
- •1.Зміст шкільної правової освіти в Україні
- •2. Основні компоненти процесу вивчення правознавства.
- •3. Використання міжпредметних зв’язків у процесі вивчення правознавства.
- •4.Вимоги до розвитку мислення й мови у процесі вивчення правознавства.
- •5. Методика проведення лабораторної роботи з правознавства.
- •6. Прийоми актуалізації уваги на уроці правознавства.
- •7. Методика роботи з правовими джерелами.
- •8.Рольові ігри.
- •9.Етапи та принципи проведення дидактичних ігор.
- •10. Дискусія, диспут і дебати як методи групового навчання.
- •11.Застосування інноваційних технологій на уроці правознавства
- •12. Поняття «методика критичного мислення».
- •13. Методика використання наочності.
- •14 . Види і форми контролю навч.Досягненьучнів.
- •15. Особливості позаурочної роботи з правознавства.
- •16. Методика використання тзн
- •17. Мотивація оволодіння правовими знаннями в навчальному процесі.
- •20.Форми позакласної роботи.
- •21. Учнівське наукове товариство як форма організації позакласної роботи.
- •22. Методи групової роботи.
- •23. Інтегровані уроки з правознавства.
- •24. Методика проведення уроку-семінару.
20.Форми позакласної роботи.
Форми позаклас.роботи: індивідуальна, гурткова, об'єднуюча та масова.
Індивід.робота – самост.д-сть окремих учнів, спрямована на самовиховання. Напр, підготовка доповідей, виступів. Ця д-сть вимагає від вихователів знання індивід. особливостей учнів (шляхом бесід, анкетування, вивчення їх інтересів). Гурткова позакл. робота сприяє виявленню й розвитку інтересів і творчих здібностей. У гуртках проводяться заняття різного типу: доповіді, обговорення, екскурсії, лабораторні заняття, зустрічі з цікавими людьми. До об'єднуючих форм роботи відносяться клуби, шкільні музеї, спілки. Значне пошир.одержують клуби взаємодопомоги, вихідного дня, цікавих зустрічей. Осн.робота у шкільних музеях пов'язана зі збором матеріалів. Для цього проводяться зустрічі з цікавими людьми, екскурсії, робота в архіві.
Форми масової роботи належать до найбільш розповсюджених у школі. Масова робота містить у собі великі можливості активізації учнів. Так, олімпіада, змагання, гра вимагають безпосередньої активності кожного. При проведенні ж бесід, вечорів, ранків лише частина школярів виступає як організатори й виконавці. Протягом навч. року можливе проведення 4-5-ти сзаходів. Вони розшир.світогляд, викликають відчуття залучення до життя країни. Формою масової роботи з дітьми також є класні години.
21. Учнівське наукове товариство як форма організації позакласної роботи.
Мета створення УНТ з правознавства полягає в допомозі школярам займатися науковою д-стю, сприянні розвитку їхніх здібностей. До УНТ силою дітей залучати не варто, це їх добровільний вибір. Кожен новий член, який вступає до НТ, мусить зробити свій «вступний внесок»: прочитати доповідь, написати реферат. Це дасть змогу виробити наукову дисципліну серед членів товариства, відібрати здібних до наукової роботи учнів і тих, хто бажає нею займатися. Назва, девіз, емблема НТ з п-ва в школі також значно активізує роботу його членів. Досвід роботи і ств.в школі НТ з п-ва підказують, що його роботу варто одразу спрямовувати в кількох напрямах. Першим напрямок лекційний. Суть - підготовка учнями за участю учителя актуальної наукової роботи з подальшим виступом із нею перед учнями, батьками. Бібліографічний. Завдання - добір правової літ-ри до шкільної бібліотеки, а також спостереження за новими надходженнями, проведення огляду статей у правових журналах, оформлення стенду наприклад - «Новини права», вивчення життя та діяльності вчених-юристів. На значно вищому рівні у роботі УНТ з п-ва повинен стояти дослідницький (науковий) напрям його діяльності. До роботи в цьому напрямку слід залучати найкраще підготовлених дітей, здібних до написання наукових робіт. Консультативний напрям роботи товариства:мета- спілкування членів товариства з іншими учнями школи, взаємодопомога. В УНТ з п-ва вчитель організовує масову роботу з його учасниками: екскурсії, правові дні (тижні, вечори), конференції, зустрічі.
22. Методи групової роботи.
Розрізняють роботу у великій групі (весь клас) чи малій.
При роботі у великій групі слід уникати «закритих» питань (на як однозначно можна відповісти так або ні), а ставити відкриті: як? Чому?
-використовувати інтерактивні методи навчання «коло», «мікрофон».
Робота в малих групах (кілька осіб або пара):
-учням легше висловитись в невеликих групах.
-дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожну дитину.
Одна з методик – «мозаїка», викор. як з метою вивчення нового матеріалу, так і за повторення. Клас ділиться на групи (6 груп по 5 учнів). Кожна група сідає окремо. Напередодні вчитель готує для кожної групи завдання, для кожної різне. (1 гр. – пункт 1...). Відводиться певний час.. У групі обговорюється прочитане, записують своїми словами. Вчитель на початку доводить учням, що кожен із них побуває в ролі як учителя, так і учня. Всі етапи роботи чітко регламентуються – 10 хв. читання, 5 хв. обговорення, нотують. Кожному члену групи присвоюється номер. Міняють дислокацію за номерами. Розповідають один одному, що дізналися – по 4 хв. на «вчителя». В кінці всі розсідаються по місцях, пишуть ессе, наприклад: «Що ви дізналися про сімейне законодавство» або правознавчий диктант, або усно. Результат: роботою охоплений весь клас, є вивченою тема, самостійна робота.