4. Ювенільні води

Підземні ювенільніводи утворюються підчас диференціації магми як гідротермальні розчини, що виділяються на

останньому етапі її затвердівання.

За його уявленнями ювенільні води утворюються при виділенні водяної пари з магми і її подальшої конденсації та піднятті через глибокі тектонічні розломи і тріщини до земної поверхні, де вони утворюють термальні мінеральні джерела.

Проте пізніші дослідження не підтвердили ювенільного походження глибинних підземних вод – вони виявилися метеогенними або таласогенними.

Сучасні дослідники не відкидають можливості утворення ювенільних вод, але відводять цим водам в балансі вод гідросфери другорядну роль.

Гіпотеза ювенільних вод до цього часу слабко обґрунтована фактичними даними. Вважають, що проявів вод цієї генези, найімовірніше, можна очікувати в областях сучасної активізації глибинних тектонічних процесів та вулканізму

5. Седиментогенні води

При випробуванні водоносних горизонтів глибокими свердловинами, наприклад при пошуках нафти й газу були отримані води з пластів, зусібіч надійно ізольованих водонепроникними породами, що унеможливлювало інфільтрацію метеогенних вод, як і проникнення у ці горизонти вод з магматичних осередків. Такі води отримали назву седиментогенних. Вони вважаються похованими муловими водами басейнів седиментації прадавніх геологічних епох. Внаслідок нисхідних тектонічних рухів седиментогенні води в осадах (седиментах) занурилися на значні глибини, де після літифікації осадів частково залишились в порах порід і протягом геологічно тривалого часу не брали участі в гідрологічному колообігові. До вод такого походження належить переважна частина вод глибоких западин, синекліз, прогинів тощо. Серед них переважають високомінералізовані води і солянки (розсоли).

6. Метаморфогенні води

Гірські породи і мінерали, що вміщують хімічно зв’язану воду, при зміні фізико-хімічних умовин рівноваги можуть видідяти частину цієї води. Це може відбуватися при зануренні порід на великі глибини у зону високих температур катагенези і початкової метагенези.

Процес зневоднювання мінералів, головним чином глинистих, супроводжується виділенням у вільний стан молекул дотепер зв’язаної води, що отримала назву метаморфогенної. Цю воду не можна вважати ювенільною, тому що вона вже брала участь у колообігах. Такі води називають також відродженимиабо новоутвореними.

Метаморфогенні і седиментогенні води належать долітогеннихвод, бо їх формування тісно пов’язане з літогенезом. Під час високотемпературного метаморфізму (перетворення) порід деякі мінерали, що містять воду, зневоднюються, перетворюючись в інші, з меншим вмістом води або й безводні. При цьому у вільний стан виділяється вода, що отримала назву метаморфогенної.

Внаслідок різних геологічних і гідрогеологічних процесів за тривалий в геологічному вимірі час води різного походження, що знаходяться у земній корі, можуть змішуватись між собою у різних пропорціях, утворюючи полігенніводи. Приймаючи до уваги мобільність води, фазові перетворення тощо, з’ясування її походження часто є дуже складною проблемою.

2. Головні геотектонічні елементи будови земної кори України

У межах Східноєвропейської платформи виділяють такі тектонічні структури: Український щит, Волино-Подільську плиту, Галицько-Волинську і Дніпровсько-Донецьку западини, Донецьку складчасту область, Воронезький кристалічний масив, Причорноморську западину. (Зверніть увагу на особливості їх розміщення.)

Український щит є піднятою ділянкою платформи. Кристалічні породи, що його складають, можна побачити в долинах річок, оскільки вони часто виходять на поверхню. У сучасному рельєфі Український щит представлений Придніпровською та Приазовською височинами. Щит складений найдавнішими гірськими породами. їх вік становить 3,5-4 млрд років. Це граніти, гнейси, кварцити, пісковики та ін. (мал. 8). Докембрійська поверхня щита є нерівною, її перекриває потужна товща палеозойських, мезозойських і кайнозойських осадових гірських порід (табл. 1). Український щит розбитий густою мережею глибинних розломів на окремі, зміщені один відносно одного, блоки. З розломами пов'язана більшість річкових долин. Такими ж розломами щит відокремлюється від Дніпровсько-Донецької западини, Причорноморської западини та Волино-Подільської плити. У місцях, де осадових порід мало, кристалічні виходять на поверхню.

На захід від Українського щита розташована Волино-Подільська плита. В її межах докембрійський фундамент залягає на глибинах 2000-2500 м. На північ від неї знаходиться Галицько-Волинська западина, де докембрійський фундамент опущений на глибину від 3000 до 7000 м. На його поверхні залягають потужні товщі палеозойських, мезозойських та кайнозойських відкладів.

