2. Ведення головної книги, складання заключного балансу і форм фінансової звітності.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової зві­тності є надання користувачам для прийняття обґрунтованих рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Організаційні передумови складання звітності визначені у Наказі про облікову політику підпри­ємства, де зазначені наступні основні моменти: принципи оцінки ста­тей звітності, методи обліку тих чи інших об'єктів, методи нараху­вання амортизації необоротних активів; порядок запису даних (звіт­ність складається зростаючим підсумком з початку року станом на кінець останнього дня звітного періоду - кварталу або року); підпри­ємства, які мають дочірні підприємства (виділені на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи), крім фінансової звітності про власні господарські операції, складають і подають консолідовану фінансову звітність.

Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення встановлю­ються: для підприємств (крім банків і бюджетних установ) - Мініс­терством фінансів України за погодженням з Держкомстатом Украї­ни; для банків - Національним банком України; для бюджетних уста­нов, органів Державного казначейства України по виконанню бюдже­тів всіх рівнів та кошторисів витрат - Державним казначейством України.

Склад звітності. Річна звітність підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: Баланс підприємства (форма № 1); Звіт про фінансові результати (форма № 2); Звіт про рух грошових коштів (форма № 3); Звіт про власнийкапітал (форма № 4). Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними Положеннями (стандартами) встановлена скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу підприємства і Звіту про фінансові результати.

Баланс та інші форми звітності підписуються керівником підпри­ємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприєм­стві бухгалтерської служби - керівником спеціалізованої організації або спеціалістом, які за угодою виконували роботу з ведення бухгал­терського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних показників.

Організація заключних робіт перед складанням річногозвіту пок­ладається на головного бухгалтера, який і повинен організувати усі ціроботи. Однією із важливих вимог, яких він повинен дотримуватися – це повнота і достовірність показників звітності. Щоб виконати це за­вдання, до початку складання звітності проводиться значна підготов­ча робота. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи: уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розра­хунків і списати у встановленому порядку нереальну дебіторську за­боргованість, а також кредиторську заборгованість, по якій минули строки позовної давності; розподілити витрати із обслуговування ви­робництва й управління; визначити фактичну собівартість випущеноїі з виробництва та реалізованої продукції (робіт, послуг); визначити і списати фінансовий результат (прибутки, збитки) від реалізації та по­зареалізаційних операцій; списати (при складанні річного звіту) ви­користаний протягом року прибуток. Після цього перевіряють прави­льність облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного й ана­літичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок.

Бухгалтерський баланс — це звіт про стан засобів установи, що відображає її активи, капітал та зобов'язання у синтезованому вигляді на певну дату. За складом статей, їх групуванням за розділами баланс бюджетної установи значно відрізняється від балансів виробничих або торговельних підприємств, що працюють на засадах самоокупності та самофінансування, і має за мету не розкриття інформації для зовнішніх користувачів про фінансовий стан установи, а забезпечення контролю та аналізу використання коштів загального і спеціального фондів.

Висновки.

Отже, об'єктом проходження моєї практики виступає комунальне підприємство « Житлово-експлуатаційна організація №1» утворене Калуською міською радою в розпорядчому порядку, шляхом заснування нового підприємства на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Калуш.

Під час проходження практики було досліджено систему організації підприємства. Я проаналізувала умови, в яких діє організації, а також мною було засвоєно низку теоретичних знань, досягнуті всі цілі та завдання, які ставилися переді мною при відправленні на навчальну практику.

Підприємство «ЖЕО-1» створене з метою забезпечення якісного утримання житлового фонду та нежитлових приміщень в належному технічному стані, контроль за дотриманням споживачами правил і норм використання житлових і нежитлових приміщень, іншої діяльності відповідно до Статуту, для задоволення суспільних та особистих потреб населення, підприємств, установ, організацій та інших господарюючих суб’єктів, досягнення економічних, соціальних результатів та одержання прибутку, шляхом систематичного здійснення господарської (підприємницької) діяльності. За період проходження практики я ознайомилася з роботою підприємства, а також особливості роботи саме у галузі економіки, менеджменту тощо. Дізналася про різні види первинних обліково-звітних документів та навчилась їх заповнювати.

Я вважаю, що виробнича практика є джерелом накопичення практичного досвіду роботи по вибраній спеціальності та закріплення теоретичних знань. Вона відіграє важливу роль у підготовці спеціалістів високого рівня, які б володіли сучасними технологіями, вміли заповнювати та оформляти різноманітну документацію, та були професіоналами у своїй справі.

Список використаної літератури.

1. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Організація праці менеджера. Підручник. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: ВД «Професіонал», 2007.

2. Білик М. Удосконалення методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємств // Економіст. – 2007. - № 11

3. Боковець В.В.,Медецька С.П. Підприємництво:Підручник для студентів економічних спеціальностей. - ВФЕУ,2009.

4. Горбул О.Д., Галузинська Л. І. Ділова українська мова – К. « Знання», 2008. – 222с.

5. Городинська Д.М. Економічна стійкість підприємства / Д.М. Городинська // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №10(42). – С. 141-146.

6. Грабова Н.М., Добровський В.М. Бухгалтерський облік на виробничих і торговельних підприємствах. Навч. посібник для студентів вузів. - К.: А.С.К., 2009.

7. Данильчук І.В. Сутність фінансового стану підприємства та пошук управлінських рішень щодо забезпечення його ефективності / І.В. Данильчук // Економічний вісник університету: Збірник наукових праць. – 2011. – №17/2.

8. Коваль А.П. Ділове спілкування – Київ: Либідь, 2010.

9. Мороз Е.Г. Економічні особливості застосування факторингу в Україні / Е.Г. Мороз, І.В. Грисюк // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: Збірник наукових праць. – 2010. – № 3. – С. 47-57.

10. Обущак Т.А. Сутність фінансового стану підприємства / Т.А. Обущак // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №9. – С. 92-100.

11. Палех Ю.В. Управлінське документування. Навчальний посібник у 2-х частинах – Київ: ВКУ, 2006.