88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.

Епідеміологія: шляхи зараження людини у природі поки що не визначені. У хворої людини збудник міститься у крові та інших біологічних рідинах.

Протиепідемічні заходи: Виявлення хворого, Інформація про хворого (повідомлення вище стоячих органів), Уточнення діагнозу (взяття матеріалу на дослідження), Лікування (невідкладна допомога), Ізоляція і госпіталізація,Обсерваційні, карантинні заходи, Виявлення померлих від невідомих причин, розтин трупа, взяття матеріалу, Виявлення, ізоляція, проведення екстреної профілактики контактним особам, Провізорна госпіталізація хворих, підозрілих на ОНІ, Дезінфекція, дезінсекція, дератизація, Екстрена профілактика населення, Медичне спостереження за населенням, Санітарна освіта, Санітарний контроль за зовнішнім середовищем. Профілактичні заходи: Карантин для прибулих з місцевості, де реєструється ГЕ – 17 діб. Гарячка Ебола-гостра, особливо небезпечна вірусна інфекція, яка проявляється гарячковою реакцією, геморагічним синдромом, ураженням дихальної системи і травного каналу.

Осередки інфекції зареєстровані в Заїрі та Судані. Оскільки інфекція характеризується високою контагіозністю і враховуючи те, що були вивози збуддника зараженими людьми в інші країни, створрюється небезпека поширення її за межі Африканського континенту.

Збудник-вірус Ебола.Вірус патогенний для молодих мишей та мишей-сисунів, морських свинок, мавп, розмножується у лабораторній лінії клітин VERO, BHK-21. Теплокровний хазяїн вірусу в природі не виявлений. Не виключається зараження людини в природі при контакті з мавпами. Зараження може відбуватись також парентерально. Хвора людина створює небезпеку для оточуючих, оскільки спрацьовує крапельний механізм передачі збудника. Хворий становить небезпеку протягом усього періоду захворювання. Інкубаційний період- 3-5 днів. Імунітет вивчений недостатньо, але те, що при введенні плазми крові особі, що перхворіла, з метою термінової профілактики або з лікувальною метою спостерігається терапевтичний ефект, засвідчує додатні імунологічні зміни після пернесеної інфекції.

Специфічна профілактика не розроблена.

Протиепід заходи. Про випадок термінове повідомлення по інстанції до МОЗ. Організацію заходів і контроль за їх виконанням здійснюють під керівництвом міністра ох. зд. Хворих госпіталізують у герметизовану палату чи бокс. Перевозять хворого у спеціальному герметизованому транспорті. Ведеться постійний контроль за контингентами осіб( студенти, спеціалісти), що прибувають з Африканського континету.

89. Епідем. Особливості групи інф. Захв. З трансмісивним мех. Передачі, профілактичні та протиепідемічні заходи.

Передача таких інф. захв. від хворого до сприйнятливого організму здійсн. через кровосисних членистоногих. Живі переносники можуть передавати збудників механічним і біологічним способами передачі.

При механічній (неспецифічній) передачі збудники в орг. переносника не розмножуються, не проникають в порожнину тіла, а зберігаються лише на поверхні тіла членистоногого певний час (некровосисні мухи).

Біологічній (специфічній) ередачі х-но нагром., розмн., прох. фази р-ку зб. в організмі кровосисних членистоногих (комарів, кліщів, бліх, вошей, москітів). Таким способом передаються зб. висипного та поворотного тифів, кліщового, японського енцефаліту, малярії.

Зараження людини від живих переносників відбув. за доп. інокуяції ( через колючо-ріжучий апарат під час укусу) та контамінації (передача зб. з будь-якої діл. тіла комах, крім хоботка). Біологічний цикл р-ку членистоногих: дорослі членистоногі – яйце – личинка – німфа чи лялечка – дорослі членистоногі. при антропонозах – висипний тиф, волинська гарячка – переносником зб. є воша. Зб. потр. в орг. воші з кров’ю хворого, розмн. в епіт. кишок, накопич. і виділ. з фекаліями. Особливості епідеміології цієї групи зоонозних інфекцій, а саме інфікування тварин та переносників, роблять нині вирішення проблеми їх ліквідації маалоймовірним. Можна лише шляхом вакцинопрофілактики та інших протиепідем. заходів запобігати захворюванню людини. Активна специфічна імунізація при висипному тифі має другорядне значення. Раннє виявлення хворих, їх ізоляція і знищення вошей надійно запобігають поширенню збудника у мирний час. Значення вакцинопрофілактики збільшується в період воєн та стихійних лих.

91. Кліщовий енцефаліт (таежний, весняно-літній).

