2. Дослід як метод пізнання природи. Структура досліду

Дослід – це спосіб вивчення об’єктів або явищ природи в спеціально створених штучних умовах. Дослід, як і спостереження є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду.

Інформація отримана шляхом досвіду є основою теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей природних явищ.

Проведення досвіду доцільно при таких умовах:

Коли вивчаються ознаки і властивості об’єктів, які безпосередньо чуттєво не сприймаються (корисні копалини)

При визначенні причинно-наслідкових зв’язків між об’єктами та функціональними залежностями між їх величинами (значення води, світла, тепла для рослин)

Якщо в природі процес триває довго і діти не можуть спостерігати за ним від початку до кінця (утворення джерела, кругообіг води в природі)

Дослід може бути використаний як основний м-д засвоєння нових знань, або як прийому в структурі інших методів.

Види дослідів:

Демонстраційні – ті, які проводить вчитель

Фронтальні – ті, які проводяться учнями самостійно (на предметних уроках)

До проведення дослідів вчитель попередньо готується:

Заздалегідь добирає і готує необхідне обладнання та матеріали

Попередньо проробляє і перевіряє порядок проведення дослідів

Складає ряд послідовних запитань для спостереження під час досвіду

Складає інструктаж щодо проведення дослідів.

Структура досліду:

1 етап – підготовка дітей до досліду, до пошукової діяльності.

Доцільно використати бесіду для стимулювання пізнавальної активності дітей та виявлення знань, необхідних для проведення досліду.

2. етап – початок досліду: обговорення умов проведення досліду і явищ у природі, пов’язаних з ним, висловлення припущень.

3. етап – проведення досліду. Спостереження за ходом досліду, обмін думками.

4. етап – заключний – обговорення результатів досліду і обґрунтування висновків за наслідками проведеного досліду.

Реалізація завдань екологічного виховання на уроках природознавства

Екологічне виховання і навчання – це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань, наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок певної орієнтації і життєвої активної позиції в галузі охорони природи, національного відтворення і використання природних ресурсів.

У завдання екологічної освіти входять:

1. Засвоєння наукових знань про взаємозв’язок природи і суспільства.

2. Розуміння цінності природи в цілому і для кожної людини зокрема

3. Оволодіння нормами правильної поведінки в природному середовищі

4. Розвиток потреби у спілкуванні з природою.

5. Активізація діяльності по охороні і поліпшенню навколишнього середовища.

У формуванні екологічної свідомості належна роль відводиться початковій школі, тому що вона є 1-єю з перших ланок становлення громадянина. Основні риси характеру особистості формуються в ранньому дитинстві. Тому спілкування з природою має першочергове значення. При формуванні відносин до природи вчитель має передбачити способи злиття емоційних почуттів у ставленні до природи з пізнавальними завданнями щодо їх вивчення. На кожному уроці має проводитися екологічне виховання.

Кожний елемент уроку виховує любов до природи,почуття прекрасного і формує навички грамотної поведінки з природою.