
- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епід.Процес
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5 . Резурвуар збудників інфекційних хвороб.
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу інфекції
- •8.Категорії носіїв збудн інф.Хвор та оцінка їх епід.Неб-ки.
- •9. Тварини як джерела збудників інфекції.
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12. Чинники передачі збудників при різних інфекц хвороб
- •13..Живі переносники збудників інфекційних хвороб
- •14.Осередок інфекційної хвороби, його межі, термін існування.
- •15. Типи осередків
- •17.Кількісні ознаки епід.Процесу
- •18. Для якісної характеристики епід. Процесу використовують такі поняття:
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •21.Значення соціального та природнього чинників в розвитку епідемічного процесу
- •22. Принципи боротьби з інфекційними захворюваннями Напрямки:
- •23. Профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб
- •24.Схема профілактичних заходів
- •25. Профілактичні заходи щодо джерел збудників(людини, тварин)
- •26. Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
- •27.Протиепід.З-ди боротьби з інфекційними хворобами.
- •29. Протиепідемічні заходи щодо хворого та носія збудників інфекції.
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •32. Епідеміологічн метод дослідження, його структура
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз, його методика.
- •35. Територія, час, групи, чинники ризику.
- •37.Оперативний епід.Аналіз.
- •38.Методи стерилізації організація її проведення
- •39. Методи контролю якості стерилізації.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •44. Методи та типи дезінсекції.
- •45. Активна імунізація(показання, оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцинопрофілактики.
- •47.Види вакцин,їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу
- •53 Імунпрофілактика поліомієліту
- •54.Імунопрофілактика дифтерії.
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56. Імунопрофілактика кору.
- •57. Імунопрфілактика епід.Паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59. Пасивна імунопрофілактика, показання до проведення, препарати, особливості їх застосування.
- •61. Кіз та його функції
- •62. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63 Епідеміологічні особливості шигельозів,проф та протиепід.Заходи.
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та проти епідеміологічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміол.О-ті холери, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідем. Особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація і структура еп)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при внутрішньолікарняних інфекціях.
- •75. Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77.Епідеміолог.О-ті та профілактика госпітальних інфекцій в госпітальних та опікових стаціонарах.
- •78.Епідеміологічні особливості і профілактика госпітальних інфекцій в урологічних стаціонарах.
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики.
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •83 Епід. Особливості кашлюку, проф. Та протиепід. З-ди.
- •84.Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87.Епід.О-ті геморагічної гарячки Марбург. Профілактика та протиепідемічні з-ди.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідем. Особливості групи інф. Захв. З трансмісивним мех. Передачі, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Малярія
- •94. Висипний тиф, хв Бриля
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу інфекції
За тривалістю перебігу розрізняють
гострі
хронічні інфекційні хвороби.
Найбільшу епідемічну небезпеку становлять хворі з гострим перебігом, оскільки у них збудники виділяються постійно та у великій кількості. При хронічних захворюваннях збудник виділяється протягом тривалого часу, але у невеликій кількості. Наймасивніе збудник виділяється при важкому та середньої важкості перебігу захворювання але вони мають менше епідемічне значення оскільки ці категорії переважно госпіталізуються.
Періоди інф.хв.:
Інфкубаційний (прихований) – від моменту зараження до появи перших клінічних проявів
Продромальний – перші дні хв. від інкубаційних до проявів типових клінічних ознак
Типових клінічних ознак – період розпалу хвороби
Реконвалесценції – період одужання
Суттєве значення мають: інкубаційний період, якщо в ІІ половині чи в кінці починає виділятися збудник; продромальний період, коли немає клінічних проявів, але виділяється велика кількість збудника; у період клінічних проявів від хв.. при деяких інфекційних захворюваннях виділяється велика кількість збудників, але у випадку своєчасної ізоляції та госпіталізації хворого в цей час, епідеміологічна значимість цього періоду менша, ніж при первинних захворюваннях; у період реконвалесценції може формуватися реконвалесцентне носійство.
Велику небезпеку становлять інф.захв. що викликаються політропними збудниками. Епіднебезпека джерел інф.,що викликають монотопним збудником є менша, тому що збудники за межі первинної локалізації не проникають і виділяються в довкілля в них.
8.Категорії носіїв збудн інф.Хвор та оцінка їх епід.Неб-ки.
Носій – людина чи тварина, перебування в організмі якої патогенних м/о не супроводжується клінічними проявами хвороби.
– первинне – у осіб, які раніше не хворіли на відповідну інфекційну хворобу. Види:
Транзиторне – збудник не приживається в організмі, швидко покидає його, тривалість менша ніж при хворобі, виділяється з підтвердженням лише одноразово (шигельоз, холера)
Інапарантне (безсимптомне) – тривалість виділення збудника як при інфекційних хворобах (холера, поліомієліт, скарлатина)
– вторинне
– після інфекції
- після імунізації:
Гостре реконвалесцентне – триває до 3 міс після хвороби (холера, поліомієліт),
Хронічне – триває більше 3 міс (черевний тиф, паратиф)
Імунні носії – особи, у яких імунітет сформувався після захворювання чи імунізації.
Епіднебезпека при антропонозних інфекціях залежить від: форми прояву інфекції (хворий чи носій), її перебігу та типу; періоду інф. Хв.. та тривалості заразності; стадії контагіозності інф.хв.; виду профілактичної діяльності людини; рівня санітарної культури людини.
При порівнянні епіднебезпеки хворих і носіїв треба виходити з наступних критеріїв: співвідношення кількості хворих і носіїв, активності джерела збудника (госпіталізація хворого, санація носія), інтенсивності виділення збудників, тривалості заразного періоду, труднощів виявлення джерела збудника (на відімну від хворого, у носія відсутні симптоми захворювання у зв’язку з чим носії не звертаються за медичною допомогою і виявляються лише при лабораторному обстеженні)