категорії носіїв збудн інф.Хвор та оцінка їх епід.Неб-ки.
- •9. Тварини як джерела збудників інфекції.
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12. Чинники передачі збудників при різних інфекц хвороб
- •13..Живі переносники збудників інфекційних хвороб
- •14.Осередок інфекційної хвороби, його межі, термін існування.
- •15. Типи осередків
- •17.Кількісні ознаки епід.Процесу
- •18. Для якісної характеристики епід. Процесу використовують такі поняття:
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •21.Значення соціального та природнього чинників в розвитку епідемічного процесу
- •22. Принципи боротьби з інфекційними захворюваннями Напрямки:
- •23. Профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб
- •24.Схема профілактичних заходів
- •25. Профілактичні заходи щодо джерел збудників(людини, тварин)
- •26. Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
- •27.Протиепід.З-ди боротьби з інфекційними хворобами.
- •29. Протиепідемічні заходи щодо хворого та носія збудників інфекції.
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •32. Епідеміологічн метод дослідження, його структура
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз, його методика.
- •35. Територія, час, групи, чинники ризику.
- •37.Оперативний епід.Аналіз.
- •38.Методи стерилізації організація її проведення
- •39. Методи контролю якості стерилізації.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •44. Методи та типи дезінсекції.
- •45. Активна імунізація(показання, оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцинопрофілактики.
- •47.Види вакцин,їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу
- •53 Імунпрофілактика поліомієліту
- •54.Імунопрофілактика дифтерії.
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56. Імунопрофілактика кору.
- •57. Імунопрфілактика епід.Паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59. Пасивна імунопрофілактика, показання до проведення, препарати, особливості їх застосування.
- •61. Кіз та його функції
- •62. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63 Епідеміологічні особливості шигельозів,проф та протиепід.Заходи.
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та проти епідеміологічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміол.О-ті холери, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідем. Особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація і структура еп)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при внутрішньолікарняних інфекціях.
- •75. Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77.Епідеміолог.О-ті та профілактика госпітальних інфекцій в госпітальних та опікових стаціонарах.
- •78.Епідеміологічні особливості і профілактика госпітальних інфекцій в урологічних стаціонарах.
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики.
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •83 Епід. Особливості кашлюку, проф. Та протиепід. З-ди.
- •84.Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87.Епід.О-ті геморагічної гарячки Марбург. Профілактика та протиепідемічні з-ди.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідем. Особливості групи інф. Захв. З трансмісивним мех. Передачі, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Малярія
- •94. Висипний тиф, хв Бриля
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- гостра інфекційна хвороба, що уражує людину і тварин. Хар-ся різким підв.T, ураж.шкіри (специфічний карбункул), регіон. лімф. вузлів, інтоксикацією. Рідко-первинне ураж. легень та кишок.
Актуальність найбільш поширена в країнах з розвиненим тваринництвом. Серед людей-як спорадичне захв. Тяжкий її перебіг з можливим летальним кінцем. Спалахи сибірки серед худоби завдають значних економічних збитків.
Етіологія. В.antracis — нерухома Г+ паличка з обрубаними кінцями, в організмі утворює капсулу, екзотоксин. типовий зооноз. Може існувати у вегетативній і споровій формах (термостійкі-у автоклаві при 1100С гинуть протягом 40 хв., стійкі до дезінфікуючих розчинів). Вегетативні форми гинуть при температурі 60 °С протягом 15 хв.;чутливі до дії дезінфікуючих засобів. У трупах тварин і людей вегетативні форми гинуть протягом 1—3 діб. Літньо-осіння сезонність Імунітет антимікробний і антитоксичний,напружений, тривалий. Можлива генералізована форма
Джерелом є ВРХ, ДРХ,коні, які протягом усього періоду захворювання виділяють збудника у навкол. серед. з сечею, калом, виділеннями з рота і піхви.Також можна заразитися і від мертвих тварин.
Період інкубації — від кільк год до 6—8 діб, в середн 2-З доби
Механізм передачі. контакт, алімент, аероген, трансмісив шляхи.
Групи ризику:сільське населення (побутову і професійну захворюваність). ті що виконують будівельні, агротехнічні, меліоративні роботи на колишніх скотомогильниках.
Лабораторна діагностика виділення збудника (вміст карбункулів, харкотиння, сеча, кров, кал). експрес-методи (РІФ, проби з бактеріофагом) результати через З—5 год. Шкірна алергічна проба з антраксином. В об'єктах зовнішн середовища термостабільний антиген збудника виявляють за допомогою реакції преципітації за методом Асколі.
Специфічна профілактика. планова поголівна імунізація сільськогосподарських тварин протисибірковою живою вакциною. Вакцинація серед груп професійного ризику за епід.показаннями Термінову проф.серед людей проводять в осередках сибірки антибіотиками та протисибірковим імуноглобуліном у перші 5 діб від моменту появи підозри на захворювання на сибірку тварин та людини.
Протиепідемічні заходи. Хворих госпіталізують в Інфекц. стац. В осередку пров. дезінфекцію. Трупи померлих від сибірки розтину не підлягають .Поховання померлих людей здійснюють на звичайному цвинтарі. Меліоратив та агротехнічні заходи. На кожен випадок сибірки подаєт термінове повідомл до регіональної СЕС.
Епідеміологічний нагляд виявлення та паспортизація неблагополучних щодо сибірки пунктів з характеристикою їх активності та географічних умов, характеру грунтів, особливо ступеня їх ерозії. Постійний контроль за станом тваринниц господарств, включаючи пасовиська для худоби, рівнем охоплення тварин щеплен проти сибірки, за підприєм з переробки і зберігання продуктів тваринництва, за транспортув тварин, тварин сировини та станом трас, якими женуть худобу. Санітарно-освітня робота.