
- •Постановка задач теорії керування.
- •2. Структурні схеми систем керування.
- •3. Коротка класифікація систем керування
- •4. Перехідна та імпульсна перехідна функції лінійних систем керування.
- •5.Зв’язок між вхідним і вихідним сигналами лінійної одновимірної системи керування
- •6.Перетворення Лапласа. Передавальна функція лінійної стаціонарної одновимірної системи керування
- •7. Функції від матриць. Подання розв’язку стаціон. І нестаціон. Лінійних систем керування через фундаментальний р – ок.
- •8.Подання розв’язку нестаціонарних лінійних систем керування через фундаментальний розв’язок
- •9.Поняття спряжених систем. Теорема про властивості розв’язків та фундаментальних матриць лінійних систем і спряжених систем Означення 6.1 Дві системи, які описуються рівняннями
- •10. Задача про керовність. Означення керовності.
- •11. Теорема про необхідні і достатні умови керовності.
- •12. Лема про ранг матриці керовності лін. Стаціон. С-ми
- •12. Лема про інваріантний підпростір лінійної стаціонарної системи .
- •15. Теорема про структуру лін. Стаціонарної системи.
- •16. Достатні умови керовності лінійної нестаціонарної системи.
- •17. Керовність систем з дискретним аргументом. Теорема про необхідні і достатні умови
- •18. Задача про спостережуваність систем з непевним аргументом
- •19. Необхідні і достатні умови спостережуваності системи з неперервним аргументом
- •20. Рівняння спостерігачів для систем з неперервним аргументом.
- •21. Спостережуваність систем з дискретним аргументом. Теорема про необхідні і достатні умови.
- •22. Рівняння спостерігачів для систем з дискретним аргументом.
- •23. Постановка задач оптимального керування
- •25. Принцип максимуму Гамільтона-Понтрягіна. Теорема (без доведення).
- •26.Алгоритм принципу максимуму.
- •27.Оптимальний регулятор лінійної системи керування (на основі принципу максимуму).
- •28. Диференціювання функціоналів на траєкторіях систем керування з дискретним аргументом.
- •31. Інтегральна форма рівнянь Беллмана
- •32. Інтегральна форма рівнянь Беллмана
- •33. Оптимальний регулятор на основі принципу оптимальності Беллмана
- •34. Алгоритм побудови адаптивного регулятора для систем керування з неперервним алгоритмом.
16. Достатні умови керовності лінійної нестаціонарної системи.
Розглянемо лінійну нестаціонарної систему
(1.1)
Означення: Система (1.1) наз. керовною на заданому відрізку [t0,t1], якщо існує функція керування
u(t) t є [t0,t1] така, що для будь-яких x0,x1 є Х розв’язок рівняння (1.1) x(t)= x(t,u(t))
задовольняє умови x(t0) = x0, x(t1)=x1 (1.2)
В подальшому вважатимемо, що елементи A і B мають відповідну кількість похідних (елементи A
і B гладкі функції). Позначимо z1(t)= B(t), тоді
,
j=2,3,…,n(1.3).
Позначимо матрицю Z(t) = (z1(t), z2(t),…,zn(t)).
Теорема(достатні умови керовності (1.1) на [t0,t1]): Якщо rankZ(t)=n для деякого t, t є [t0,t1].(1.4),
то система (1.1) керовна на [t0,t1].
Доведення: Достатність. Потрібно показати, що за виконання (1.4) вектор-рядки матриці
w(t1, ) = X(t1, )B( ) (1.5) будуть лінійно незалежними Нехай виконується (1.4),
але не зважаючи на це вектор-рядки матриці (1.5) є лінійно-залежними.
Тобто
що
l*
w(t1,
)
= l*
X(t1,
)B(
)
= 0
є [t0,t1].(1.6).
Запишемо співвідношення
l* X(t1, )B( ) = 0
l*
X(t1,
)B(
)
=
= l
*
(
(A(
)B(
)
-
z2(
)
=0
,
l*
(X(t1,
)z2(
))
=
z3(
)
=0
...................
l*
(X(t1,
)zn-1(
))
= (-1)n
zn(
)
=0
,
.
(1.7)
Тут l1( )=X*( t1, )l (1.8). Тоді l=( X*( t1, ))-1l1( )≠0,
є [t0,t1]. 0<||l||≤ || X*( t1, ))-1|| ||l1( )||.
>0
(1.9).
Ми одержали, що в (1.7) вектор l1( )≠0, є [t0,t1].
.Отже не справджується умова (1.3). Суперечність. Теорему доведено.
17. Керовність систем з дискретним аргументом. Теорема про необхідні і достатні умови
Розглянемо систему
виду
(1.1),
–
n-вимірний вектор,
–
m-вимірний вектор,
–
n*n ,
–
n*m;
Означення.
Система (1.1) наз. керовною, якщо
існує набір керування
,
що розв’язок системи (1.1) задовольняє
такі умови:
.
(1.2)
–
ціле число,
(1.2΄)
Означення.
Система (1.1) наз. керовною, якщо
,
будь-якого цілого числа
існує
набір керування
,
що розв’язок системи (1.1) задовольняє
умови (1.2΄).
-
фіксований початковий момент.
Випишемо
позначення:
.
Позначимо
,
(1.3)
,
(1.4)
,
(1.5)
.
(1.6)
Отримаємо
.
Якщо в останній рівності поставити
,
то можна записати у явному вигляді
.
(1.7)
Запишемо
останнє рівняння так:
.
Задовольнимо умови (1.2):
(1.8)
Теорема:
Достатність.
Для того щоб система (1.1) була керовною
н. і д. щоб виконувалась умова
(1.9)
, де
.
Доведення:
Нехай (1.9) справджується. Покажемо, що
(1.1) керована і побудуємо керування у
явному вигляді. Шукаємо керування у
вигляді
(1.10)
, де
–
деякий
–
вимірний вектор. Підставляючи (1.10) у
(1.8) 0держимо
(1.11)
. Якщо справджується (1.9), то з (1.11) легко
знайти вектор
.
,
,
.
Необхідність.
(Від супротивного) Нехай (1.1) керована,
але
–
особлива матриця, тобто
і (1.9) не виконується.
–
-вимірний
вектор.
.
За припущенням
система (1.1) керована, тобто
справджується рівність (1.8) при деяких
спеціально підібраних
.
Виберемо
,
такими, щоб
.
(1.12).
З іншого боку:
.
А це суперечить формулі (1.12). Припущення не вірне. Теорему доведено.