- •2. Оцінка вартості цінних паперів підприємства (акцій, облігацій).
- •3.Принципи організації фінансів підприємства.
- •Види податків.
- •5. Грошовий оборот, його економічна основа та загальна схема.
- •6. Бюджетна класифікація.
- •7. Суть і значення грошових розрахунків підприємств та принципи їх організації
- •8. Класифікація комерційних банків.
- •9.Класифікація фінансування бюджету, класифікація боргу.
- •10.Банківська система України та її характеристика.
- •11. Податкова система України, її основні характеристики.
- •12. Грошова маса, її кількісна характеристика.
- •14. Операції національного банку України.
- •15. Види відповідальності за порушення податкового законодавства.
- •16. Швидкість обігу грошей: суть, порядок визначення та фактори, що на неї впливають.
- •17. Система оподаткування підприємств, її функції та призначення.
- •18. Економічна суть, склад, класифікація грошових надходжень.
- •19. Банківські ресурси, їх види та класифікація.
- •20. Податкові і неподаткові надходження.
- •21.Закон кількості грошей необхідних для обороту.
- •22.Загальна характеристика економічних нормативів регулювання банківської діяльності.
- •23. Функції державних податкових органів. Їх права та обов'язки.
- •24. Платники податку на прибуток підприємства, об'єкти оподаткування.
- •25. Управління банківськими ризиками.
- •26. Доходи банку, їх склад та загальна характеристика.
- •27. Порядок складання, розгляду і затвердження кошторисів, основні вимоги до виконання кошторисів.
- •28. Суть обігових коштів та їх структура.
- •29. Суть грошового ринку, його економічна та інституційна структура.
- •31. Основи класифікації банківських операцій і послуг.
- •32. Пасивні банківські операції та їх структура.
- •33.Доходи від операцій з капіталом і трансферти: роль, значення.
- •34.Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.
- •35.Становлення прибуткового оподаткування з громадян.
- •36.Активні банківські операції та їх характеристика.
- •37. Акцизне оподаткування: ставки та порядок нарахування платежу.
- •38. Поняття державного боргу, порядок та умови формування державного боргу.
- •39. Суть інфляції, причини, форми вияву.
- •40. Г рошово-кредитна політика та її елементи.
- •41. Методи фінансового планування.
- •43.Традиційні операції банку та їх характеристика.
- •44. Ставки пдв. Методика визначення суми податку.
- •45. Фінансова санація, її зміст та порядок проведення.
- •46.Міжбанківські розрахунки та механізм їх здійснення.
- •47.План рахунків бухгалтерського .
- •48. Місцеві податки та збори
- •2.До місцевих зборів належить:
- •49. Загальні та спеціальні фонди бюджетів: їх роль та відмінності.
- •50. Кредитування підприємств банківськими установами
- •51.Функції та операції цб
- •52.Принципи та умови банківського кредитування
- •53. Фіксований сільськогосподарський податок
- •55.Операції комерційних банків та основні види послуг
- •56.Бюджетний дефіцит та методи його оптимізації
- •57. Фінансове планування на підприємствах.
- •58. Суть, значення та загальна характеристика банківських інвестицій.
- •59. Доходи і видатки місцевих бюджетів.
- •60. Поняття валюти, її види та призначення.
- •62. Фінансова звітність підприємства.
- •63. Суть, значення та характеристика основних форм міжнародних інститутів.
- •64. Загальна характеристика доходів державного бюджету.
- •65. Валютний курс: суть, види та фактори, шо на нього впливають.
- •66. Шляхи оздоровлення фінансів підприємства.
- •67. Плата за землю, її значення у регулюванні земельних відносин.
- •68. Валютна позиція банку, її види та методика розрахунку.
- •69. Валютні системи: поняття, структура, призначення.
- •70.Загальнодержавне соціальне страхування.
- •71.Платіжний баланс.
- •72. Проблеми реформування податкового адміністрування
- •73. Суть і значення спрощених систем оподаткування.
- •74. Збори, цільові відрахування, які сплачують підприємства.
- •75. Бюджетна політика.
25. Управління банківськими ризиками.
Управління банківськими ризиками складається з низки послідовних етапів, а саме:
якісного аналізу: на цьому етапі визначають сутність кожного з банківських ризиків, їхню структуру та виявляють чинники впливу;
кількісного аналізу: на цьому етапі обирають систему кількісних показників кожного з банківських ризиків та визначають методи їхньої оцінки;
способів зниження ризиків: на цьому етапі обирають той чи інший спосіб зниження банківських ризиків або їхню суперпозицію, що дасть змогу привести рівень ризику до прийнятного (допустимого);
прийняття рішень: це заключний етап управління банківськими ризиками, який передбачає прийняття відповідних фінансових рішень з урахуванням ризику.
Банківські ризики поділяють на три категорії:
фінансові;
функціональні;
інші відносно банку зовнішні ризики.
