13.2 Спостереження – основний метод вивчення об’єктів природи. Види спостережень.

Одним із основних методів вивчення природознавства є спостереження.

Спостереження – це цілеспрямоване планомірне сприйняття об’єктів навколишнього світу.

Воно підпорядковане конкретно визначеним дидактичним цілям і вимагає вольових зусиль.

Спостереження – один із м-дів, що забезпечує наочно-чуттєві основи для засвоєння знань. Діти з дитинства зустрічаються з багатьма явищами та предметами природи.

Проте у них не розвинена увага і спостережливість. Це призводить до неправильного розуміння предметів і явищ, а дещо може викликати огиду. З перших днів перебування дітей в школі, вчитель повинен допомогти пізнавати навколишнє середовище, навчити любити природу, в доступній формі розкривати систему взаємозв’язків предметів і явищ, формувати науковий світогляд, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти цього можна тільки організацією систематичних спостережень за явищами і об’єктами природи під керівництвом учителя. З перших днів у школі вчитель повинен організовувати спостереження за природою, сезонними змінами, за працею людей. На спостереження не відводяться навчальні години, але робота проводиться щоденно, за найважливішими об’єктами.

Спостереження є:

• За неживою природою – висота Сонця, зміна тривалості дня і ночі, погода, сезонні зміни.

• За живою природою – праця людей, сезонні зміни у житті рослин, тварин у різні сезони року.

15.2 Види дослідів. Методика проведення лабораторних та демонстраційних дослідів на уроках природознавства.

Дослід – це спосіб вивчення об’єктів або явищ природи в спеціально створених штучних умовах. Дослід, як і спостереження, є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду.

Інформація отримана шляхом досліду, є основою теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей природних явищ.

Проведення досліду доцільно при таких умовах:

• Коли вивчаються ознаки і властивості об’єктів, які безпосередньо чуттєво не сприймаються (корисні копалини)

• При визначенні причинно-наслідкових зв’язків між об’єктами та функціональними залежностями між їх величинами (значення води, світла, тепла для рослин)

• Якщо в природі процес триває довго і діти не можуть спостерігати за ним від початку до кінця (утворення джерела, кругообіг води в природі)

Дослід може бути використаний як основний м-д засвоєння нових знань, або як прийому в структурі інших методів.

Види дослідів:

Демонстраційні – ті, які проводить вчитель

Фронтальні – ті, які проводяться учнями самостійно (на предметних уроках)

До проведення дослідів вчитель попередньо готується:

Заздалегідь добирає і готує необхідне обладнання та матеріали

Попередньо проробляє і перевіряє порядок проведення дослідів

Складає ряд послідовних запитань для спостереження під час досвіду

Складає інструктаж щодо проведення дослідів.

Лабораторна робота – це вивчення на уроці природних явищ за допомогою спеціального обладнання (моделювання природного процесу) здійснюється за завданнями вчителя при наявності необхідного обладнання.

Структура лабораторної роботи:

1 етап – пояснення вчителя з обов’язковою мотивацією практичної роботи.

2 етап – інструктаж

3 етап – проба лабораторної роботи (2-3 учні виконують частину роботи, інші спостерігають, вчитель слідкує).

4 етап – виконання роботи

2. етап – контроль, корекція, сприймання, висновок.

Проведення дослідів має велике навчальне і виховне значення. Вони дають можливість показати виникнення, розвиток і дію певного явища, яке іноді безпосередньо спостерігати неможливо і механізм якого може залишитися недоступним розумінню дітей. Під час досліду можна показати і розглянути ті чи інші властивості предметів або речовин, простежити хід якогось виробничого процесу. Постановка досліду збуджує інтерес учнів, розвиває їх спостережливість і мислення.

У класі за допомогою дослідів можна не тільки демонструвати і довести до розуміння дітей деякі явища природи, а й з’ясувати причинні взаємозв’язки в природі, розкрити причини виникнення окремих явищ, у доступній для дітей формі ознайомити із законами природи, розкрити матеріалістичну суть природних процесів і явищ.

