30.2.Типи та будова Земної кори

Земна кора утворює майже суцільний верхній шар Землі, змінюючи свою потужність від 0 до 75 км. Особливості складу та будови кори під океанами і під континентами дають підстави виділити 2 головні її типи і стільки ж проміжних.

Океанічна кора займає 56 % земної поверхні, невелика потужність 5-6 км. В її будові є 3 шари.

1.Осадовий шар має потужність декілька сот метрів, виклинюючись в осьових зонах серединно-океанічних хребтів і потовщуючись до 10-15 км на периферії океанів. До його складу входять глинисті, кременисті та карбонатні глибоководні відклади. Вік осадків не перевищує 180 млн.р.

2. Складений базальтами, часто з характерною подушковою окремістю, які перешаровуються з тонкими прошарками пелагічних відкладів. У нижній частині шару поширені паралельні дайки долеритів. Потужність 2км.

3. вивчений недостатньо. Є підстави вважати що він складений основного і у/о складу. Вважається що породи типу габро складають верхню частину, а нижня представлена” смугастим комплексом” складеним габро і ультрабазитами. Потужність 5 км.

Континентальна кора загальна площа 41%. Потужність 40 км. Під гірськими спорудами 75 км. Осадовий шар від 0 на щитах до 10 км. В межах деяких западин по периферії древніх платформ потужність може сягати 20 – 25 км(Прикаспійська западина). До складу входять переважно континентальні та прибережно-морські відклади, рідше батіальні, а також покриви вулканічних порід.

Верхній шар консолідованої кори виходить на денну поверхню на щитах та древніх платформ. Крім того він добре досліджений. До його складу входять різноманітні кристалічні сланці, гнейси, граніти, тому вони умовно називаються гранітнами або граніто-гнейсовими. Границею вважається сейсмічна границя Конрада.

Нижній шар. Його склад повністю невідомий. Допускають що в його склад входять високометаморфізовані породи – грануліти які поступово насичуються породами основного складу. Тому цей шар і називають грануліто-базитовим.

Субконтинентальна кора простежується вздовж континентальних схилів і підніж і, можливо, підстиляє дно котловин деяких окраїнних та внутрішніх морів. Це потоншена (до 15-20 км) й насичена дайками

основного складу.

Субокеанічна кора утворюється в процесі перетворення океанічної • .при в континентальну на початкових етапах цього процесу. Така кора має незначну потужність (до 25 км) і не повністю консолідована.

30.3. Головні промислово-генетичні типи родовищ благородних металів.

До благородних металів відносяться такі елементи: Золото, Срібло, Платина та ін.

Переважно ці метали є дорогоцінними. В промисловості використовуються в електроніці, хімічній,ювелірній.

Генетичні типи промислових родовищ платини.

1.Власне магматичні в ультраосновних породах. Головна порода на платину хромшпінелід. Утворює гнізда, лінзи, жили.

Родовища в Уралі, Алясці, Канаді.

2.Власне магматичні в основних породах. Приурочені до габро-діабазових масивів. Утворює лінзоподібні тіла.

Родовища розсипні. Садбері в Канаді, ПАР, Норвегія.

3.Розсипні родовища пов’язані з руйнування ультра основних порід ( дунітів).

Родовища в ПАР, Канада.

Генетичні типи промислових родовищ золота

1.Гідротермальні високотемпературні родовища золото-арсенопвритрвої формації. Палеозойські і докембрійські гранітоїдні масиви, жили.

Родовища в Кочкар(Урал).

2.Гідротермальні середньо температурні в породах мезозойських, кайнозойських і палеозойських гранітоїдів. Утворює жили кварц-сульфідні.

Родовища на Уралі, Казахстані, США.

3.Гідротермально-низькотемпературні пов’язані з жилами і штокверковими жилами золото-срібних руд. Склад: Кварц, кальцит, родохрозит, сульфіди.

Родовища в США, Румунія, Перу, Нова-Зеландія.

4.Залізні і свинцеві шляпи сульфідних родовищ. З окисами заліза, карбонатами свинцю.

Родовища на Уралі, Балканах, Алтай, Японія.

5. Розсипи.

Родовища в Австралії.

Білет 31