60. Поняття валюти, її види та призначення.

Поняття валюти, її призначення та сфери використання. Види валют та їх характеристика. Суть валютних відносин. Валютні курси та конвертова якість валют. Механізм забезпечення конвертованості валюти

Валюта — це грошова одиниця що використовується як світові гроші тобто як міжнародна розрахункова одиниця засіб обігу і платежу.

Види валют Залежно від емітента валютних коштів розрізняють такі види валют:

• національна валюта — платіжний засіб (грошова одиниця) певної держави (гривня, долар, марка, фунт стерлінгів тощо);

• іноземна валюта — грошові знаки зарубіжних держав, а також кредитні та платіжні засоби (чеки, векселі) в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках;

• колективна валюта — міжнародні грошові одиниці, емісію яких здійснюють міжурядові валютно-кредитні організації (євро, СПЗ).

Залежно від режиму використання:

• конвертована валюта (повно або частково);

• неконвертована.

Залежно від сфери і мети використання:

• валютна оплати — валюта, якою здійснюють фактичну оплату товарів і послуг ні цю із зовнішньоекономічною угодою чи погашенням міжнародного кредиту;

■ валюта кредиту — валюта, якою за угодою кредитора та позичальника надасться

кредит;

• валютні угоди (ціни) — валюта, в якій встановлюється ціна товару або послуг у зовнішньоторговельному контракті або визначається сума надання міжнародного кредиту.

Міжнародна торгова валюта — це валюта, що використовується для оцінки міжнародних торгівельних операцій (експорт й імпорт товарів, послуг, капіталу), або валюта як товар, що є предметом купівлі-продажу.

Міжнародна резервна валюта — це валюта, що використовується для покриття дефіциту платіжного балансу надання позик, кредиту, фінансування допомоги тощо. її і «митною функцією є створення валютних державних резервів.

Валютні відносини — це сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних відносин у міжнародній сфері

61. Доходи громадян, отримувані від підприємницької діяльності, підлягають обкладенню податком. Особливість обкладення цих доходів полягає, в тому, що оподатковуваним вважається сукупний чистий дохід, визначений як різниця між валовим походом (виручкою у грошовій та натуральній формах) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з отриманням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при здійсненні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, нн точеними Головною державною податковою адміністрацією України за погодженням з Міністерством економіки та з питань інтеграції України та Державним комітетом України зі сприяння малим підприємствам та підприємництву.

До витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать ті, що ніч помиються в собівартість продукції (робіт, послуг) за переліком, визначеним Головною державною податковою адміністрацією України і Міністерством економіки та з питань Інтеграції України.

Витрати на придбання імпортних товарів, ввезених в Україну з метою продажу, при визначенні оподатковуваного доходу виключаються з одержаної виручки від їх продажу за митною вартістю, сплаченою при ввезенні цих товарів в Україну і перерахованою у гривні за курсом Національного банку України на дату перетину кордону.

Податок з фактичного річного доходу податкові органи обчислюють за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці — Ш місцем її здійснення з обов'язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу і сплаченого податку за минулий рік.

Доходи громадян оподатковуються податковими органами на підставі таких документів:

• декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержаний ними протягом року дохід;

• матеріалів перевірок діяльності громадян, здійснених податковими органами;

• отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платникам доходи і утримані податки за відповідною довідкою (форма №2).

Сума податку з доходу підприємця обчислюється в такому порядку. Спочатку на ш поні декларації визначається сума чистого річного доходу. Потім розраховується середньомісячна сума доходу і з неї за встановленою ставкою оподаткування доходів

громадян нараховується сума податку.

Обчислений податковими органами податок нараховується і сплачується в такому порядку:

• протягом року платники щоквартально сплачують у бюджет по 25 % річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше сплачують податок, — 25 % суми, нарахованої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік;

• авансові платежі прибуткового податку протягом року сплачуються у такі строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада;

• суми плати податку, сплачені протягом року у вигляді авансових платежів, враховуються при остаточному розрахунку суми річного податку.

У разі збільшення або зменшення протягом року доходу платника в межах 50 % і більше проти очікуваного податковими органами мають бути перераховані суми податку за строками сплати, що не настали.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, подають до податкового органу декларацію щоквартально у 40-денний строк після завершення кварталу, а після закінчення року — до 1 квітня наступного року. У декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або за інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, можуть сплачувати податок авансовими платежами з оцінюючого доходу, а за окремими видами діяльності — з розрахункового доходу за фіксованими розмірами прибуткового податку (патентами) з наступним перерахунком податку з фактичного річного доходу, якщо він перевищує розрахований у 1.5 рази.

Перелік видів діяльності, які можуть здійснюватись за умов фіксованих оплат прибуткового податку (шляхом придбання патенту), і розміри фіксованої суми податку (плати за патент) за ними затверджуються урядом Автономної Республіки Крим, обласними. Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.