3.Хімічні властивості води океану

Відносний вміст основних іонів, утворюючи сольовий склад морської води ,являється постійним.

Концентрація біогенних елементів-фосфора, азоту і вуглецю збільшується з глибиною і неоднакові в різних океанах.

Кисень неперервно поступає в глибинні шари океану разом із занурюючими на високих широтах холодними водами, в яких він розчинений.

Концентрація біологічно важливих мікро компонентів соленого складу води міняється паралельно із зміною концентрації біогена.

Розподілення біогена, також солоності і температури відображає картину океанічної циркуляції.

29.3. Головні промислово –генетичні типи родовищ кольорових металів.

До групи кольорових металів відносяться свинець, цинк, мідь, алюміній, олово, магній, ртуть.

Генетичні типи промислових родовищ свинцю і цинку:

Скарнові (контактово-метасоматичні) родовища свинцево-цинкових руд:Дальогорське, Ель-Потосі, Агилар ,Кизил-Єспе.

Високотемпературне гідротермальні родовища. Промислового значення родовища цього типу не мають. Закордоном відомі Брокер-Хілл (Австралія) і Суліван (Канада) .Руди розвиваються по силікатним породам.

Середньо температурні гідротермальні родовища. Родовища цього типу поділяються на три групи:

1.Метасоматичні рудні тіла в карбонатних пордах.; 2.У вулкано - осадових товщах;3.жильні рудні тіла, утворившись шляхом виповнення тріщин них смуг в осадово- метаморфічних і вивержених гірських порід. Родовища першого типу є у Центральному Казахстані, Східному Забайкалі,Перу, Мексика.

Родовища другого типу знаходяться на Рудному Алтаю, Бурятії. Родовища третього типу є Дарасун , Садон, Пшибрам. Руди зустрічаються масивними .

Гідротермальні низькотемпературні. Серед цього типу розділяють дві формації: свинцево-цинкова в карбонатних товщах подалі від материнського вогнища;формація срібних, золото-срібних, кобальт-срібних і олово-срібних руд.Зруденіння приурочене до осадових, карбонатних порід. Р-ща. Олькуш (Польща) , в мідистих пісковиках Джезказган(Казахстан).Родовища другої формації – Мексика, Болівія .

Осадові родовища є у Мансфельді, Мегген ,які пов’язані з барит-цинковими пластоподібними покладами.

Мідь. Сюди відносять: власне магматичні сульфідно, мідно-нікелевих руд, які пов’язані з інтрузіями основного і ультра основного складу, розташованих у докембрійських щитів.

Скарнові. Гідротермальні помірних глибин і порівняно більших.;малих глибин і незначних глибин.Інфільтраційні,осадові.

Білет№30

1. Геоморфологічні карти їх типи та методи їх складання.

Геоморфологічна карта дає змогу встановити просторову закономірність розвитку рельєфу, просторовий розвиток рельєфу , встановити зв'язок між рельєфом і геологічною будовою і іншими компонентами географічного ландшафту

За масштабом Геоморфологічні карти поділяються: крупномаштабні 1:200000, Середньомасштабні від 1:200000 до 1:1000000 дрібномаштабні або обзорні 1:1000000

Загальна геоморфологічна карта повинна містити наступні характеристики: Морфологію, його морфометрію , генезис і вік. Для зображення цих характеристик можуть бути використані методи якісного або кольорового фону , штриховка, значки індекси. Для зображення головної характеристики рельєфу – його генезису використовують кольори: наприклад морського походження синім, флювіального зеленим.

Найкращим із існуючих методів зображення рельєфу є метод ізоліній. Форми рельєфу що не виражаються масштабом карти показуються за допомогою умовних позначень На геоморфологічнийх картах неможливо застосувати принцип зображення віку кольором, тому використовується фонове забарвлення , та індексами в межах певного контуру , штриховкою.

Умовні позначення повині давати найповнішу інформацію про характер рельєфу, вік і тенденції розвитку.