
- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епід.Процес
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5 . Резурвуар збудників інфекційних хвороб.
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу інфекції
- •8.Категорії носіїв збудн інф.Хвор та оцінка їх епід.Неб-ки.
- •9. Тварини як джерела збудників інфекції.
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12. Чинники передачі збудників при різних інфекц хвороб
- •13..Живі переносники збудників інфекційних хвороб
- •14.Осередок інфекційної хвороби, його межі, термін існування.
- •15. Типи осередків
- •17.Кількісні ознаки епід.Процесу
- •18. Для якісної характеристики епід. Процесу використовують такі поняття:
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •21.Значення соціального та природнього чинників в розвитку епідемічного процесу
- •22. Принципи боротьби з інфекційними захворюваннями Напрямки:
- •23. Профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб
- •24.Схема профілактичних заходів
- •25. Профілактичні заходи щодо джерел збудників(людини, тварин)
- •26. Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
- •27.Протиепід.З-ди боротьби з інфекційними хворобами.
- •29. Протиепідемічні заходи щодо хворого та носія збудників інфекції.
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •32. Епідеміологічн метод дослідження, його структура
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз, його методика.
- •35. Територія, час, групи, чинники ризику.
- •37.Оперативний епід.Аналіз.
- •38.Методи стерилізації організація її проведення
- •39. Методи контролю якості стерилізації.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •44. Методи та типи дезінсекції.
- •45. Активна імунізація(показання, оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцинопрофілактики.
- •47.Види вакцин,їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу
- •53 Імунпрофілактика поліомієліту
- •54.Імунопрофілактика дифтерії.
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56. Імунопрофілактика кору.
- •57. Імунопрфілактика епід.Паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59. Пасивна імунопрофілактика, показання до проведення, препарати, особливості їх застосування.
- •61. Кіз та його функції
- •62. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63 Епідеміологічні особливості шигельозів,проф та протиепід.Заходи.
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та проти епідеміологічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміол.О-ті холери, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідем. Особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація і структура еп)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при внутрішньолікарняних інфекціях.
- •75. Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77.Епідеміолог.О-ті та профілактика госпітальних інфекцій в госпітальних та опікових стаціонарах.
- •78.Епідеміологічні особливості і профілактика госпітальних інфекцій в урологічних стаціонарах.
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики.
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •83 Епід. Особливості кашлюку, проф. Та протиепід. З-ди.
- •84.Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87.Епід.О-ті геморагічної гарячки Марбург. Профілактика та протиепідемічні з-ди.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідем. Особливості групи інф. Захв. З трансмісивним мех. Передачі, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Малярія
- •94. Висипний тиф, хв Бриля
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактика та протиепідемічні заходи.
- гостре інфекційне захворювання , яке характеризується ураженням сірої речовини спинного мозку та інших відділів ЦНС з розвитком атрофічного паралічу та парезу тулуба.
Актуальність-висока захворюваність, смертність, інвалідність.
Збудник- Тип коксакi А 23 iдентичний типовi ЕСНО 9; ЕСНО 10 належить до реовiрусiв, ЕСНО 28 до риновiрусiв, ЕСНО 34 варiант Коксакi А 24. Вiруси полiомiєлiту є стiйкими до чинникiв природного середовища. Вони зберiгають свою життєздатнiсть протягом кiлькох мiсяцiв за температури 4 0С в каналiзацiйних водах i фекалiях. Цей термiн збiльшусться, якщо вiрус заморозити.
Джерело- є iнфiковавi люди (хворi чи вiрусоносiї).
Період заразності - до початку клін. с-мів, або під час бактеріоносійства
Мех..передачі- фекальнооральний та крапельний. Забрудвенi ентеровiрусами об’єкти навколишнього середовища (вода, харчовi продукти, предмети побуту) можуть стати чинниками передачi эбудника.
Поширеність-в даний час спостерігаються поодинокі випадки , з характерною весняно-літньо-осінньою сезонністю.
Інкуб.період- 7-14діб, можливі коливання 4-30діб Клінічні с-ми-характеризується гострим початком з гіпертермією, катаральними явищами носоглотки, кашлем, нежитем. Спостерігаються шлунково-кишкові розлади: біль в животі, блювота, рідкий стілець або запори, атрофія м'язів, тонічні та клонічні корчі, інколи потьмарення свідомості.
Лаб.д-ка-.Проводять зараження клітин Нер-2,VERO,Hela. Інформативним є виділення збудника з спинномозкової рідини. ЕН- 1) направления до СЕС термiнового повiдомлення про кожний випадок полiомiслiту; 2) систематичне здiйснення суворого контролю за проведениям вакцинацй проти полiомiслiту в декретованi тсрмiiiи; 3) вин- чения динамiки iмунологiчноТ структури населения; 4) винчення та клiнiко-епiдемiологiчний аналiз усiх випадкiв захворювання з клiнiчними проявами полiомiслiту; 5) нагляд за циркуляцiсю полiовiрусiв серед населення i в навколишньому середовищi.
ПФЗ-заст. iнактивовану вакцину Солка (ІВС) i живу вакцину Себiна (ЖвС).
ПЕЗ- термінова госпіталізація, заключна, камерна дезінфекція, заст.. хлораміну. контактним щеплення
67. Епідеміол.О-ті холери, профілактика та протиепідемічні заходи.
Особливо небезпечна гостра кишкова інфекція з фекально-оральним механізмом передачі,що характеризується важким клінічним перебігом, високою летальністю і здатністю протягом короткого проміжку часу уражати значні контингенти населення.
Актуальність: уразила всі контингенти земної кори. До цього часу для мед. працівників шляхи проникнення холери в Україну. Моральні та математичні збитки,які несе суспільство від цієї хвороби, не можна порівняти з втрата-ми при інших, крім СНІДУ і чуми.
Етіологія: збудник - вібріон, роду Vibrio, виду Vibrio cholerae. Він аглютинується сироваткою 01 групи і має 3 сероваріанти (Огава, Інаба, Гікашіма) Стійкі до зовнішнього середовища. Малостійкі до сонця, висушування, кислот, дезінфікуючих засобів.
Джерела: належить до антропонозів. Хворі та бактеріоносії. Виділяється з фекаліями та блювотними масами. За даними при вивченні 19 спалахів холери, що виникли з 1970 по 1991, перші місцеві випадки в насел. пункті, виявили через 10-15 днів після заносу холери.
Механізм передачі: фекально-оральний. Добре пристосований у воді. Також суттєве значення має харчовий, особливо при споживанні риби. Найбільш сприятливі до холери хворі з гіпо та антацидними станами шлункової секреції. Сезонність-літньо-осіння.
Інкубац.п-д: 1-3 дні.
Клінічні о-ті: пронос, кал-водянистий, нагадує рисовий відвар, блювання фонтаном, зневоднення, біль в литкових м’язах. При огляді: голос-осиплий, судороги.
Діагноз: 1.бактеріологіч м-д(фекалії, блюв маси) 2.експрес метод (р-я імунофлюр.)3.РНГА,ІФА. 4.ідентифікація ага.
Профілактика: холерна вакцина, холерогенанатоксин.
ПЕЗ: 1.негайно сповістити про зацікавлені організації про виникнення захворювання 2.госпіталізувати хворих 3.провести епід.розслідування 4.забезпечити ізоляцію чи мед.спостер. з триразовим бактер.о-нням.
Епід.нагляд: Після 19 спалахів холери було розроблено протихолерні заходи,які відміняються після 3 послідовних негативних результатів аналізів води.