
- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епід.Процес
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5 . Резурвуар збудників інфекційних хвороб.
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу інфекції
- •8.Категорії носіїв збудн інф.Хвор та оцінка їх епід.Неб-ки.
- •9. Тварини як джерела збудників інфекції.
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12. Чинники передачі збудників при різних інфекц хвороб
- •13..Живі переносники збудників інфекційних хвороб
- •14.Осередок інфекційної хвороби, його межі, термін існування.
- •15. Типи осередків
- •17.Кількісні ознаки епід.Процесу
- •18. Для якісної характеристики епід. Процесу використовують такі поняття:
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •21.Значення соціального та природнього чинників в розвитку епідемічного процесу
- •22. Принципи боротьби з інфекційними захворюваннями Напрямки:
- •23. Профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб
- •24.Схема профілактичних заходів
- •25. Профілактичні заходи щодо джерел збудників(людини, тварин)
- •26. Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
- •27.Протиепід.З-ди боротьби з інфекційними хворобами.
- •29. Протиепідемічні заходи щодо хворого та носія збудників інфекції.
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •32. Епідеміологічн метод дослідження, його структура
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз, його методика.
- •35. Територія, час, групи, чинники ризику.
- •37.Оперативний епід.Аналіз.
- •38.Методи стерилізації організація її проведення
- •39. Методи контролю якості стерилізації.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •44. Методи та типи дезінсекції.
- •45. Активна імунізація(показання, оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцинопрофілактики.
- •47.Види вакцин,їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу
- •53 Імунпрофілактика поліомієліту
- •54.Імунопрофілактика дифтерії.
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56. Імунопрофілактика кору.
- •57. Імунопрфілактика епід.Паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59. Пасивна імунопрофілактика, показання до проведення, препарати, особливості їх застосування.
- •61. Кіз та його функції
- •62. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63 Епідеміологічні особливості шигельозів,проф та протиепід.Заходи.
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та проти епідеміологічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміол.О-ті холери, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідем. Особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація і структура еп)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при внутрішньолікарняних інфекціях.
- •75. Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77.Епідеміолог.О-ті та профілактика госпітальних інфекцій в госпітальних та опікових стаціонарах.
- •78.Епідеміологічні особливості і профілактика госпітальних інфекцій в урологічних стаціонарах.
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики.
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •83 Епід. Особливості кашлюку, проф. Та протиепід. З-ди.
- •84.Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87.Епід.О-ті геморагічної гарячки Марбург. Профілактика та протиепідемічні з-ди.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідем. Особливості групи інф. Захв. З трансмісивним мех. Передачі, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Малярія
- •94. Висипний тиф, хв Бриля
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
92. Малярія
-Група трансмісивних протозойних хвороб з різними збудниками; характеризуються ураженням ретикуло-ендотеліальної системи і еритроцитів, гарячковими пароксизмами, анемією, гепатоспленомегалією.
Акт: ре струється у 102 кра нах,100млн на р к,летальн сть у африц 1-8%,укра на 2-2.5%
Етіологія. 4 видами малярійних плазмодіїв (збудника триденної малярії Plasmodium vivax з інкуб. пер. 10-14діб; чотириденної малярії — Plasmodium malariae з інкуб. пер 20—25 діб; тропічної малярії — Plasmodium falciparum з інкуб. пер 9—16 діб.; Plasmodium ovale з інкуб. пер 9 діб. датність плазмодіїв зберігається.Сприйнятливість людини дуже висока. Виняток становлять лише людей що мають серповидноклітинну анемію. Імунітет клітинний і гуморальний може досягати значного рівня Патогенез.
Клінічні прояви пов'язані з еритроцитарним циклом шизогонії, Приступ збігається з кінцем еритроцитарного розвитку плазмодіїв, масовим руйнуванням еритроцитів, унаслідок чого в кров потрапляють плазмодії на стадії розвитку гаметоцитів, токсичні продукти їх обміну, а також продукти розпаду еритроцитів. Приступ є реакцією сенсибілізованого організму на дію пірогенів,підвищення активності ретикуло-ендотеліальної системи= гіперплазію печінки, селезінки та кісткового мозку. Ендотоксичний шок.
Джерело збудника хвора людина або паразитоносій є проміжним живителем(нестатевий цикл розвитку -шизогонія). Комар роду Анофелес є остаточним живителем, у організмі якого відбувається статевий цикл розвитку (спорогонія). Джерелом збудника є хворий при гострому перебігу хвороби, її рецидиву або паразито-носійства.
Механізм передачі торансмісивний.
Лабораторна діагностика. метод товстої краплі і тонкого мазка крові на склі, фарбованого за Романовським—Гімзою. При цьому протоплазма плазмодію забарвлюється у блакитний колір, а ядро — у вишнево-червоний. Серологічні методи РІФ РЗК РНГА, реакцію преципітації у гелі.
Специфічна терапія. гематошизотропні препарати( хлорохін). гістошизотропні (примахін, хлоридин), гамотропні (примахін, хіноцид).
Специфічна профілактика. Вакцинація не застосовується. Застосовують хіміопрофілактику: протягом усього періоду передачі малярії і 6 тиж після нього хлорохін плаквеніл.
Протиепідемічні заходи. Хворих на малярію лікують у стаціонарах або вдома доки не припинить виділятися збудник. Виписують зі стаціонару не раніше як через 2-3 доби після очищення крові від плазмодіїв. За перехворілими встановлюють диспансерний нагляд протягом до 2 років. У осередку дезінсекцію. Обстежують усіх, хто спілкувався з хворим. Обов'язково повинні обстежуватися хворі а високою температурою тіла, що триває понад 5 діб і етіологія її не встановлена, та особи з клінічними ознаками малярії (гепатоспленомегалія, анемія), а також хворі, у яких періодично підвищується температура тіла з невідомих причин В ендемічних регіонах проводять подвірні обходи 1—2 рази на тиж-день. У разі підозри на малярію беруть кров для дослідження. Суцільна обробка інсектицидами в активних осередках. Бар'єрну дезінсекцію здійснюють у районах, що потенційно небезпечні стосовно малярії. Механічний захист від комарів (сітки на вікнах, запони над ліжками для захисту під час сну, застосування репелентів).Гідромеліоратив роботи.
Епідеміологічний нагляд. своєчасне виявлення заражених осіб, які прибули з країн, що неблагополучні стосовно малярії, запобігання зараженню від них інших осіб, а також ентомологічні спостереження і боротьба з переносниками збудників хвороби Про кожен випадок малярії або паразитоносійства надсилають термінове повідомлення на СЕС і проводять епідеміологічне обстеження осередку.