
- •1.Зміст шкільної правової освіти в Україні
- •2. Основні компоненти процесу вивчення правознавства.
- •3. Використання міжпредметних зв’язків у процесі вивчення правознавства.
- •4.Вимоги до розвитку мислення й мови у процесі вивчення правознавства.
- •5. Методика проведення лабораторної роботи з правознавства.
- •6. Прийоми актуалізації уваги на уроці правознавства.
- •7. Методика роботи з правовими джерелами.
- •8.Рольові ігри.
- •9.Етапи та принципи проведення дидактичних ігор.
- •10. Дискусія, диспут і дебати як методи групового навчання.
- •11.Застосування інноваційних технологій на уроці правознавства
- •12. Поняття «методика критичного мислення».
- •13. Методика використання наочності.
- •14 . Види і форми контролю навч.Досягненьучнів.
- •15. Особливості позаурочної роботи з правознавства.
- •16. Методика використання тзн
- •17. Мотивація оволодіння правовими знаннями в навчальному процесі.
- •20.Форми позакласної роботи.
- •21. Учнівське наукове товариство як форма організації позакласної роботи.
- •22. Методи групової роботи.
- •23. Інтегровані уроки з правознавства.
- •24. Методика проведення уроку-семінару.
23. Інтегровані уроки з правознавства.
- доцільно проводити за такими темами, які вимагають максимального й глибокого встановлення міжпредметних зв’язків. На і.у. учнi здобувають ґрунтовнi знання про складнi об’єкти, викор. інформацію з рiзнихнавч. дисциплiн, отримують можливiсть по-новому обдумувати явища, якi вивчаються. За таких умов розширюються можливостi для синтезування знань, формування в учнів умiнь переносити знання з однієї галузi в iншу. У результатi цього досягається iнтегроване, цiлiсне сприйняття дійсності як необхiдна передумова формування наукового свiтогляду людини.
І.у. сприяють формуванню в учнів якісно нових знань, що характеризуються вищим рівнем осмислення.
Етапи планування ІУ: - вибір теми; - визначення змісту навчального процесу; - постановка комплексної мети уроку; - підбір матеріалу для розкриття теми;- застосування різних форм співпраці на уроці; - способи перевірки розуміння дітьми теми. Тривалiсть i.у. залежить вiд обсягу навч. матерiалу.
Такий урок об’єднує діяльність декількох учителів і учнів, що також ускладнює його структуру, взаємодію вчителя і учнів. Головна роль у проведенні інтегрованого уроку може належати вчителеві дисципліни, в межах якої відбувається інтеграція знань і вмінь.
I.у. доцільно проводити із значущих питань і використовувати рiзноманiтнi форми навчання:- традицiйнi уроки;- інтегровані у. - лабораторнi та практичнi роботи; - лекцiї; - екскурсії.
24. Методика проведення уроку-семінару.
Важливу роль в активізації пізнавальної діяльності учнів, набутті ними навичок постійного засвоєння знань відіграють у-с. Основна увага при їх підготовці зосереджується на попередній самостійній роботі учнів із вивчення нового матеріалу. Для школи у.-с. є різновидом нестандартного уроку.
Етапи: 1.Підготовчий: попереднє оголошення вчителем теми і плану уроку, рекомендування джерел, їхня х-ка; самост. дом. робота школярів над запропонованими джерелами, які розкривають зміст уроку за основними пунктами плану;поглиблене розроблення учнями окремих питань за рекомендацією вчителя.2.Проведення: безпосередньо на семінарі відбувається обговорення підготовлених виступів та відповідей на запитання, які ставляться в процесі заняття викладачем та учнями. Вчителю належить спрямовувати хід заняття, доповнювати виступи школярів, оцінювати їх за якістю виконання. 3.Підсумок
Види семінарських занять: випереджальні – перед вивченням невеликої і нескладної теми; навчальні – для поглиблення знань у процесі вивчення теми; засвоєння теоретичних знань, ліквідації прогалин у даній темі; узагальнюючі (підсумкові) – після вивчення складної і великої теми, щоб систематизувати і поглибити знання, використати їх практично. У-с викор. у старших класах, зазвичай після проведення лекцій.