22.Загальна характеристика економічних нормативів регулювання банківської діяльності.

Державне регулювання банківської діяльності в ринковій економіці здійснюється, насамперед, у рамках самої банківської системи і знаходить своє вираження у впливі на комерційні банки Центробанку. Воно необхідно для здійснення законодавчо визначених задач суспільного відтворення.

Державне регулювання комерційних банків - це комплекс заходів, яких вживають відповідні державні органи для підтримання стабільності та ефективності банківської діяльності, обмеження негативних наслідків різноманітних ризиків. Головною метою регулювання банківської сфери є підвищення рівня надійності, стабільності банківської системи в цілому та захист інтересів кредиторів і вкладників.

У банківській системі України НБУ визначений як головний банк країни і кредитор останньої інстанції. Він знаходиться в державній власності і служить основним суб'єктом державного регулювання функціонування комерційних банків. Центральний банк покликаний приводити їхню діяльність у відповідність із загальною економічною стратегією і виступає ключовим агентом державної грошово-кредитної політики.

Головною метою банківського регулювання і нагляду є забезпечення безпеки та фінансової стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Виділяються такі форми державного регулювання банківської діяльності:

1. Адміністративне регулювання:

• реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;

• встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;

• застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;

• нагляд за діяльністю банків;

• надання рекомендацій щодо діяльності банків:

2. Індикативне регулювання:

• встановлення обов'язкових економічних нормативів;

• визначення норм обов'язкових резервів для банків;

• встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;

• визначення процентної політики;

• рефінансування банків;

• кореспондентських відносин;

• управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;

• операцій з цінними паперами на відкритому ринку;

• імпорту та експорту капіталу.

Нагляд за комерційними банками Національний банк України здійснює двома методами: шляхом безвиїзного нагляду та виїзного інспектування банків. Безвиїзний нагляд полягає в аналізі звітності, що надається установам НБУ на регулярній основі. Інспекційні перевірки банків на місцях проводяться кваліфікованими спеціалістами служби банківського нагляду НБУ.

23. Функції державних податкових органів. Їх права та обов'язки.

Завдання, функції та повноваження державних податкових органів визначено Законами України «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», іншими законами про оподаткування. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є:

• здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі — податки, інші платежі);

• внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

• прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

• формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;

• роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їхнє розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Функції органів ДПС диференційовані відповідно до вер­тикальної структури державної податкової служби в Украї­ні (центральний, регіональний та місцевий рівні) на три категорії:

• функції ДПА України;

• функції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та дер-жавних податкових інспекцій у містах із районним поділом (крім міст Києва та Севастополя);

• функції державних податкових інспекцій у районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Функції ДПА України в узагальненому вигляді включають, зокрема, такі питання:

• контроль дотримання законодавства про податки та з інших питань;

• контроль дотримання податкових відносин місцевими ор-ганами;

• облік платників та надходжень податків;

• робота по боротьбі з незаконним обігом алкогольних та тю-тюнових виробів;

• видання нормативно-правових' та методичних документів з питань оподаткування;

• затвердження форм податкової звітності;

• податкові роз'яснення;

• кадрова робота;

• організаційно-методична та практична допомога органам ДГІС;

• заходи по інформатизації, автоматизації та комп'ютеризації роботи органів

• ДПС;

• розробка основних напрямів, форм і методів податкових перевірок;

• направлення матеріалів із питань організованої злочинної діяльності до відповідних спеціальних органів;

• передача відповідним правоохоронним органам матеріалів за фактами щодо кримінальних правопорушень, розслідування яких не входить до компетенції податкової міліції:

• подання звіту про надходження податків до Мінфіну та Держказначейства;

• внесення пропозицій, розробка проектів та виконання між-иародних договорів щодо оподаткування;

• надання ідентифікаційних номерів фізичним особам-платникам та ведення Єдиного банку даних про платників — юридичних осіб;

• аналіз та прогнозування надходження податків, розробка пропозицій щодо їхнього збільшення;

• виготовлення та контроль марок акцизного збору;

• внесення пропозицій щодо вдосконалення податкового за-конодавства;

• охорона державної таємниці в органах ДПС.

Функції органів ДПС регіонального рівня значною мірою аналогічні функціям центрального рівня, окрім питань щодо ви-дання нормативно-правових та методичних документів, затвер-дження форм податкової звітності, розробки основних напрямів, форм і методів податкових перевірок, подання звіту про надхо-дження податків до Мінфіну та Держказначейства внесення про-позицій, розробки проектів та виконання міжнародних договорів щодо оподаткування, надання ідентифікаційних номерів фізич-ним особам- платникам та ведення Єдиного банку даних про пла-тників — юридичних осіб, внесення пропозицій щодо вдоскона-лення податкового законодавства та забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

У разі, коли органи державної податкової служби регіональ-ного рівня безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Перелік функцій органів ДПС місцевого рівня вміщено в ст. 10 Закону У країни «Про державну податкову службу» і відображає ту особливість, що саме на цьому рівні виконується основний обсяг безпосередньої роботи з платниками щодо податкового контролю.

Повноваження податкових органів складають ті права які вони можуть і повинні, зобов'язані здійснювати для реалізації покладених на них завдань і функцій. Повноваження податкових органів визначено Законами України «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», іншими законами про оподаткування і в узагальненому вигляді включають, зокрема, права щодо:

• здійснення перевірок платників;

• одержання інформації, відомостей та копій документів;

• обстеження приміщень та вимог про усунення порушень законодавства;

• вилучення документів у зв'язку з порушеннями законодавства;

• застосування заходів фінансової відповідальності;

• стягнення сум недоїмки, пені та штрафних санкцій;

• відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань, застосування податкового компромісу, списання безнадійного боргу;

• застосування заходів адміністративної відповідальності;

• користування засобами зв'язку підприємств та організацій, проведення ревізій, інвентаризації, опечатування об'єктів, надання інформації з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та застосування морального й матеріального заохочень громадян;

• звернення до судових органів із позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності;

• застосування непрямих методів визначення суми податкового зобов'язання;

• надання податкових роз'яснень;

• застосування заходів забезпечення виконання податкових зобов'язань.

Обов'язки посадових осіб органів державної податкової служби в узагальненому

вигляді зводяться до того, що вони зобов'язані дотримувати Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, які охороняються законом, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права. Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати комерційної та службової таємниць.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків полягає в тому, що вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідаль-ності відповідно до чинного законодавства. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за ра-хунок коштів державного бюджету.