
- •Задача 1 в ивести формулу для визначення коефіцієнта підсилення по напрузі схеми, зображеної на рис. 1, враховуючи, що h-параметри транзистора відомі.
- •Розв’язування
- •Задача 2
- •Розв’язування
- •Задача 3
- •Розв’язування
- •Задача 4.
- •Розв’язування
- •Задача 5
- •Розв’язування
- •Приймаємо rh max 700 кОм
- •Задача 6
- •Розв’язування
- •За другим законом Кірхгофа запишемо рівняння для вхідного і вихідного кола транзисторного підсилювача
- •Задача 7
- •Розв’язування Замалюємо еквівалентну схему вхідного кола транзисторного підсилювача
- •Задача 8
- •Розв’язування
- •Задача 12
- •Розв’язування
- •Задача 13
- •Розв’язування
- •Задача 14
- •Розв’язування
- •Задача 15
- •Розв’язування
- •Задача 16
- •Розв’язування Визначимо коефіцієнт
- •Задача 17
- •Розв’язування Зі схеми видно, що
- •Задача 18
- •Розв’язування
- •Задача 19
- •Розв’язування
- •Задача 20
- •Розв’язування
- •Задача 21
- •Розв’язування
- •В хідні і вихідні характеристики транзистора кт814б
- •Список літератури
Задача 6
Визначити,
при якій максимальній вхідній напрузі
транзистор у схемі на рис.4 буде працювати
в режимі насичення. На границі насичення
коефіцієнт підсилення базового струму
.
Відомо, що
к=
б
;
е=(
)
б;
Ек=28 В, Rб=15 кОм, Rе=1 кОм, Rн=2 кОм.
Рис. 4
Розв’язування
Враховуючи, що транзистор насичений, знехтуємо спадом напруги на ньому.
За другим законом Кірхгофа запишемо рівняння для вхідного і вихідного кола транзисторного підсилювача
(15)
В другому рівнянні системи виразимо струм емітера через базовий струм, скориставшись формулою, наведеною в умові задачі
Оскільки залишається невідомим струм бази, то визначимо його з першого рівняння системи (15), підставивши в це рівняння формули
к= б, е=( ) б,
одержимо
Шляхом простих математичних перетворень знайдемо струм бази
мА.
Визначаємо максимальну вхідну напругу, при якій транзистор буде працювати в режимі насичення:
Задача 7
В підсилювальному каскаді використовують транзистор, увімкнений за схемою із загальним емітером з наступними величинами h-параметрів: h11е=800 Ом, h12е=5 10-4 , h21е=48, h22е=80 мкСм. Знайти вихідну потужність, якщо ЕРС джерела сигналу Е=100 мВ, внутрішній опір джерела сигналу Rвн=500 Ом. Опір резистора в колекторному колі становить Rн=8 кОм.
Розв’язування Замалюємо еквівалентну схему вхідного кола транзисторного підсилювача
Рис. 5
Для даної еквівалентної схеми справедливе рівняння:
В даному рівнянні винесемо за дужки вхідний струм Івх;
Визначимо вхідний струм
Підставивши числові значення, отримаємо
мкА.
Для визначення вихідного струму скористаємося формулою (11) для коефіцієнта підсилення по струму, замінивши в ній YH на 1/RH;
Отже, вихідний струм
мА.
Визначимо вихідну потужність підсилювального каскаду
мВт.
Задача 8
Знайти смугу підсилюваних частот двокаскадного підсилювача при нерівномірності АЧХ на верхніх частотах МВ=3дБ, на нижніх частотах МН=2дБ. АЧХ кожного з каскадів наведені на рис. 6.
Рис.6
Розв’язування
Визначимо АЧХ двокаскадного підсилювача шляхом множення коефіцієнтів підсилення кожного з каскадів при відповідних значеннях частот. Результуюча АЧХ зображена на рис.7.
П
ідсилювач
на середній частоті, яка визначається
як
,
згідно з рис. 7, буде мати коефіцієнт
передачі по напрузі КUсер=1000.
Визначимо коефіцієнт підсилення на верхній КВ і нижній КН частотах при заданій нерівномірності АЧХ
дБ,
дБ.
Враховуючи, що КUсер=1000, визначаємо величини коефіцієнтів КН і КВ у відносних одиницях
За отриманими значеннями Кн, та Кв по рис.7 визначимо величини верхньої і нижньої частот смуги пропускання
Для даного двохкаскадного підсилювача смуга пропускання дорівнює:
Задача 9
Довести, що коефіцієнт підсилення транзисторного каскаду може бути виражений формулами:
Кр= Кі2 Rн/Rвх ;
Кр= Кu2 Rвх/Rн .
Розв’язування
Для доведення використаємо відомі формули:
Рвих=RнI2вих ; Рвх =Rвх І2вх; Рвих=U2вих/Rн; Рвх =U2вх/Rвх.
Використавши означення коефіцієнта підсилення по потужності і враховуючи, що
одержимо
Кр=Рвих/Рвх =Rн I2вих/(Rвх І2вх)=Кі2 Rн/Rвх;
Кр=Рвих/Рвх =Rвх U2вих/(Rн U2вх)=Кu2 Rвх/Rн.
Задача 10
Намалювати осцилограми двох синусоїдальних сигналів, фазовий зсув між якими дорівнює 0, 90, 180, 270. Вказати, до якого виду належить обернений зв’зок (ОЗ), якщо фазовий зсув між сиглами ОЗ та вхідним сигналом рівний вищевказаним величинам.
Розв’язування
Враховуючи миттєвий розподіл полярностей сигналів, робимо висновок, що при =00 – ОЗ додатній, сигнали додаються; =1800 – ОЗ від’ємний, сигнали віднімаються; при =900 та 2700 ми не можемо віднести ОЗ ні до одного з означених видів.
Рис.8
Задача 11
Коефіцієнт підсилення першого каскаду підсилювача дорівнює КU1=40, другого - КU2=50, третього - КU3=10. Другий каскад охоплений ОЗ. Знайти загальний коефіцієнт підсилення при додатному і від’ємному оберненому зв’язках, якщо коефіцієнт передачі ланки ОЗ складає =0,002.
Рис. 9
Розв’язування
Визначимо коефіцієнти підсилення другого каскаду при додатному і від’ємному ОЗ
Загальний коефіцієнт підсилення трикаскадного підсилювача при додатному і від’ємному обернених зв’язках буде визначатися як добуток коефіцієнтів підсилення кожного з каскадів.
При від’ємному ОЗ
При додатньому ОЗ