Тема. Собівартість.

1. Поняття собівартості продукції.

2. Види собівартості продукції.

3. Показники собівартості продукції.

4. Джерела зниження собівартості.

5. Чинники зниження собівартості

а) розрахунок зниження собівартості

б) складання кошторису витрат на виробництво

в) складання планових калькуляцій окремих видів продукції

6. Методи калькулювання.

7. Формування калькуляційних статей.

1. Поняття собівартості продукції.

Виробнича собівартість промислового продукції (робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво.

Собівартість продукції як грошовий вираз затрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції характеризує ефективність всього процесу виробництва на підприємстві, оскільки у ній відображається:

• рівень організації виробничого процесу;

• технічний рівень;

• продуктивність праці та інше.

Собівартість продукції як показник використовується для контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно- технічних заходів, встановлення цін на продукцію. За умов самофінансування зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства.

Метою планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва кожного виду та всієї промислової продукції підприємства, що відповідає вимогам щодо її якості.

Витрати класифікуються за такими ознаками:

Ознаки	Витрати
1. За центрами відповідальності (місцем виникнення витрат)	витрати виробництва, цеху, дільниці, технологічного переділу, служби
2. За видами продукції, робіт, послуг	витрати на вироби, типові представники виробів, одноразові замовлення, напівфабрикати, валову, товарну, реалізовану продукцію
3. За єдністю складу (однорідністю) витрат	одноелементні, комплексні
4. За видами витрат	витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції
5. За способами перенесення вартості на продукцію	витрати прямі, непрямі
6. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат	витрати змінні, постійні(умовно- постійні, умовно –змінні)
7. За календарними періодами	витрати поточні, одноразові (поточні, довгострокові, разові)
8. За доцільністю витрачання	продуктивні, непродуктивні
9. За визначенням відношення до собівартості продукції	витрати на продукцію, витрати періоду

1. За центрами відповідальності (місцем виникнення витрат) витрати групуються за виробництвами, цехами, дільницями, технологічними переділами, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами виробництв.

Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництв на: основне та допоміжне (підсобне).

До основного виробництва належать виробництва, цехи, дільниці, що беруть безпосередньо участь у виготовленні продукції.

Допоміжне (підсобне) виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва: виконання робіт по ремонту основних засобів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними видами енергії (парою, холодом), тарою, транспортними та іншими послугами. До нього належать ремонтні цехи, експериментальні, енергетичні, паросилове господарство, компресорні, тарні, транспортні та інші підрозділи.

2. Усі витрати на виробництво включаються до собівартості окремих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремих виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями), груп однорідних виробів, типових представників виробів, напівфабрикатів.

3. За єдністю складу витрати поділяються на одноелементні – складаються з одного елементу витрат та комплексні – з кількох економічних елементів.

4. Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат в грошовому виразі за їх видами (це групування дозволяє відповісти на запитання, що витрачено на даний об'єкт.)

Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції – одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші – за комплексними статтями включають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькуляції.

5. Прямі – це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом. До прямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом окремого виду продукції прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці тощо, які можуть бути безпосередньо включені до її собівартості.

Непрямі витрати – витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом. До них належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (загально виробничі), що включаються до виробничої собівартості за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, що включають кілька елементів), які відрізняються за їх функціональною роллю у виробничому процесі.

6. До змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає з збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням. Витрати на сировину та матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуваннями на соціальне страхування, а також і витрати.

Постійні – це витрати, абсолютна величина яких із збільшені (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється. До них належать витрати, пов'язані з обслуговуванням управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

7. Поточні, тобто постійні, звичайні витрати або витрати, у як періодичність менша ніж місяць.

Одноразові, тобто однократні витрати, або витрати, які здійснюють один раз (з періодичністю більш ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

8. Продуктивні – передбачені технологією та організацією виробництва. Непродуктивні – не обов'язкові, що виникають у результаті певні недоліків організації виробництва, порушення технології тощо.

9. Витрати на продукцію – це витрати, пов'язані з виробництвом, виробничій сфері до таких витрат належать усі витрати (матеріали, зарплат амортизація верстатів тощо), пов'язані з функцією виробництва продукції. Вони створюють виробничу собівартість продукції (робіт, послуг).

Витрати періоду – це витрати, що не включаються до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Це адміністративні витрати, витрати на збут продукції та інші операційні витрати.