На схід від Українського щита розташована Дніпровсько-Донецька западина. У рельєфі на поверхні їй відповідає Придніпровська низовина. Дніпровсько-Донецька западина знаходиться під осадовими породами на глибині 4-6 км в північній частині і 10-12 км – в південній. Це одна з найбільших западин Східноєвропейської платформи. Вона виповнена осадовими відкладами палеозойського, мезозойського і кайнозойського періодів. З породами девонського і кам'яновугільного періодів пов'язані родовища нафти і газу, а також солі, що поховані під іншими осадовими породами.

Тектонічне районування території України.

Карпати:

1. Передкарпатський передовий прогин.

2. Скибова зона.

3. Чорногорська, Дуклянська і Кросненська зона.

4. Мармарошська зона.

5. Пенінська зона.

6. Закарпатський прогин.

Український щит.

1.Приазовський геоблок

Оріховопавлоградський розлом

Чарнокітгранулітовий комплекс

2.Середньо придніпровський геоблок(Зеленокамяні пояси)

Тоналіт зеленокамяний пояси

Плагіогранітоїдно амфіболітів

Криворізькокременчугський розлом.

3.Інгулецький або Кіровоградський

гранітоїдно мета осадовий комплекс

На Зх відмежовується Первомайським розломом

4.Дністровсько бузький геоблок

Чарнокітгранулітовий комплекс

5.Росинсько тікицькийгеоблок

Плагіогранітоїдно амфіболітів комплекс Мезо архей.

Андрушівський розлом

6.Волинський геоблок.

Гранітоїдно мета осадовий комплекс

Волино поліський вулкано плутонічний комплекс

3. Головні генетичні типи алмазу

1)Власне магматчині (ранньомагматичні)

Є основним джерелом алмазної сировини в світі. Займає 80 % світового видобутку алмазів.Решта 20 % розсипи.

Просторово і генетично пов’язані з лужними ультра основними породами – кімберлітами і лампроїтами,які поширені на давніх платформах,де приурочені до лінійних зон глибинних розломів і особливо до їх перетинання. Переважно на окраїнах платформ в зонах ТМА

В цих породах алмаз кристалізується разом з олівіном,піроксенами,гранатом піропом,з кімберлітовими і лампроїтовими магмами на ранніх стадіях власне магматичного процесу.

Промислові корінні родовища алмазів представлені кімберлітовими і лампроїтовими трубкамивибуху – це вертикальні конусоподібні,які звужуються до низу,січні тіла-діатреми.

Вони мають округлу еліпсоподібну неправильну форму в плані і залягають серед порід кристалічного фундаменту і осадового чохла. До низу звужуються,змінюють форму і на глибині 1-2 км виклинюються і переходять в підвідний канал – дайку,систему дайок. Рідще алмази виповнюють слабо алмазні дайкиісили,але не мають самостійного промислового значеня.

Лампроїт – лужна основна,лужноультраосновна порода багата на K і Mg порода вулканічного або гіпабісальногопоходженя. яка складається з олівіну (форстерит) , клінопіроксену (діопсид) , слюди(титановмісний флогопіт) , лейциту,амфіболи(К рихтерит),КПШ (санідин) .

Закцесорних:Хромшпінелід,хром магнетит,перовськіт,сфен,апатит,циркон,вулканічне скло.

Присутні поодинокі ксеноліти верхньомантійного походження.

Кімберліти – серпентинізована, карбонатизована, багата леткими компонентами лужна ультра основна порода порфірової структури, брекчієвої текстури, зцементована тонкозерниста серпентин-карбонатним цементом, в якому знаходиться флогопіт, діопсид, кальцит, петровські, магнетит, ільменіт, шпінель, циркон, апатит.

Мінерали супутники: Олівін( форстерит), піроп, хромділпсид, пікроільменіь, хромшпінеліди, флогопіт.

Навколо піропів часто розвивається келефітова кайма – це облямівка,яка складається з Cr , Px , Amf , хроміту і пов’язана з метасоматозом при дії на гранат лугів і летких компонентів з вмісноїкімберлітової магми.

За мінеральним складом виділяють 2 основні види кімберлітів:

1.Базальтоїндий, який збагачений Cl (у вигляді порфірових вкраплеників) і бідний слюдою. Слюда – флогопіт,до 5%.Він характерний для трубок вибуху і більш збагачений алмазами.

2.Слюдистий(лампрофіровий) – багатий слюдою(до 50 %),характерний для дайок,бідний на алмази.

Кімберліти містять уламковий матеріал 1-50%.Виділяють 2 типи:

1.Ксеноліти (сторонні,корові) – це вмісні теригенні( пісковики,глинисті сланці), карбонатні(доломіти), вулканогенні(трапи),породи осадового чохла і метаморфічні утворення(гнейси,граніти, кристалосланці) кристалічного фундаменту.

