
- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епід.Процес
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5 . Резурвуар збудників інфекційних хвороб.
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу інфекції
- •8.Категорії носіїв збудн інф.Хвор та оцінка їх епід.Неб-ки.
- •9. Тварини як джерела збудників інфекції.
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12. Чинники передачі збудників при різних інфекц хвороб
- •13..Живі переносники збудників інфекційних хвороб
- •14.Осередок інфекційної хвороби, його межі, термін існування.
- •15. Типи осередків
- •17.Кількісні ознаки епід.Процесу
- •18. Для якісної характеристики епід. Процесу використовують такі поняття:
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •21.Значення соціального та природнього чинників в розвитку епідемічного процесу
- •22. Принципи боротьби з інфекційними захворюваннями Напрямки:
- •23. Профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб
- •24.Схема профілактичних заходів
- •25. Профілактичні заходи щодо джерел збудників(людини, тварин)
- •26. Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
- •27.Протиепід.З-ди боротьби з інфекційними хворобами.
- •29. Протиепідемічні заходи щодо хворого та носія збудників інфекції.
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •32. Епідеміологічн метод дослідження, його структура
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз, його методика.
- •35. Територія, час, групи, чинники ризику.
- •37.Оперативний епід.Аналіз.
- •38.Методи стерилізації організація її проведення
- •39. Методи контролю якості стерилізації.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •44. Методи та типи дезінсекції.
- •45. Активна імунізація(показання, оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцинопрофілактики.
- •47.Види вакцин,їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу
- •53 Імунпрофілактика поліомієліту
- •54.Імунопрофілактика дифтерії.
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56. Імунопрофілактика кору.
- •57. Імунопрфілактика епід.Паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59. Пасивна імунопрофілактика, показання до проведення, препарати, особливості їх застосування.
- •61. Кіз та його функції
- •62. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63 Епідеміологічні особливості шигельозів,проф та протиепід.Заходи.
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та проти епідеміологічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміол.О-ті холери, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідем. Особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація і структура еп)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при внутрішньолікарняних інфекціях.
- •75. Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77.Епідеміолог.О-ті та профілактика госпітальних інфекцій в госпітальних та опікових стаціонарах.
- •78.Епідеміологічні особливості і профілактика госпітальних інфекцій в урологічних стаціонарах.
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики.
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •83 Епід. Особливості кашлюку, проф. Та протиепід. З-ди.
- •84.Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87.Епід.О-ті геморагічної гарячки Марбург. Профілактика та протиепідемічні з-ди.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідем. Особливості групи інф. Захв. З трансмісивним мех. Передачі, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Малярія
- •94. Висипний тиф, хв Бриля
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
86. Епідеміологічні особливості грипу профілактичні та протиепідемічні заходи.
Особливості епід.процесу в сучасних умовах полягають у швидкісному і масовому переміщенню населення, великих скупченнях людей на обмежених територіях, що інтенсифікує епідемічних процес. Велике значення має індивідуальна профілактика. Застосування марлевих пов’язок (масок), різного типу респіраторів, уникнення ситуацій, при яких імовірність інфікування значно зростає (транспорт, збори, заклади), зменшують к-ть випадків захворювання.
Раннє виявлення та ізоляція джерел збудника інфекції має відносне значення, оскільки найбільш інтенсивно збудник виділяється у перші дні захворювання, коли діагноз ще не поставлено. У разі контакту з хворим на грип рекомендується застосування ремантадину по 0,05г/д протягом 2-7 днів, 0,25% оксолінової мазі в ніс, лейкоцитарного інтерферону. Вологе прибирання, повітрювання, УФ-промінення знешкоджують вірус.Розрив механізму передачі можливий за умови, коли хворий у 1-й день захворювання залишається вдома і викликає лікаря для обстеження і лікування. В останні дні захворювання небезпека зараження для оточуючих незначна, а в період реконвалесценції її взагалі не існує, тому хворих виписують із стаціонара за клінічними показаннями. Госпіталізації підлягають діти, особливо з ускладненим анамнезом, а також особи похилого віку з хронічними захворюваннями. Для специфічної профілактики грипу розроблено багато видів вакцин (живих і вбитих) для перорального, інтраназального і парентерального введення. Усі випадки захворюваннь на грип беруть на облік амбулаторно-поліклінічні заклади й узагальнені дані передають в СЕС. Створено опорні лабораторії у великих містах, завданням яких є стеження за рівнем захворюваності та лабораторні обстеження з метою своєчасного виявлення циркуляції нових варіантів вірусу грипу. Ведеться контроль за своєчасним благоустроєм приміщень, повним та якісним охопленням населення імунопрофілактикою.
87.Епід.О-ті геморагічної гарячки Марбург. Профілактика та протиепідемічні з-ди.
Особливо небезпечна вірусна інфекція,яка проявляється гарячковою реакцією, геморагічним синдромом та уражанням ряду паренхіматозних органів.
Актуальність: важкий перебіг, висока летальність, виникнення внутрішньо лікар. спалахи та можливість поширення за межі осередку.
Етіологія: вірус був вперше виділений з крові хворих. Нагадує форму палички, нитки, що дали підставу віднести його до родини Filoviridae роду Filovirus. У хворої людини вірус міститься в крові та інших біологічних рідинах.
Мех.передачі: заражається при розтині інфікованих мавп. Передача збудника відбувається через кров, культуральну рідину. Допускається статевий шлях передачі. Найчастіше заражаються особи працездатного віку,ме-дичні працівники.
Специфічна терапія: плазма або сироватка крові осіб, які перехворіли.
Специфічна профілактика:не розроблена.
Протиепід.з-ди: хворого негайно госпіталізують в окрему палату. Обслуговуючому персоналу не дозволяється вільне спілкуванняз іншим медперсоналом. Усі хто спілкувались з хворим ізолюють і спостер. протягом 3 тижнів, а медичних працівників-30 днів. Мед персонал працює в спец.костюмах. Для перевезення хворих в-ть спец. транспорт.
Епід.нагляд: надсилається термінове повідомлення по інстанції до МОЗ. Ведеться систематичний контроль за контингентами осіб, які прибувають з інших країн. Необхідний суворий контроль за дотримання карантинного режиму для мавп при перевозці.