При вивченні об’єктів природи за допомогою дослідів спостерігаються не тільки їх форма, забарвлення, величина, стан та ін.., а й виявляються зміни, що відбуваються під впливом різних зовнішніх факторів (температури, вологості повітря, та ін..)

Готуючись до уроку із застосування дослідів, учитель заздалегідь добирає і готує необхідне обладнання і матеріал, попередньо проробляє і перевіряє порядок проведення дослідів, складає ряд послідовних запитань.

Щоб учні свідомо поставилися до роботи, щоб збудити їх інтерес, учитель доводить дітям необхідність постановки дослідів. Після цього записує на дошці запитання, на які треба дати відповіді після виконання досліду.

Перед початком проведення досліду вчитель показує учням прилади, які буде використано, вказує, за чим вони повинні спостерігати. Однак під час виконання досліду вчитель не повинен пояснювати явище або процес, що відтворюється в досліді. Дуже важливо, коли вчитель правильно керує спостереженнями дітей, їхнім мисленням, щоб учні самостійно дійшли до висновків. Н-д, запитанням «Що ви спостерігаєте?» - учитель спрямовує увагу дітей на певне місце приладу, на хід процесу; «Чому це відбувається?» - примушує шукати пояснення причинності явища. Учитель допомагає учням правильно сформулювати висновки, зробити узагальнення. Досліди проводять у такому темпі, щоб діти змогли запам’ятати всі етапи роботи, пояснити послідовність спостережуваного явища, кінцеві наслідки роботи. Досліди можуть проводити вчитель (демонстраційні) або всі учні (фронтальні). Демонстраційні досліди проводять тоді, коли використовують вогонь або якщо досліди складні. Однак як під час фронтальних дослідів, так і під час демонстрування їх під керівництвом учителя проводять спостереження, аналізують і порівнюють їх, роблять висновки. Демонстраційні досліди треба проводити так, щоб їх добре було видно всім учням. Для безпечності стіл учителя треба відсунути від парт на півметра і прилад ставити на підставку на рівні очей учнів. При нагріванні води отвір у пробірці спрямовують у протилежному від учнів напрямку.

Щоб навчити учнів не тільки самостійно пояснювати досліди, а й виробити навички самостійного виконання їх, треба застосовувати фронтальні досліди або лабораторні роботи. Під час лабораторних робіт кожен учень самостійно виконує прості досліди, вчиться поводитися з лабораторним обладнанням, речовинами.

Самостійне спостереження об’єктів, що вивчаються під час лабораторних досліджень, активізує увагу учнів, посилює інтерес до вивчення природи, привчає до творчого мислення.

Перед виконанням фронтальних дослідів чергові за вказівкою вчителя ставлять перед кожним учнем відповідне обладнання і речовини. Вчитель показує, як користуватися обладнанням, як підготувати його до роботи, потім пропонує прочитати опис практичної роботи в підручнику і розглянути малюнки, які пояснюють досліди. В короткій бесіді з’ясовується, чи всі учні зрозуміли завдання. Після цього, користуючись інструкцією учні під наглядом учителя виконують дослід. Наслідки своїх спостережень вони пояснюють, аналізують, роблять відповідні висновки. Однак під час виконання дослідів учитель не повинен бути пасивним спостерігачем. Щоб запобігти помилковим висновкам і узагальненням, він має спрямувати розумову діяльність учнів за допомогою послідовно поставлених запитань.

Велике пізнавальне значення мають досліди, в ході яких порівнюються властивості двох предметів або явищ (торф і кам’яне вугілля, нафта і вода, лід і сніг тощо).

Відмінність при порівнянні двох предметів підкреслює їхні індивідуальні ознаки, а схожість дає змогу віднести до однієї групи. Наприклад, порівнюючи нафту з водою, учні виявляють, що це рідини, однак кожна з них має свої певні властивості (нафта – темно-бура рідина, легша за воду, масляниста, горить та ін..).