74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при внутрішньолікарняних інфекціях.

Вн лікарняна інфек – це будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, яке уражує хворого в результаті його госпіталізації або відвідування лікарняного закладу, а також персонал лікарні в силу здійснюваної ним діяльності, незалежно від того, виявляються або не виявляються симптоми цього захворювання під час знаходження даних осіб в лікарні. Найбільший ризик виникненення ВЛІ існує у пацієнтів відділень реанімації і інтенсивної терапії, хірургічних, урологічних, неонатологічних, опікових, травматологічних, тобто там, де концентруються хворі із дефіцитом імунної системи, які зазнають значної кількості інвазивних втручань. Найбільш уразливими є діти віком до 1 року (13,5%) та особи, старші за 64 роки (12%). Серед факторів, що визначають тенденцію до зростання ВЛІ в усьому світі, слід зазначити широке застосування інвазивних діагностичних та лікувальних методів, імунодепресантів, поширення в стаціонарах антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів, певний зсув у структурі пацієнтів, які госпіталізуються (збільшення частки осіб похилого віку, з хронічними, раніше невиліковними захворюваннями, ослаблених дітей). Для більшості бактеріальних інфекцій прийнято вважати, що вони виникають після 48 годин і більше перебування хворого в стаціонарі.

75. Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях

Має запобігати:

1- занесенню інф до лікарні,

2- внутрішньо лік зараженню

1-правильно зорганізована робота консультацій (своєчасне сортування хворих з гарячкою, їх огляд удома), індивідуальне транспортування інфекційних хворих, Ретельне збирання епід анамнезу під час прийому.

2-індивід прийом хворих, сан обробка хворих., профільне розміщення хворих у відділеннях, дотримання принципу поточності протягом усього перебування хворого у лікарні., дотримання протиепід режиму у відділ, госпіталізація в ізолятори хворих із невстановл діагнозом (інфекції), комплекс сан і захисних заходів щодо персоналу. Першочерговим в сучасний період є забезпечення комплексного підходу до об'єктивної оцінки епідемічної ситуації в кожному ЛПУ, що включає оптимізацію системи лабораторного контролю; розробку і впровадження типових програм епіднагляду за ВЛІ, або, як вони частіше називаються за кордоном, програм інфекційного контролю (ІК) для стаціонарів і відділень різного профілю; використання чітких визначень і критеріїв ВЛІ, порядок реєстрації і звітності; створення регіональних центрів підготовки лікарів і медичних сестер з питань ІК. Визначена місячна та річна забезпеченість лікарні в дезінфекційних засобах. Епізодична Ротація дезінфікантів.що дозволяє уникнути формуванню дезрезистентних штамів мікроорганізмів. Використання антисептиків для оброблення шкіри-спиртові Хоспі-сепр, Хоспідермін Плановий ремонт приміщень.

Проведення щорічного диспансерного огляду мед персоналу,консультація лікарів спеціалістів, Х-ray обстеження,органів грудної клітки, Кров на ВІЛ-інфекцію,сифіліс, на маркери вірусних гепатитів.

Вірусні гепатит- Для профілактики проводиться обстеження донорського матеріалу: крові, кісткового мозку, органів і тканин з використанням високоінформативних методів імунодіагностики (ІФА, ПЛР). Максимально скорочується застосування медичного інструментарію багаторазового використання і впроваджуються в практику інструменти одноразового . Особлива увага на недопущення контакту з кров’ю хворих як можливого фактора передачі. Мед. працівник повинен бути забезпечений сучасними засобами індивідуального захисту (рукавиці, окуляри, маска, халат). Повинна проводитись передстерилізаційна обробка багаторазового використання, операційного, стоматологічного, гінекологічного та ендоскопічного.Особлива увага на недопущення контакту з кров’ю хворих як можливого фактора передачі. Мед. працівник повинен бути забезпечений сучасними засобами індивідуального захисту (рукавиці, окуляри, маска, халат). Повинна проводитись передстерилізаційна обробка голок, шприців і багаторазового використання, операційного, стоматологічного, гінекологічного та ендоскопічного.

Повітряно–крапельні інфекції Профілактичні заходи: ретельний огляд дитини при поступленні в стаціонар, ізоляція всіх джерел інфекції (хворі, носії). Виявлення носіїв у випадку виникнення спалаху дифтерії або менінгококової інфекції, обстеження всіх контактних і персоналу хворих, які тривалий час знаходяться на лікуванні. Режим карантину в стаціонарі, дезінфекція ефективна тільки при бактеріальних повітряно-крапельних інфекціях. Якщо спалах набуває розмаху можлива вакцинація. Можуть бути використані середники екстреної антибіотико-профілактики, оксолінова мазь, дібазол.