35. Територія, час, групи, чинники ризику.

Час ризику – пора року, коли є підйом захворюваності. Територія ризику – територія з постійно високими показниками захворюваності.

Чинники ризику – елементи природного і соціального середовища, особливості праці та поведінки, стан внутрішніх органів та систем, які збільшують можливість виникнення захворювання.

Групи ризику – це постійно проживаюче на даній території ризику група населення, яка піддається впливам чинників ризику.

37.Оперативний епід.Аналіз.

Поточний аналіз необхідний для швидкого і своєчасного визначення причин виникнення осередків, що забезпечує своєчасну їх ліквідацію. Але головним зав-данням оперативного аналізу повинно бути не просто стеження за захворюваністю, а і виявлення передвісників змін епід.ситуації ще до виникнення масових захворювань. Наприклад,при кишкових хворобах це збільшення висівання якогось виду збудника від людей чи об’єктів навколишнього середовища, зміна мікробного пейзажу виділених збудників, виявлення носіїв серед персоналу харчових підприємств,перевищення показників мікробного забруднення харчових продуктів і води тощо.

38.Методи стерилізації організація її проведення

Стерилізація (лат. sterilis - безплідний, синонім знепліднення) означає повне звільнення речовин або предмету від мікроорганізмів шляхом використання фізичних або хімічних факторів.Стерилізація - багатоетапний процес, що юридично узаконений на сьогодні згідно з ОСТ 42-21-2-85, складається із трьох етапів:

1. Дезінфекція.

2. Передстерилізаційна очистка.

3. Стерилізація.

Мета дезінфекції - забезпечення професійного захисту від можливого інфікування.

Мета передстерилізаційної очистки - забезпечення видалення білкових, жирових, механічних забруднень та залишкових кількостей лікарських препаратів і зниження вихідного рівня контамінації об'єктів мікроорганізмами. Передстерилізаційна очистка визначає в певному ступені ефективність стерилізації і знижує ризик пірогенних реакцій при подальшому використані інструментарію.

Мета стерилізації - повне знищення всіх мікроорганізмів на виробах медичного призначення і в лікарських препаратах, які за умови їх застосування не повинні містити патогенних і непатогенних мікроорганізмів.

Існують наступні методи стерилізації:

Фізичний:

• паровий, здійснюється в парових стерилізаторах (автоклавах). Діючий агент - насичена пара піл тиском;

• -повітряний, здійснюється в повітряних стерилізаторах- Діючий агент - сухе, гаряче повітря;

• -радіаційний, використовуються герметичні установки з радіоактивним джерелом випромінювання (гама-установки, прискорювачі електронів). Доза 2,5 кДж/кг;-за допомогою інфрачервоного випромінювання, високочастотного коливання;-фільтрування (для термолабільних речовин);-мембранна фільтрація;

Хімічний, здійснюється за допомогою розчинів хімічних речовин. Після проведеної такої стерилізації необхідне детальне відмивання предмету від хімічного середника.

Газовий, здійснюється за допомогою газів або суміші газів, із використанням або без використання температурного фактору, тиску та вологи. Після проведеної стерилізації є необхідність у проведенні дегазації.

Кип'ятіння призводить до загибелі різних мікроорганізмів, за винятком збудника туберкульозу, сибірки, правцю, ботулізму. Тому при кип'ятінні не досягається повної стерилізації, і на сьогодні цей метод доповнюється газоповітряним. Додавання до води 2 % соди посилює бактерицидну дію кип'ятіння.Повне знезараження матеріалів і предметів, які не витримують високої температури (вироби із пластичних мас. желатин і інші), досягається шляхом повторно проведеної стерилізації при температурі текучої водяної пари, яка не перевищує 100° С в апараті Коха (драбинна стерилізація). Іншим методом знезараження матеріалів, що не витримують дію високих температур, є тиндалізація (по імені автора способу - Тиндаля). При цьому способі проводиться 5-6-разове нагрівання до температури 56°- 58°С на водяній бані на протязі однієї години.