
- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епід.Процес
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5 . Резурвуар збудників інфекційних хвороб.
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу інфекції
- •8.Категорії носіїв збудн інф.Хвор та оцінка їх епід.Неб-ки.
- •9. Тварини як джерела збудників інфекції.
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12. Чинники передачі збудників при різних інфекц хвороб
- •13..Живі переносники збудників інфекційних хвороб
- •14.Осередок інфекційної хвороби, його межі, термін існування.
- •15. Типи осередків
- •17.Кількісні ознаки епід.Процесу
- •18. Для якісної характеристики епід. Процесу використовують такі поняття:
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •21.Значення соціального та природнього чинників в розвитку епідемічного процесу
- •22. Принципи боротьби з інфекційними захворюваннями Напрямки:
- •23. Профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб
- •24.Схема профілактичних заходів
- •25. Профілактичні заходи щодо джерел збудників(людини, тварин)
- •26. Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
- •27.Протиепід.З-ди боротьби з інфекційними хворобами.
- •29. Протиепідемічні заходи щодо хворого та носія збудників інфекції.
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •32. Епідеміологічн метод дослідження, його структура
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз, його методика.
- •35. Територія, час, групи, чинники ризику.
- •37.Оперативний епід.Аналіз.
- •38.Методи стерилізації організація її проведення
- •39. Методи контролю якості стерилізації.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •44. Методи та типи дезінсекції.
- •45. Активна імунізація(показання, оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцинопрофілактики.
- •47.Види вакцин,їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу
- •53 Імунпрофілактика поліомієліту
- •54.Імунопрофілактика дифтерії.
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56. Імунопрофілактика кору.
- •57. Імунопрфілактика епід.Паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59. Пасивна імунопрофілактика, показання до проведення, препарати, особливості їх застосування.
- •61. Кіз та його функції
- •62. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63 Епідеміологічні особливості шигельозів,проф та протиепід.Заходи.
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та проти епідеміологічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміол.О-ті холери, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідем. Особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація і структура еп)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при внутрішньолікарняних інфекціях.
- •75. Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77.Епідеміолог.О-ті та профілактика госпітальних інфекцій в госпітальних та опікових стаціонарах.
- •78.Епідеміологічні особливості і профілактика госпітальних інфекцій в урологічних стаціонарах.
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики.
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •83 Епід. Особливості кашлюку, проф. Та протиепід. З-ди.
- •84.Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87.Епід.О-ті геморагічної гарячки Марбург. Профілактика та протиепідемічні з-ди.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідем. Особливості групи інф. Захв. З трансмісивним мех. Передачі, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Малярія
- •94. Висипний тиф, хв Бриля
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та проти епідеміологічні заходи.
Гепатит А-самостійна нозологічна форма інфек захв вірусної природи з фекально-оральним механізмом передачі та переважним ураж печінки і травного каналу.
Актуальність: хар повсюдним поширенням, відсутністю засобів спец профілактики, високим рівнем захворюваності, який зумовлює серйозні економічні втрати від цієї інфекції. У більшості випадків захвмає легкий або середньої важкості пребіг без хронізації процесу.
Хар-ка збудника: належить до родини Picornaviridae роду Enterovirus. За морфологічною будовою це ікосаедральна частинка діаметром 27-32 нм. Містить єдиний вірус специфічний антиген білкової природи. Геном вірусу зображений лінійною односпіральною РНК. Стійкий до впливів: при темп 4С зберіг декілька місяців, при -20 С зберіг декілька років, при кімнатній темп-декілька тижнів. Стабільний до дії кислот та жиро розчинників. Гине при кипятінні при 100 С протягом 5 хв, інактивується при обробці хлораміном протягом 30 хв. Ультрафіолетове опромінення потужністю 1,1 Вт руйнує вірус за 1 хв.
Хар-ка джерела інфекції: джер-хвора людина. Найбільше епід значення мають хворі з нерозпізнаними формами захв-безжовтяничною і субклінічною(хар для дитячих колективів). Екскреція вірусу з організму спостерігається в останній третині інкубаційного періоду і переджовтяничний період, коли хворі станов найбільшу небезпеку. Після появи клін симптомів, особливо в перші 2 тиж жовтяничного періоду, інтенсивність виділення вірусу поступово знижується, а потім повністю припиняється. Врус вияв в крові, фекаліях та слині хворого.
