18.3 Генетична класифікація Смірнова

Всі родовища к. к. залежно від типу джерела енергії под. на 3 серії: ЕНДОГЕННІ (магматогенна, матаморфогенна), ЕКЗОГЕННІ седиментогенна,

Серії поділяються на групи за головним рудоутворювальним процесом, а групи на класи за специфікою розвитку процесу.

М а г м а т о г е н н і

1. магматичні родовища – родовища, які сформувалися в процесі проникнення і поступового охолодження, дегазації та розкристалізації металоносних силікатних розплавів саме у/о та о, інколи лужного складу (сер. та кислого складу не може бути).

Виділяють 3 класи:

1. ранньомагматичні (протомагматичні) родовища – утв при остиганні відносно «сухих» магм в процесі їх кристалізаційно-гравітаційної диференціації на ранніх етапах встановлення рудоносного масиву

2. пізньомагматичні (ін’єкційні, ефузивні) – родовища, які утв шляхом кристалізаційно-диференціації відносно «вологих» лав в результаті ін’єкційного відокремленняч залишкового вугленосного розплаву та його роз кристалізація на кінцевій стадії інтрузиву

3. лікваційно-магматичні – утв при остиганні сірки та металоносних базальтових магм в процесі лікваційно-гравітаційної та фільтраційної диференціації на пізніх стадіях встановлення рудоносного масиву

2. Карбонатитові родовища – просторово та генетично пов’язані з крупними скупченнями ендогенних карбонатів (Ca[CO₃], Mg[CO₃]) в складі багатофазних центрального типу інтрузивів у/о та лужного складу

Виділяють2 класи::

3. магматична (Екермен, карбонати ти є результатом роз кристалізації досить складних залишків магматичного розплаву, надзвичайно збагаченим вуглекислотою)

4. метасоматична ( Карбонати ти є результатом метасоматичного заміщення споріднених вивержених порід за участю вуглекислотних розчинів, що поступали з проміжних вогнищ)

3. Пегматитові родовища – представлені суттєво Q-ps тілами, що сформувалися на самих пізніх етапах інтрузивно магматичної діяльності внаслідок роз кристалізації залишкового силікатного розплаву при подальшому накладеному розвитку процесів пневматолітово-гідротермального автометасоматозу Виділяють 4 класи:

1. прості пегматити ( не мають чіткої зональної будови). Кор./коп.: кпш, фаянс, порцеляна

2. перекристалізовані пегматити – кварц, кпш, мусковіт (Урал)

3. метасоматично заміщені пегматити – п’єзооптичний кварц (Володар-Волинське р-ще), оптичн топаз, турмалін, флюорит, аметист, берилій, Li (сподуменів), Cs (полуцит), Rb (амазоніт), Zr (циркон),каситерит.

4. десіліфіковані пегматити – гранітні пегматити, які утворилися в зоні у/о порід і втрачають свій Si. Р-ще корундових плагіоклазитів, рубін, сапфір

4.Скарнові родовища – просторово та генетично пов’язані з скарнами. Скарни - вапняково-силікатні ( на 90-95% гранат-піроксенові породи), що утворилися гідротермально метасоматичним шляхом на контакті гіпабісальних меланократових гранітоїдних інтрузивів з карбонатними породами. Розрізняють 3 класи:

1. вапнякові (на 90-95% скл з гранат-піроксеновий: гросуляр-андрадит, діопсид-геденбергіт; амфіболи, воластоніт, епідот)

2. магнезіальні (розвиваються по доломітах; магнезіальні мінерали: діопсид, форстерит, флогопіт, серпентин)

3. силікатні (піроксен-скаполітові; гол є саліт, розвивається по всіх породах, де є Mg (вапнякові туфи, вапнякові порфірити))

5.Альбітит-грейзенові р-ща – післямагматичні родовища, які утворюються за участю високо темпер. пневматолітово – гідротермальних розчинів в процесі лужного автометасоматозу кислих та лужних гіпабісальних порід, що склад. апікальні виступи, апофізи, купольні масиви. Альбіти – лейкократові гідротермальні метасоматити, які формуються внаслідок Na-метасоматозу мікроклінових гранітів в апікальній частині масиву (виніс К); порфіро видні кристали мікрокліну, кристали Q, а цементна маса представлена альбітом (підвищена кількість T,U). Грейзени – формуються трохи пізніше, в результаті К-метасоматозу на границі з альбіти тами і покрівлею (підвищена кількість Be, Li, Sr, W,Mo).

6. Гідротермальні родовища – утв внаслідок підземної циркуляції термальних, мінералізованих, газово-рідинних розчинів різного походження (магматогенного, матаморфогенного, метеорного).

Виділяють класи:

1. вулканогенно-гідротермальні - золото-срібні р-ща

2. плутоногенно-гідротермальні - Mo, W, Нg

3. телетермальні (амагматогенні) (далекі від свого джерела ) - мідисті пісковики, флюорит

4. метаморфогенно-гідротермальні (регіонал метаморфізм) – золоторудні родовища

М е т а м о р ф о г е н н і

1. метаморфізовані родовища – процеси метаморфізму, які змінюють родовища корисних копалин, але не змінюють основних фіз-хім властивостей і промислового значення корисної копалини

2. метаморфічні – виникли родовища кор/ коп за рахунок гірських порід, які до цього не представляли промислової цінності.

С е д и м е н т о г е н н а

1.Родовища кір звітрювання – накопичення кор./коп. в корах вив-ня 2-ма шляхами, відповідно до цього виділяють 2 класи

1. залишкові (розчинення і виніс приповерхневими водами некорисних мінералів, залишаються при цьому великі концентрації корисного компон) Родовища залишкових: нікелеві руди, магнезит, бокситів, марганець, каолінітот, апатит і барит, золото, олово, тантал, ніобій, рідкісні землі.

2. інфільтраційні (розчинення при поверхневими водами цінних компонентів гірских порід та перевідкладення їх у нижніх частинах кір вивітрювання) Родовища інфільтраційних: уран, мідь, залізо, сірка.

2.Розсипні родовища – формуються внаслідок концентрації цінних мінералів серед уламкових відкладів, які виникають впроцесі руйнування і перевідкладення гірських порід та корінних родовищ кор./коп. у поверхні Землі.

1. елювіальні (на місці)

2. делювіальні (на схилі)

3. пролювіальні 9підніжжя схилів)

4. алювіальні (косовий, русловий, долинний, дельтовий, терасовий)

5. літоральні (озерні, морські, океанічні) (винесені водоймами)

6. гляціальні (в результаті діяльності льодовика)

Родовища: золото, платина, кіновар, вольфраміт, каситерит, шеєліт, монацит, магнетит, ільменіт, циркон, корунд, рутил, гранат, топаз, алмаз.

3. Осадові родовища – виникають в процесі осадконакопичення на дні водойм. Виділяють :

1. механічно осадові – родовища гравію, піску, глин

2. хімічно осадові (з істинних та колоїдних розчинів) – солі, гіпс, ангідрит, борати і барит; руди заліза, марганцю, алюмінію

біохімічно осадові – фосфорити, карбонатитні (вапняки) та кременисті 9діатоміти, трепел, опоки), каустобіоліти (вугілля, горючі сланці, нафта і газ)

Білет №19