34.Види стереоефекту

Стереоскопічний ефект (рос.эффект стереоскопический, англ. effect stereoscopic нім. Stereoeffekt m) – відчуття людським зором глибини видимого простору, тобто, здатність оцінювати відстані до предметів.

Види стереоефекту:

• прямий;

• зворотній;

• нульовий.

Для отримання прямого стереоефекту треба розташувати фотознімки так, як було при фотографуванні, тобто аерофотознімки повинні бути один до одного перекритими частинами, а базис на знімках повинен бути паралельним очному базису. Прямий – рельєф стерео моделі відповідає місцевості.

Якщо а/зн від розташування для прямого стереоефекту поміняти місцями, то буде відчуватись обернений або протилежний стереоефект, при якому гори здаватимуться долинами і навпаки. Обернений – рельєф стерео моделі сприймається оберненим рельєфу в натурі, тобто гори – низинами, низини – горами.

Для отримання нульового стереоефекту треба а/зн обернути на 90˚ і пересунути так, щоб початкові напрямки ( або напрямки базису на а/зн між зображеннями головних точок) стали перпендикулярним очному базису, а відповідні точки зображень на обох знімках опинились на прямій, яка паралельна очному базису. Нульовий – при зображені 2 знімків сприймається як одне, але модель отримуємо плоскою.

35.Призначення будова та використання стереоскопів. Складні стереоскопи

Стереоскоп — оптичний бінокулярний прилад для перегляду «об'ємних» фотографій. Принцип роботи приладу заснований на тому, що якщо сфотографувати якусь сцену з двох точок, розташованих на деякій відстані одина від одної (приблизну відстань між очима людини), а потім розташувати пару знімків, які вийшли (так звану стереопару) так, щоб одне око бачило тільки один знімок, а інше око — другий, то людина побачить «об'ємне» зображення.

Сучасними пристроями, що використовують такий принцип, є стереоскопічні 3D-дисплеї. Будова Стереоскоп складається з 4х дзеркал ( ц вел і 2 малих) та з 2х лінз. Перша пара дзеркал передає за принципом перископу зображення 1го фотознімка в 1 око спостерігача. Так само і друга пар дзеркал.

36.Координати точки на стереопарі аерофотознімк На а/зн маємо систему прямокутних координат. Початок знаходиться в головній точці, а вісями є прямі, які з’єднують протилежні координати мітки, за вісь Х приймають ту пряму, яка співпадає з напрямком маршруту вісь Х, У йому перпендикулярна. На двох сусідніх а\зн (стереопарі) точка А місцевості зображується в різних місцях на а/зн відносно головних точок. Координати точок а_л і а_п будуть різні при фотографуванні (базис фотографування із-за нахилу а/зн. Два зображення на двох знімках стереопари однієї точки місцевості наз. відповідними (ідентичними) точками.

37.Повздовжні та поперечні паралакси

На а/зн маємо систему прямокутних координат. Початок знаходиться в головній точці, а вісями є прямі, які з’єднують протилежні координати мітки, за вісь Х приймають ту пряму, яка співпадає з напрямком маршруту вісь Х, У йому перпендикулярна. На двох сусідніх а\зн (стереопарі) точка А місцевості зображується в різних місцях на а/зн відносно головних точок. Координати точок а_л і а_п будуть різні при фотографуванні (базис фотографування із-за нахилу а/зн. Два зображення на двох знімках стереопари однієї точки місцевості наз. відповідними (ідентичними) точками. Різниця абсцис – повздовжній паралакс (Р). Поперечний паралакс – різниця ординат відповідних точок (q). Повздовжній паралакс виникає при наявності базиса фотографування. Поперечний – виникає при елементах взаємного орієнтування, які не дорівнюють нулю.