Механізм передачі: фекально-оральний через воду, харчові продукти, предмети побуту, брудні руки. В екскрементах вірус зберіг до 30 діб тому підтверд рль мушачого чинника у поширенні інфекції. Найчастіше епідемічні осередки виник у дитячих садках, школах та інших організованих колективах. Виділ 3 типи епідемічного процесу: інтенсивний, неінтенсивний, проміжний. При інтенсивному річні показники захв станов-300-500 на 100000 нас, неінтенсивному-100 на 100000 нас.
Поширеність і хар захворюваності: в регіонах з помірним кліматом найвищ захв реєструється в осінньо-зимовий період з макс підйомом у жовтні-грудні. Ураж дітей у віці 5-15 років. Низька захв у дітей до 1 року(трансплантаційна передача антитіл від матері). Серед дорослого насел захв у віці 15-29 роківю У відмінності у сприйнятливості в осіб чол. Та жін. Статі не існує. Захв сільського нас вища ніж міського.
Інкубаційний період: 10-50 днів, у сер 15-30 днів.
Клін с-ми:
виділ жовтяничну ( з синдромом цитолізу, з синдромом холестазу) , без жовтяничну, субклінічну.
Жовтянична форма: початковий пер: поч. гостро, підвищ темп протягом 2-3 днів, хв. Скарж на аг слабість, важкість в правому підребер’ї, сеча набуває темного кольору, свербіння шкірию Жовтяничний пер: вияв субіктеричність склер, слиз оболонок мякого піднебіння, вуздечки язика, потім-на шкірі лиця, тулуба. При без жовтяничній формі захв перебігає без с-му жовтяниці, коли рівень білірубіну не перевищ 25-30 мкмоль/л, тривалість хвороби менша, зміни в крові незначні.
Лаб-на діагностика:
вияв антитіл до гепатиту А, які нележ до IgM – ранні антитіла. Вияв вірусу в калі при наяв клін ознак припиняється, тому копро логічне дослідження є інформативним при обстеженні осіб, які мали контакт із хворими в осередках.
Профілактика. Проводиться комплекс санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, такий же як при інших кишкових інфекціях. Питна вода і харчові продукти, вільні від вірусу гепатиту А - застава зниження захворюваності. Необхідна перевірка якості водопровідної води на вірусне забруднення. Контактні особи обстежуються протягом 50 днів. У центрах хвороби проводиться дезінфекція хлоровмістними препаратами. Імунопрофілактика гепатиту А специфічного імуноглобуліну по 0,05 мол/кг маси тіла в/м чи нормального донорських. Активна імунопрофілактика гепатиту А не розроблена.
ПЕЗ: спрямив на всі ланки епід процесу: Знезараж джерела, розрив механізму передачі, підвищ несприйнятливість організму. Вплив на джерело:вияв та ізоляція хворих у початковий період, широкий скринінг контингентів ризику (Діти, які відвід дошкільні заклади, працівників харч об’єктів), за особами, які спілкувалися з хворими встанов спостереження не менше ніж 1 раз на тиждень протягом 35 днів. У дошкільних закладах протягом 35 днів від дня ізоляції останнього хворого заборон переведення дітей в інші установи. Госпіталіз хв. здійсн в інфекційні стаціонари. Виписують реконвалесцентів після повного клінічного одужання і нормалізації показників, які характеризують функціональний стан печінки. Перший диспанс огляд протягом 30 днів, при відсутності скар та покращені стану печінки, знімають з обліку.
ЕН: ретроспективний аналіз, який дозволяє виявляти тенденцію захворюваності на різних територіях і в різних соц. і вікових групах, поточну динаміку, групи і чинники ризику зараження і причини захворюваності. Оцінка якості і ефективності заходів, що проводять, прогнозування захв, прийняття директивного рішення. Поточний аналіз реєстрованої захв і визначення інтенсивності епідемічного процесу з прихованим перебігом.