
- •Постановка задач теорії керування.
- •2. Структурні схеми систем керування.
- •3. Коротка класифікація систем керування
- •4. Перехідна та імпульсна перехідна функції лінійних систем керування.
- •5.Зв’язок між вхідним і вихідним сигналами лінійної одновимірної системи керування
- •6.Перетворення Лапласа. Передавальна функція лінійної стаціонарної одновимірної системи керування
- •7. Функції від матриць. Подання розв’язку стаціон. І нестаціон. Лінійних систем керування через фундаментальний р – ок.
- •8.Подання розв’язку нестаціонарних лінійних систем керування через фундаментальний розв’язок
- •9.Поняття спряжених систем. Теорема про властивості розв’язків та фундаментальних матриць лінійних систем і спряжених систем Означення 6.1 Дві системи, які описуються рівняннями
- •10. Задача про керовність. Означення керовності.
- •11. Теорема про необхідні і достатні умови керовності.
- •12. Лема про ранг матриці керовності лін. Стаціон. С-ми
- •12. Лема про інваріантний підпростір лінійної стаціонарної системи .
- •15. Теорема про структуру лін. Стаціонарної системи.
- •16. Достатні умови керовності лінійної нестаціонарної системи.
- •17. Керовність систем з дискретним аргументом. Теорема про необхідні і достатні умови
- •18. Задача про спостережуваність систем з непевним аргументом
- •19. Необхідні і достатні умови спостережуваності системи з неперервним аргументом
- •20. Рівняння спостерігачів для систем з неперервним аргументом.
- •21. Спостережуваність систем з дискретним аргументом. Теорема про необхідні і достатні умови.
- •22. Рівняння спостерігачів для систем з дискретним аргументом.
- •23. Постановка задач оптимального керування
- •25. Принцип максимуму Гамільтона-Понтрягіна. Теорема (без доведення).
- •26.Алгоритм принципу максимуму.
- •27.Оптимальний регулятор лінійної системи керування (на основі принципу максимуму).
- •28. Диференціювання функціоналів на траєкторіях систем керування з дискретним аргументом.
- •31. Інтегральна форма рівнянь Беллмана
- •32. Інтегральна форма рівнянь Беллмана
- •33. Оптимальний регулятор на основі принципу оптимальності Беллмана
- •34. Алгоритм побудови адаптивного регулятора для систем керування з неперервним алгоритмом.
6.Перетворення Лапласа. Передавальна функція лінійної стаціонарної одновимірної системи керування
Основний зміст
інтегральних перетворень, в тому числі
й перетворення Лапласа, – це
взаємно-однозначний перехід від одного
класу функцій (функцій
– класу оригіналів) до іншого класу
функцій (наприклад, до
,
який називається класом зображень). У
новому класі суттєво змінюється природа
математичних операцій. А саме, інтегрування
диференціального рівняння в класі
оригіналів може звестися до відшукання
коренів алгебраїчного рівняння в класі
зображень. Такий перехід забезпечує
спрощення відшукання розв’язку
початкової задачі.
Означення 3.1
Оригіналом
(за Лапласом) називається функція
(нас цікавитимуть тільки дійсні функції)
дійсного аргументу
,
яка задовольняє умови:
1)
– однозначна неперервна або
кусково-неперервна функція разом зі
своїми похідними до
-го
порядку на всій числовій осі
;
2)
при
;
3) існують такі
числа
і
,
що для
(точна нижня межа
чисел
називається показником росту функції
).
Означення 3.2
(зображення за Лапласом). Зображенням
функції-оригінала
називається функція
комплексної змінної
,
яка визначається за допомогою інтеграла
Лапласа
. (3.1)
Наведемо без доведення наступні теореми.
Теорема
3.1 Якщо
функція
– оригінал з показником росту
,
то інтеграл
збігається в півплощині
,
в цій півплощині інтеграл є аналітичною
функцією і в цій області
.
Теорема
3.2 Якщо
функція
аналітична в області
,
у цій області
і інтеграл
збігається, то функція
є зображенням, а її оригінал можна знайти
за формулою
,
(3.2)
де
інтегрування проводиться вздовж прямої,
яка паралельна до уявної осі, на віддалі
від неї.
Розглянемо тепер лінійну систему керування зі сталими коефіцієнтами, яка описується рівнянням
(3.3)
і до
моменту
подачі сигналу керування ця система
знаходиться в спокої, тобто
,
. (3.4)
Припустимо, що функції і задовольняють умови оригінала. Застосуємо до рівняння (3.3) перетворення Лапласа (3.1). Враховуючи умови (3.4), знайдемо
,
(3.5)
де
,
.
Запровадимо позначення
,
,
. (3.6)
Тоді рівність (3.5) можна записати у вигляді
,(3.7)
Або
.
(3.8)
Функція
називається передавальною функцією
системи.
7. Функції від матриць. Подання розв’язку стаціон. І нестаціон. Лінійних систем керування через фундаментальний р – ок.
(1)-
нестац.
лін.система x(t)
є R
,
x
є R
u(t)
є R
,
,
– відомі.
(1.1)–
стаціон. лін.система.
(2)
Лема: Ряд (2)збіг. абсолютно при кожному фікс. t для дов. квадратної матр. А з дійсними або комплексними елементами і рівномірно на будь-якому скінченому інтервалі.
(3)
Теорема:
Якщо матриця
задовольняє умови леми 4.1, то розв’язок
матричної задачі Коші
(4)
має вигляд
(5)
Твердження1:
Розглянемо таку задачу
(7),
(8)
Розв’язком
є вектор
.
Теорема 4.3 Якщо матриця задовольняє умови леми 4.1, то розв’язок задачі
(9)
має вигляд
.
(10)
Доведення цієї теореми одержується безпосередньою перевіркою.
В рівності (10)
покладемо всі компоненти вектора
рівними нулеві, за винятком однієї
(
),
яку візьмемо рівною одиничному імпульсу
,
зосередженому в точці
.
Позначимо
розв’язок рівняння (0)
за умови
.
Одержимо
–
-й
рядок.