
- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епід.Процес
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5 . Резурвуар збудників інфекційних хвороб.
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу інфекції
- •8.Категорії носіїв збудн інф.Хвор та оцінка їх епід.Неб-ки.
- •9. Тварини як джерела збудників інфекції.
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12. Чинники передачі збудників при різних інфекц хвороб
- •13..Живі переносники збудників інфекційних хвороб
- •14.Осередок інфекційної хвороби, його межі, термін існування.
- •15. Типи осередків
- •17.Кількісні ознаки епід.Процесу
- •18. Для якісної характеристики епід. Процесу використовують такі поняття:
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •21.Значення соціального та природнього чинників в розвитку епідемічного процесу
- •22. Принципи боротьби з інфекційними захворюваннями Напрямки:
- •23. Профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб
- •24.Схема профілактичних заходів
- •25. Профілактичні заходи щодо джерел збудників(людини, тварин)
- •26. Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
- •27.Протиепід.З-ди боротьби з інфекційними хворобами.
- •29. Протиепідемічні заходи щодо хворого та носія збудників інфекції.
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •32. Епідеміологічн метод дослідження, його структура
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз, його методика.
- •35. Територія, час, групи, чинники ризику.
- •37.Оперативний епід.Аналіз.
- •38.Методи стерилізації організація її проведення
- •39. Методи контролю якості стерилізації.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •44. Методи та типи дезінсекції.
- •45. Активна імунізація(показання, оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцинопрофілактики.
- •47.Види вакцин,їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу
- •53 Імунпрофілактика поліомієліту
- •54.Імунопрофілактика дифтерії.
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56. Імунопрофілактика кору.
- •57. Імунопрфілактика епід.Паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59. Пасивна імунопрофілактика, показання до проведення, препарати, особливості їх застосування.
- •61. Кіз та його функції
- •62. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63 Епідеміологічні особливості шигельозів,проф та протиепід.Заходи.
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та проти епідеміологічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміол.О-ті холери, профілактика та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідем. Особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація і структура еп)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при внутрішньолікарняних інфекціях.
- •75. Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77.Епідеміолог.О-ті та профілактика госпітальних інфекцій в госпітальних та опікових стаціонарах.
- •78.Епідеміологічні особливості і профілактика госпітальних інфекцій в урологічних стаціонарах.
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики.
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •83 Епід. Особливості кашлюку, проф. Та протиепід. З-ди.
- •84.Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87.Епід.О-ті геморагічної гарячки Марбург. Профілактика та протиепідемічні з-ди.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідем. Особливості групи інф. Захв. З трансмісивним мех. Передачі, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Малярія
- •94. Висипний тиф, хв Бриля
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
52. Імунопрофілактика коклюшу
Для імунопрофілактики коклюшу використовують АКДП-вакцину. Гомогенну суспензію коклюшевих мікробів 1-ї фази, вбитих 0.01% натрію мертіолятом (це сіль яка інактивує консервує та стабілізує паличку коклюшу), очищених і концентрованих дифтерійного і правцевого анатоксинів. У 1мл вакцини міститься 20 млрд коклюшкових мікробів, 30 флокулюючих одиниць дифтерійного і 10 одиниць зв’язування правцевого анатоксину. Щеплення цією вакциною проводять у віці 3,4 та 5 місяців, якщо немає протипоказань. Інтервал між 1 і 2, 2 і 3 щепленням АКДП вакциною =30 днів. Інтервал між 3 і 4 щепленням повинен становити не менше 12 міс.
Проти кашлюку проводять одну ревакцинацію у 18 місяців вакциною з ацелюлярним кашлюковим компонентом(АаКДП). АаКДП використовується для подальшого щеплення дітям, які мали післявакцинальні ускладнення на попередні щеплення АКДП а також для проведення усіх щеплень дітям з високим ризиком розвитку післявакцинальних ускладнень за висновком вакцинальної комісії або дитячого імунолога. На введення АКДП вакцини за рахунок коклюшного компонента можуть бути загальні реакції – підвищення температури тіла протягом 1-2 діб,нездужання, припухлість та болючість у місці щеплення.
53 Імунпрофілактика поліомієліту
два типи вакцин:
- оральна жива атенуйована полівакцина(ОПВ),
- інактивована поліомієлітна вакцина(ІПВ).
Дітям яким протипоказане введення живих вакцин, а також членам іх родини рекомендовано проведення щеплення інактивованою поліомієлітною вакциною(ІПВ). За відсутності протипоказів щеплення проводять у 3-4міс.-ІПВ в/м, у 5 міс.-ОПВ (пер ос ).Перша ревакцинація ОПВ-у 18міс.,6 років-друга ревакцинація ОПВ,14років-третя ревакцинація ОПВ.
54.Імунопрофілактика дифтерії.
Провідну роль відіграє активна імунізація з цією метою застос адсорбовану коклюшно-дифтерійно-правцеву (АКДП) вакцину і адсорбований дифтерійно правцевий (АДП) анатоксин , АДП-М - модифікована, тобто із зменшенням обох антигенів. Профілактичну імунізацію АКДП вакциною здійсн з 3 місячного віку тричі з інтервалом 45 днів в/м. Першу ревакцинацію пров через 1,5-2 роки одноразово, а подальші ревакцинації – одноразова АДП-анатоксином в 6, 11, 14-15 років. АДП-анатоксин застосов у дітей з протипоказамидо введ АКДП-вакцини або у перехворілих на коклюш. АДП-М анатоксин вик у випадках протипоказань до наведених препаратів, а також з метою вікової ревакцинації дітей, підлітків і дорослих. Засобами запобігання поширенню дифтерії є раннє виявлення, ізоляція та лікування хворих і носіїв токсигенних коринебактерій. Після ізоляції проводять заключну дезінфекцію. Нагляд за осередком інфекції здійсн протягом 7 днівз обов’язковим бактеріологічним дослідженням слизу носа у всіх осіб, що мали контакт із хворим, особливо у тих в кого не проводилися щеплення, решти віком 3-16 років, екстрено визнач ступінь напруженості антитоксичного імунітету. Усіх не імунних осіб негайно прищеплюють.