22.3.Карбонатити. Альбітити і грейзени

2. Карбонатитові родовища – просторово та генетично пов’язані з крупними скупченнями ендогенних карбонатів (Ca[CO₃], Mg[CO₃]) в складі багатофазних центрального типу інтрузивів у/о та лужного складу

За своєю природою є продуктом підкорового базальтового магнетизму.

темпер –600-500 – 200

тиск – 1500 – 150-30

Дві гіпотези виникнення карбонатитів:

5. магматична (Екермен, карбонати ти є результатом роз кристалізації досить складних залишків магматичного розплаву, надзвичайно збагаченим вуглекислотою)

6. гідротермально-метасоматична ( Карбонати ти є результатом метасоматичного заміщення споріднених вивержених порід за участю вуглекислотних розчинів, що поступали з проміжних вогнищ)

5.Альбітит-грейзенові р-ща – післямагматичні родовища, які утворюються за участю високо темпер. пневматолітово – гідротермальних розчинів в процесі лужного автометасоматозу кислих та лужних гіпабісальних порід, що склад. апікальні виступи, апофізи, купольні масиви.

А льбіти – лейкократові гідротермальні метасоматити, які формуються внаслідок Na-метасоматозу мікроклінових гранітів в апікальній частині масиву (виніс К); порфіро видні кристали мікрокліну, кристали Q, а цементна маса представлена альбітом (підвищена кількість T,U).

Грейзени – формуються трохи пізніше, в результаті К-метасоматозу на границі з альбіти тами і покрівлею (підвищена кількість Be, Li, Sr, W,Mo).

Формуються врезультаті активної дії високих температур ( з 600-500 і нижче), хімічно-активних (Na, К), післямагматичних розчинів прикореневої частини спорідненого вогнища. Особливість процесу: h – 4-2 км, односпрямований (T – 600-500, P – 1200-500 атм.

Трьох стадійна схема:

1. рання мікроклінізація (К)

2. пізня альбітизація (Na)

3. грейзенізація

4. пізня альбітизація

5. пізня мікроклінізація

Альбітитові родовища

Рудні тіла згідні до контакту. Представлений прожилково-вкрапленими, метасоматично-вкрапленистими рудами з нечіткими границями рудних тіл. Форми тіла пластоподібні.

Виділяють декілька рудних формацій:

1. Колумбітизовані альбітизовані апограніти.

2. Тантало-берилієносні альбітизовані і грейзенізовані апограніти (Забайкалля)

3. Ніобієві-цирконосні альбітизовані нефелінові апосієніти.

4. Ураніт-альбітитова

Грейзенові родовища

Виділяють 4 формації:

1. Кварц-каситеритова (приурочена переважно до апікальних частин)

2. Кварц-вольфрамітова (домінуючий мінерал гюмберит)

3. Кварц-молібденітова

Комплексно-грейзенова

Білет№23

23.1.Геотектонічні елементи земної кори в пізньому протерозої.

У пізньому протерозої продовжується геосинклінальний етап.Заклалися такі рухомі пояси: грампіанський.апалачський, урало-монгольський, середземноморський, західно тихоокеанський. Виокремились прогини міо- і евгесинкліного типу.На давніх платформах в зонах розтягу відбувся рифтогенез, формувалися авлакогени.На повехні зявилися перші сульфатні осади що виникли з хлоридно-карбонатно-сульфатної морської води.Характерні потужні карбонатні товщі(доломіти ,вапняки,строматолітові біогерми).Подекули утворилися пластові поклади фосфоритів, залізних кварцитів;розвинилися червоноколірні пісковики і тіліти .У венді зявилися перші евапорити (гіпси,ангідрит).Урізних районах відбулися тектономагматичні фази: готська(1,5-1,4млрд.р. тому);гренвільська(1млрд.р.) ; дальсланська(0,9-6,8млрд.р.);байкальська(0,65млрд.р.).Упізньому протерозої утворилася западина тихого океану-супер материк Гондвна-виокремились платформи пн. Півкулі, розділені г.с. поясами.Для палеогеографічних умов пізнього протерозою характерна слабка диференціація земної поверхні. Потужна вуглекислотна атмосфера сприяла парниковому слабко зональному клімату. Температура довкіля складала 35-45 град. На суші панували пустельні ландшафти. Серед осадів відомі всі типи фацій.