2.Споріднені глибинні мантійну ксеноліти – еклогіти,передотити,дуніти і кімберліти більш ранньої фази вкорінення.Ці ксеноліти були винесені кімберлітовою магмою зі значних глибин (150-200 км), тому їхня форма часто округла,такої форми ксеноліти називають – автоліти.

Розміри всіх ксенолітів від дрібнозернистих(ксенокристали) до величезних брил розміри перші м.

При звітрюванні поблизу поверхні в мовах теплого і вологого клімату ,вище рівня грунтових вод ,

Кімберліти гід ратуються(вбирають воду), руйнуються і перетворюються в жорству і землисту масу, яка забарвлена гідроокисами Fe – жовтого кольору.Це так звана зона «жовта земля»,вона містить стійкі зерна піропу, пікроільменітів,алмазів.Їїпотіжність від 1-5 до 20-30 м.

Нище жовтої землі, поширена зона менш звітрілого зі збереженням первинної структури кімберліту, це зона «синя земля».Потужність декілька десятків м.

Внутрішня будова кімберлітових і лампроїтових трубок складна, зумовлена багатофазністю їхнього формування.

Кожній фазі вкорінення відповідає окремий різновид порід.Вони відрізняються структурно-текстурними особливостями, речовинним складом і вмістом алмазів.

В узагальненому розрізі трубок вибуху виділяють такі чатини або фації:

1.Кратерна частина – виповнена туфогенно осадовими відкладами, туфітами і туфами.

2.Діатремова частина – кімберлітові брекчії, їхніми туфами і тфобрекчіями.

3.Канальна частина – виповнена масивним інтрузивним кімберлітом з порфіровою або флюїдальною частиною.

Контакти між цими фаціями :чіткі,різкі або поступові(змішані).

В межах однієї фації вміст і розміри алмазів переважно стабільні, а в розрізі всієї трубки вони змінюються,як по літералі так і на глибині.

Є окремі рудні стовпи ,кондиційні і неконденційні ділянки з рідкісною нерівномірною вкрапленістю або поодинокою гніздовою.

Вміст алмазів в трубках вибуху коливаються від долі мл до декількох карт/т. Більшість трубок взагалі не містять алмазів або мають убогі вмісти. (Наприклад: в Пар приблизно 250 трубок,з яких промислово алмазними є 10%,тобто 25).

Дуже багаті трубки місять алмазів 3-4 карат/т.(Кімберлі).

В лампроїтовій трубці Аргайл – макс. Вміст 6-8 карат/т , але 95 % з них технічні.

Вміст ювелірних алмазів 2-5%(Аргайл), але може досягати до 70% - Мачгаван(Індія). В середньому 15-30 % маси всіх алмазів.

Розміри кімберлітових трубок:від 20 на 30 до 1000на 1500 м. В середньому 150-200 на 400-600 м(1-5 до 25 гектпр). Найбільші трубки-Премєр(31,5 гектар),Зарниця(32 гектара),Аргайл(50 гектар),Джваненг(50,8 гектар), Ювілейна(59 гектар),Катока(66,2 гектар Монголія),Орана(110 гектар),

Мвадуя(146 гектар),Камафука-Камаджамбо (150 гектар).

Вік в більшості кімберлітових трубках Африки – К2,лише Премєр – докембрійський вік(1750млн.років).

Власне магматичні родовища 80%

Україна: Кухотська-Воля-Серхів-Перепалля – кімберлітові прояви Волинь(девон- карбон)

Петрівське,Надія,Новоласпенська і Южная – прояви,Сх.Приазовя(D3-C1)

Лампроїтова трубка Мир – Зх.Приазовя

Лелеківська,Щорсівська – Кіровоградщина (PR2)

Росія:ЯАП – Фестивальна,Удачна,Зарниця,Ситиканська,Айхал,Юбілейна,Мир,Спутнік,Заполярна.

ААП –ім.Ломоносова,ім..Карпінського,ім..Гриба,Поморська,Піонерська,Снігурочка.

Розсипні родовища 20%

Більш поширені,в них часто дуже високі концентрації Алмазу,декілька каратт на м3 піску.Їх розробка легша.Серед них виділяють:

1.Давні розсипи - утворені в попередні геологічні періоди.Представлені:г/з пісковиками,гравелітами, і конгломератами від протерозою до мезозою.Вміст алмазів в них низький,тому самостійного значення немають.

Родовища:Вішерський район(Середній Урал)

Вітватерсранд(Протерозой,ПАР)

2.Сучасні(неоген-четвертинка) розсипи – мають найбільше промислове значення .Є алювіальні і прибережноморські.

-Алювіальні- алмази концентруються в гравелітах і галечниках :русловий,заплавних,терасовий.

Родовища:Іреляхське і Ебеляхське – Якутія.

Білет 34