- гостра нейровірусна хвороба, що характеризується ураженням сірої речовини головного та спинного мозку з розвитком парезів і паралічів.

2.Актуальність: природні осередки кліщового енцефаліту виявлені практично в усіх областях і на Кримському півострові. Один з активних природних осередків кліщового енцефаліту знаходиться у Волинській області.В Україні існують природні осередки кліщового енцефаліту, в ос-новному в Поліссі, передгір'ях Карпат і в Карпатах, у гірських райо-нах Криму, що робить цю проблему актуальною і для нашої країни.

3.Хар-ка збудника: Збудник кліщового енцефаліту — virus Tick-born ence-phalitis (VTBE) — належить до роду Flavivirus, родини Togaviridae, екологічної групи арбовірусів. Віруси кліщового енцефаліту містять однонитчасту РНК, мають сферичну форму діаметром від 25 до 45 нм.

Віруси кліщового енцефаліту високостійкі до низьких темпера-тур (при —60°С можуть зберігатися десятки років), добре перено-сять ліофілізацію, висушування. При температурі + 16... + 18 °С вони зберігаються в розчинах до 10 днів (особливо, коли рН середовища у межах 7,4—8,5); при температурі + 37 °С — до 2 діб; у молоці та молочних продуктах — до 2 міс. Однак ці віруси надчутливі до високих температур: при +50 °С вони інактивуються протягом 20 хв, під час кип'ятіння — через 2 хв.

4.Хар-ка джерел інфекції: Головне джерело інфекції при кліщовому енце-фаліті й основний резервуар її в природі— іксодові кліщі. Джерелом інфекції можуть бути близько 130 видів ссавців і 170 видів птахів. При російському весняно-літньому кліщовому енцефаліті це Ixodes persulcatus, в основному поширені в Азії, а при центральноєвропей-ському кліщовому енцефаліті — Ixodes ricinus, які постійно мешка-ють у Європейському регіоні. У межах основної частини європей-ської території колишнього СРСР, в Україні також, виявлені обид-ва види кліща.

5. П-д заразності: Хвора людина як джерело інфекції суттєвої ролі не відіграє внаслі-док невираженої та нетривалої (7—10 днів) вірусемії; навряд чи важ-ливу роль можуть відігравати і хворі на інапарантну форму, оскільки вірусемія в них ще менш значна й тривала, ніж у хворих із клінічно вираженими формами.

6. Механізми шляхи і чинники передачі: Основний механізм передавання кліщового енцефаліту — транс-місивний(у 80—90 %).ще один шлях переда-вання — харчовий: у період вірусемії, що виникла у зараженої тва-рини, збудник потрапляє в молоко, а потім, разом із неперевареним молоком, твердими та м'якими сирами — до організму людини.

7. поширеність і характеристика захв.

Кліщовий енцефаліт є одним із найпоширеніших арбовірусних захворювань; він зустрічається на Далекому Сході, в Монголії, Китаї, Японії, Кореї, в Сибіру, Ареал кліщового енцефаліту в наш час охоплює, таким чином, сезонність, пік захворювання припадає на травень-червень.

8. інкубаційний період: триває 2 – 21, частіше 7-14 днів, ле може затягуватись до 70 днів.

9. провідні симптоми:Клінічні – гарячка, головний біль, нудота, блювання, менінгеальні симптоми, вогнищеві прояви, розвиток парезів і паралічів, особливо м’язів шийно-плечового поясу. Залежно від особливостей клінічного перебігу маніфестна форма має такі різновиди:—стерта (абортивна); гарячкова; менінгеальна; менінгоенцефалітна; поліомієлітна; полірадикулоневритна.

10. лаб діагностика: Лабораторні – виявлення підвищеного рівня антитіл у РЗК до вірусу кліщового енцефаліту з наступним наростанням у 2-4 рази та більше в динаміці захворювання, а у поодиноких сироватках крові титр антитіл 1:80 та вище. Також досліджують ліквор.11.

12. профілактичні заходи: Специфічна профілактика кліщового енцефаліту здійснюється за допомогою інактивованих вакцин. Термінова (через 24 години від моменту введення) профілактику здійснюють за допомогою одноразового введення імуноглобуліну, що забезпечує захист протягом до 1 місяця. В Україні щеплення проти кліщового вірусного енцефаліту, згідно наказу МОЗ України від 03.02.2006 р. №48 „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів”, відносяться до щеплень, що проводяться за епідемічними показаннями (Розділ З метою попередження нападу кліщів при відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується:

- одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором;

- проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;

- звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі;

- вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;

- якщо разом з вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання.

Використовувати для захисту від кліщів ефективні засоби, що їх відлякують.13.14.