
- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епід.Процес
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5 . Резурвуар збудників інфекційних хвороб.
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу інфекції
- •8.Категорії носіїв збудн інф.Хвор та оцінка їх епід.Неб-ки.
- •9. Тварини як джерела збудників інфекції.
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12. Чинники передачі збудників при різних інфекц хвороб
- •13..Живі переносники збудників інфекційних хвороб
- •14.Осередок інфекційної хвороби, його межі, термін існування.
- •15. Типи осередків
- •17.Кількісні ознаки епід.Процесу
- •18. Для якісної характеристики епід. Процесу використовують такі поняття:
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •21.Значення соціального та природнього чинників в розвитку епідемічного процесу
- •22. Принципи боротьби з інфекційними захворюваннями Напрямки:
- •23. Профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб
- •24.Схема профілактичних заходів
- •25. Профілактичні заходи щодо джерел збудників(людини, тварин)
- •26. Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
- •27.Протиепід.З-ди боротьби з інфекційними хворобами.
- •29. Протиепідемічні заходи щодо хворого та носія збудників інфекції.
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •32. Епідеміологічн метод дослідження, його структура
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз, його методика.
- •35. Територія, час, групи, чинники ризику.
- •37.Оперативний епід.Аналіз.
- •38.Методи стерилізації організація її проведення
- •39. Методи контролю якості стерилізації.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •44. Методи та типи дезінсекції.
- •45. Активна імунізація(показання, оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцинопрофілактики.
- •47.Види вакцин,їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу
- •53 Імунпрофілактика поліомієліту
- •54.Імунопрофілактика дифтерії.
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56. Імунопрофілактика кору.
- •57. Імунопрфілактика епід.Паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59. Пасивна імунопрофілактика, показання до проведення, препарати, особливості їх застосування.
- •61. Кіз та його функції
- •62. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63 Епідеміологічні особливості шигельозів,проф та протиепід.Заходи.
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та проти епідеміологічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміол.О-ті холери, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідем. Особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація і структура еп)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при внутрішньолікарняних інфекціях.
- •75. Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77.Епідеміолог.О-ті та профілактика госпітальних інфекцій в госпітальних та опікових стаціонарах.
- •78.Епідеміологічні особливості і профілактика госпітальних інфекцій в урологічних стаціонарах.
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики.
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •83 Епід. Особливості кашлюку, проф. Та протиепід. З-ди.
- •84.Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87.Епід.О-ті геморагічної гарячки Марбург. Профілактика та протиепідемічні з-ди.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідем. Особливості групи інф. Захв. З трансмісивним мех. Передачі, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Малярія
- •94. Висипний тиф, хв Бриля
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
61. Кіз та його функції
КІЗ- кабінет інфекційних захворювань організовується в складі міських поліклінік.
Основні завдання:
- забезпечення своєчасного і раннього виявлення інфекційних хворих,
- проведення консультативної допомоги при діагностуванні і лікуванні цих хворих в амбулаторних і поліклінічних закладах,
- організація і проведення диспансерного нагляду за перехворілими і хронічними хворими,
- вивчення епідситуації і аналіз інфекційної захворюваності,
- розробка і здійснення заходів по підвищенню якості і ефективності діагностики, лікування і профілактики інфекційних захворювань.
Приміщення повинно складатися із 2 кімнат з окремим входом, роздягальнею і санвузлом. В кімнаті для обстеження хворих обладнується стіл для ректоманоскопічного обстеження, кушетка, хірургічний столик, табуретка з відром для рідких випорожнень, термостат. В другій кімнаті: робочі місця для лікаря і медсестри, шафа для зберігання інструментів і медикаментів, холодильник, картотека. Дезінфекція приміщень проводиться не менше як 2 рази на день. Всі предмети догляду використовуються тілбки після дезінфекції перед їх застосуванням.
Функції лікаря КІЗ: організаційно-методична, лікувально-профілактична робота, диспансерний нагляд
62. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- різноманітністю клінічних проявів і великим поліморфізмом наслідків інфекційного процесу: від легкого перебігу(ешерихіози, рота вірусна інфекція) до тяжкого ураження травного каналу(черевний тиф, холера), цироз печінки при ВГ і паралітичних форм при поліомієліті.
- характерна локалізація збудника у різних органах травного каналу , але виділяється він з екскрементами людини і тому домінуючим є фекально-оральний механізм передачі.
- Циркулює збудник по такому колу: організм теплокровного хазяїна-об’єкти природного середовища-теплокровний хазяїн. Серед об’єктів природного середовища найчастіше забруднюються збудниками і тому є чинниками передачі- харчові продукти і вода Механічними переносниками збудників кишкових інфекцій є мухи. Епідеміологічна роль їх при кишкових інфекціях істотна. Важливим фактором у виникненні кишкових інфекцій є брудні руки,погано помиті харчові продукти. Недостатня вивченість властивостей збудників, особливо вірусних, велика чисельність антигенних варіантів не дозволили створити наукову базу для виготовлення препаратів для активної імунізації проти багатьох інфекційних хвороб цієї групи інфекцій. Для деяких хвороб – черевний тиф, паратифи та деякі інші сальмонельози, холера дизентерія, бруцельоз – вакцини розроблені, але в загальному комплексі профілактичних заходів мають другорядне значення. Враховуючи фекально-оральний механізм передачі,провідного значення набувають заходи, спрямовані на розрив цього механізму. Основними серед них є санітарно-гігієнічні заходи щодо запобіганню забруднення об’єктів природного середовища.