Фінансові ризики пов'язані з непередбаченими змінами в обсягах, прибутковості, вартості та структурі активів і пасивів.
Функціональні ризики мають відношення до процесу створення будь-якого банківського продукту чи послуги і з ними пов'язана діяльність кожного банку. Функціональні ризики виникають унаслідок неможливості своєчасно й у повному обсязі контролювати фінансово-господарську діяльність, збирати та аналізувати відповідну
інформацію. Вони не менш небезпечні, аніж фінансові ризики, але їх важче ідентифікувати та визначити кількісно. Функціональні ризики призводять до фінансових втрат.
Наведемо характеристику основних видів фінансових банківських ризиків
Кредитний ризик банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо виникнення небажаних подій при здійсненні фінансових угод, суть яких полягає в тому, що контрагент банку не зможе виконати взятих на себе за угодою зобов'язань і при цьому не вдасться скористатися забезпеченням повернення позичених коштів.
Лімітування — це встановлення ліміту, тобто граничних сум здійснюваних кредитних операцій. За приклад можна навести нормативи кредитного ризику, що встановлені Національним банком України для банків: максимальний розмір ризику на одного позичальника; норматив "великих" кредитних ризиків; норматив максимального ризику на одного інсайдера; норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих іисайдерам. Лімітування спрямоване на обмеження зважених кредитних ризиків (ризиків у грошовому вираженні) комерційного банку.
Диверсифікація є найпростішим і найдешевшим методом зниження портфельного кредитного ризику. Вона передбачає:
диверсифікацію позичальників за галузями;
диверсифікацію кредитів за розмірами, строками, видами процентних ставок;
диверсифікацію способів забезпечення повернення кредитів.
Ще одним внутрішнім методом зниження кредитного ризику банку є створення резервів на покриття можливих втрат при здійсненні кредитної діяльності.
Депозитний ризик банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості переведення поточного рахунку до іншого банку або дострокового зняття вкладу.
За рівень депозитного ризику можна прийняти один із коефіцієнтів нестабільності депозитів:
Що стосується методів зниження депозитного ризику, то найефективнішими з них є диверсифікація вкладників та лімітування, тобто встановлення граничної суми вкладу.
Валютний ризик комерційного банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості понесення банком втрат через коливання валютних курсів. Цей ризик е наслідком незбалансованості активів та пасивів банку щодо кожної з валют за строками і сумами.
Для зниження валютного ризику банк може використовувати такі прийоми:
1. Надання позички в одній валюті з умовою її погашення в іншій з урахуванням форвардного курсу, зафіксованого в кредитному договорі. Такі заходи дають змогу банку застрахуватися від можливого падіння курсу валюти кредиту.
2. Хеджування за допомогою деривативів (форвардних контрактів, ф'ю-черсів, опціонів).
3. Диверсифікація коштів банку в іноземній валюті. Суть цього методу зниження валютного ризику полягає у здійсненні операцій не з однією, а з декількома валютами, які не корелюються.
4. Страхування валютного ризику, що передбачає передачу банком усього ризику страховій компанії.
Процентний ризик банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості понесення банком втрат унаслідок непередбачених змін процентних ставок. Цей ризик є наслідком незбалансованості активів та пасивів з плаваючою процентною ставкою.
Важливе місце у діяльності банку займають функціональні ризики.
Стратегічний ризик банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості
неправильного формування цілей банку, ресурсного забезпечення їх реалізації і неправильного підходу до управління ризиком у банківській діяльності загалом.
Технологічний ризик банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості понесення втрат через витрати на усунення поломок та несправностей у роботі банківського обладнання.
Операційний ризик банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості понесення втрат через шахрайство або неуважність службовців банку.
Ризик неефективності банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості невідповідності між витратами банку (накладними) на здійснення своїх операцій та їхньою прибутковістю.
Ризик впровадження банком нових продуктів і технологій — це міра (ступінь) невизначеності щодо досягнення запланованої окупності нових банківських продуктів, послуг, операцій, підрозділів або технологій.
Репутаційний ризик банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості втрат банком довіри до себе з боку клієнтів унаслідок виникнення випадків невиконання банком своїх зобов'язань, поширення чуток про участь банку в різноманітних аферах тощо. Значення цього ризику не варто применшувати, адже, як свідчить практика банківської діяльності, його наслідки можуть бути навіть важчими, аніж від фінансових ризиків.
Політичний ризик банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо того, що політична ситуація в державі негативно вплине на діяльність банку. Цей ризик пов'язаний з ускладненням політичної ситуації в Україні, до чого може виявитись причетним колишнє або нинішнє керівництво банку.
Соціально-економічний ризик банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості погіршення економічної ситуації в державі, падіння життєвого рівня населення, що може негативно відобразитися на діяльності банку.
Форс-мажорний ризик банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості виникнення стихійних лих, катастроф, які можуть призвести до фінансових втрат банку.