Будова хлоропластiв та їх функцiї
У вищих рослин має вигляд лінзи інколи округлий, діаметр 4-мкм і товщиною 2-4мкм
Відділений від цитоплазми 2-шаровою меммбраною, функцї якої захисна, формотворча та іонообмінна(товщина 20нм)
Внутрішній об’єм заповнений стромою, яка містить систему тилакоїдів . Сильне світло – негативний фототаксис, слабе світло – позитивний. Оболонка, складається з внутрішньої і зовнішньої мембрани, виконує ізолюючу функцію, бере участь в іонному обміні
Система фотосинтетичних мембран – ламел (тилакоїди, грани), де зосереджені фотохімічні та фотофізичні процеси (світлова фаза фотосинтезу)
Строма – матрикс хлоропласта, де зосереджені біохімічні процеси (темнова фаза фотосинтезу).
Розташування внаслідок руху :
парастрофія - хлоропласти на бокових стінках,
епістрофія – зверху клітини,
апострофія – внизу клітини.
Хлоропласти утворюються з зачатків пластид шляхом поділу. Збільшення зачатків пластид до пропластид проходить незалежно від світла, але нормальний морфогенез лише на світлі. Зовнішня мембрана – елементарна, внутрішня інвагінує з утворенням тилакоїдів. В мембранах є пори – вперше показав Ширяєв(Україна)
Строма аморфна, але є структура у вигляді тонких волокнистих тяжів. В склад входять пластоглобули – ліпідний і хінонний пул. З віком їх кількість зростає. Є також крохмаль, фітоферитин, рибосоми, ДНК, всі види РНК і фібрилярні включення.
Рибосоми хлоропластів 70S, рибосоми цитоплазми 80.
Будова, I функцiї хлорофiлiв
Основна роль у фотосинтезі належить хлорофілам. Вони виконують складні функції: поглинання світла, передачу енергії, передачу електронів. Хлорофіл поглинає в червоній і синій ділянках спектру, а зелену відбиває і тому він і виглядає зеленим, якщо тiльки його не маскують iншi пiгменти. Група включає понад пігментів. Найбільш поширеними є хлорофіл а, b, c і d.
Хлорофіл а(C55H72O5N4Mg), Хлорофіл b(C55H70O6N4Mg), Хлорофіл d (C55H70O5N4Mg) , Хлорофіл c ( не має залишку спирту фітону)
Будова хлорофілу:
Складається з 4-х пірольних кілець (плоскі квадратні структури(свого роду голова), які складаються з 4-х менших кiлець, якi мiстять по атому азоту, здатному взаємодiяти з атомом металу), з’єднаних метиновими мостиками. Вони утворюють порфіринове кільце. ця ж структура характерна також для гема гемоглобiну, мiоглобiну та цитохромiв.
В центрі знаходиться атом Mg з’єднаний з атомами N у пірольних кільцях. Азот пірольних кілець може окислюватись(віддавати електрон) або відновлюватись (приєднувати електрон)
Додаткове циклопентанове кільце містить карбонільну і карбоксильну групи. Карбоксильна через ефірний зв’язок з’єднана з залишком метанолу.
Зелене забарвлення хлорофілу залежить від наявності атома Mg і системи подвійних зв’язків
Взаємозв'язок основних функцiй в рослинному органiзмi
Функції рослинного організму: фотосинтез; дихання; мінеральне живлення; транспорт води, органічних і неорганічних речовин; ріст і розвиток.
Порушення будови чи функції будь-якої з них одразу ж відбивається на діяльності інших частин і організму в цілому. Ушкодження та відмирання кореня не тільки порушить закріплення рослини в ґрунті, але й зробить неможливим поглинання нею з ґрунту розчинів мінеральних речовин. Листок — орган, де у рослини утворюються органічні речовини, без яких неможливий ріст клітин і тканин коренів іпагонів, а отже, організму в цілому. Разом з тим листок і стебло мають потребу в мінеральних розчинах, які надходять з кореня. Зв’язок між різними частинами рослини здійснює провідна тканина, яка пронизує весь організм — від кореня через стебло до клітин листка.
Узгодження роботи органів здійснюється завдяки виробленню рослиною особливих сполук — фітогормонів. Фітогормони утворюються в одних клітинах і через провідну тканину потрапляють в інші, де виявляється їхня дія. Одні з них прискорюють поділ і ріст клітин, інші можуть гальмувати їх, тобто регулюють проростання насіння, бруньок, утворення квіток, плодів тощо.