17. Мотивація оволодіння правовими знаннями в навчальному процесі.

Оволодіння навч. матеріалом, розвиток і виховання особистості в процесі навчання відбувається лише за умови прояву її високої активності в навчально-пізнавальній діяльності. Організована діяльність, у якій людина бере участь без бажання, практично не розвиває її.

Є три взаємопов'язані групи мотивів:1.Безпосередньо-спонукальні мотиви, основані на емоційних проявах особистості, на позитивних чи негативних емоціях: яскравість, новизна, цікавість, зовнішньо привабливі атрибути; цікаве викладання, привабливість особистості вчителя; бажання отримати похвалу.

2.Перспективно-спонукальні мотиви - розуміння значущості знання взагалі; навч.предмета зокрема:зв'язок навч.предмета з майбутнім самостійним життям (вступ до інституту, вибір професії, створення сім'ї і под.); розвинуте почуття обов'язку, відповідальності.

3. Інтелектуально-спонукальні мотиви базуються на одержанні задоволення від самого процесу пізнання; інтерес до знань, допитливість, намагання розширити свій культурний рівень, оволодіти певними уміннями і навичками.

Мотивація учіння -система стійких мотивів, що визначає конкретну активну навчально-пізнавальну діяльність учня. Мотив навчання – спрямованість учня у навч.д-сті.

Види мотивів: позитивні, негативні, нейтральні.

Причини низької мотивації: погане здоров’я; не враховано індивід. нервової системи учня (напр. учень не встигає виконати завдання), відсутність мотивації досягнення успіху (низька самооцінка); несформованість прийомів навчальної діяльності (не вміє працювати з підручником, контролювати роботу); недоліки пізнавальних процесів (погана пам’ять, не може зосередитися).

18. Хар-ка словесних методів навчання

Головним елементом цих методів є слово.

Види слов.методів: письмові, усні.

До словесних методів:розповідь,бесіда,пояснення, лекція, робота з книгою.

Слов.методи виступають монологічно (розповідь(сюжетне оповідання про правові події,або процес їх розвитку про конкретні дії. Послідовне розкриття змісту навчального матеріалу) ,пояснення (словесне тлумачення понять, явищ, термінів.) та діалогічно (бесіда – форма запитання-відповідь, головна вимога методу – чітка система продуманих запитань,вони повинні стимулювати д-сть учнів,включати питання про аналіз,порівняння,зіставлення, виявлення головного. Види бесід:вступна,аналітична, узагальнена, контрольна)

19. Х-ка комбінованого уроку.

К.у. має дві або кілька приблизно однакових за своїм змістом і значенням дидактичних цілей. Напр: перевірка раніше засвоєних знань і засвоєння нових; перевірка знань, навичок і умінь і застосування їх на практиці. При плануванні к.у необхідно чітко встановити, які типи уроків і їх структурні елементи комбінуються. При цьому одні з етапів можуть випадати із структури комбінованого уроку, інші – об`єднуватися. Напр, К.у., який ставить за мету перевірку раніше засвоєного матеріалу і засвоєння нових знань може мати таку структуру: 1)Перевірка викон.учнямидом.завдання практичного х-ру.2) Перевірка раніше засвоєних знань.3) Мотивація навчання школярів, повідомлення теми, мети і завдань уроку.4) Сприйняття і усвідомлення учнями нового учб.матеріалу. 5) Осмислення, узагальнення і систематизація знань. 6) Підведення підсумків уроку і повідомлення дом.завдання.

Важливу частину к. у. складає перевірка знань учнів. Вона може бути письмовою, усною. Перевірка знань включає в себе ряд вимог: - мотивація опитування; - включення всіх учнів в роботу; - врахування психологічних особливостей учнів, диференціація перевірки; - зв`язок змісту перевірки з новою темою; - мотивація оцінки знань.

К.у. може буди стандартний та нестандартний.