20.2 Особливості предметного уроку природознавства

Предметний урок – специфічний тип уроку. Запропонований Гердом у методичному посібнику «Предметні уроки в початковій школі» (1863 р.)

Мета уроків – є формування у дітей цілісного уявлення про предмети і явища навколишньої дійсності. Мета досягається за умови безпосереднього сприймання учнями об’єктів природи, аналізу та порівняння здобутих фактів, їх узагальнення і формування необхідних висновків, а також перевірки висновків доступних методів і дослідів.

Розвив у 1907 році Вахтеров у своїй праці «Предметний метод навчання», показав значення предметних уроків і розробив вимоги до методики проведення предметних уроків. Під предметним уроком розуміють урок, коли діти працюють з предметами тобто властивості, ознаки предмету сприймаються органами чуття.

Предмети роздаються на парти, усі інші види уроків, коли виучуваний перебуває на столі вчителя або його руках не будуть предметними. Задіяні лише органи слуху та зору. Доцільно, щоб на предметному уроці діти працювали з живими натуральними природними об’єктами, якщо вони відсутні, то використовуються гербарії та колекції.

Роздавальні натуральні наочні засоби готуються заздалегідь, готуються учителем, учнями та їх батьками.

Більшість предметних уроків проводиться після уроків-екскурсій. Здобуті фактичні знання є опорою в процесі пізнання об’єктів та явищ природи.

Предметний урок за дидактичною суттю є комбінованим уроком, але може бути уроком засвоєння нових знань, уроком застосування нових знань, умінь, навичок.

Предметні уроки мають таке значення:

• викликають інтерес до вивчення природи

• знання стають повнішими і яснішими

• сприяють розвитку мови, збагачують мовний запас

• розвивають логічне мислення завдяки прийомам порівняння, зіставлення і виявлення істотних ознак.

• Сприяють розвитку уваги, спостережливості, розвивають органи чуття, збагачують знання точними і правильними уявленнями.

Прикладами предметних уроків можуть бути уроки за темами: «Корисні копалини», «Рослини лісу», «Фізична карта України», компас, термометр, ґрунти і т.д.

21.2 Фенологічні спостереження. Ведення щоденника спостережень та «Календаря природи».

З раннього дитинства у повсякденному житті діти зустрічаються з багатьма явищами і предметами природи. Проте в них не розвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Це призводить до зневажливого ставлення до природи, до неправильного розуміння предметів і явищ, а деякі об’єкти викликають навіть огиду. Отже, з перших днів перебування в школі вчитель повинен допомагати дітям пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, у доступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозв’язків предметів і явищ, формувати матеріалістичний світогляд, атеїстичний погляд на природу, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти мети можна тільки завдяки організації систематичних спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя.

К.Д.Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень.

З перших днів занять у школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. На спостереження не відводяться навчальні години, вчитель планує цю роботу щоденно.

Щодня в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар природи і праці людей. Самостійні спостереження учнів залишати без уваги і контролю вчителя не можна. Увага учнів початкових класів нестійка і тому вони можуть забути про спостереження.

З перших днів навчання у 1 класі діти дістають безліч нових вражень. Щоб запобігти перенавантаженню їх, у перші дні вересня щоденні спостереження організовувати недоцільно. До цієї роботи першокласників залучають поступово. На одному з перших уроків учитель в бесіді виявляє ступінь розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідають, що вони бачили влітку в лісі, у саду, на луках, у полі, на річці або морі, що бачать на вулиці, йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все, що відбувається або знаходиться навколо них. Одне з перших завдань учителя – розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про бачене. У 2 класі спостереження стають різноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні зв’язки між явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і менш помітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники. Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру, розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолодання восени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає, а сонячно буває у морозні дні.

У 2 класі діти не тільки спостерігають за працею людей на полях, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин.

Під час канікул діти самостійно ведуть спостереження.

У 3-4 класах спостереження за природою поглиблюються: учні починають користуватися деякими приладами, складнішим стає характер обробки результатів спостереження.

У 4 класі учні систематично ведуть спостереження за природою. Вони відмічають стан неба, опади, температуру повітря і напрямок вітру. Для цього діти повинні навчатись користуватися компасом, флюгером.

Опади вимірюють опадоміром, висоту снігового покрову визначають снігомірною рейкою, лінійкою. Такі дослідження з використанням приладів набувають конкретнішого характеру.

Спостереження за неживою природою треба поєднувати з спостереженнями за змінами в рослинному і тваринному світі, а також звернути увагу на тісний природний взаємозв’язок між живою і неживою природою. Наприклад, з приходом весни Сонце піднімається над горизонтом вище, день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається грунт, пробуджуються рослини і комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться, пробуджуються й інші тварини (жаби, ящірки їжаки та ін..). Праця людей також залежить від погодних умов і має сезонний характер – сівба починається тільки тоді, коли грунт прогрівається до відповідної температури.

На початку кожного сезону учні одержують завдання перевіряти певні народні прикмети щодо погоди. Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнаватися про вже відоме.

З учнями 4 класу організовують фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. Щоб зацікавити учнів цією роботою, вчитель розповідає про велике значення фенологічних спостережень у народному господарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну боротьбу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності. Спостереження за птахами становить для дітей великий інтерес, що є однією з умов виховання в них свідомого і дбайливого ставлення до пернатих друзів.